Мониторинг

ТВ-Программа

Грімм пропонує клубам усі питання стосовно медіа-прав вирішити у CAS

2019-08-24 11:21

Президент Української Прем’єр-Ліги Томас Грімм поспілкувався з прес-службою УПЛ.

– Томасе, 12 серпня відбувся прес-ланч, на якому Ви у неформальній обстановці поспілкувалися з журналістами. Зустріч тривала майже півтори години, протягом яких Ви прямо відповідали на складні запитання.
– Перш за все, що ви розумієте під неформальною? Атмосфера повинна бути «неформальною», але меседжі були досить формальними (посміхається). Будучи обраний Президентом УПЛ, я одразу задекларував відкритість до спілкування з представниками медіа. Я ніколи не відмовляю в інтерв’ю, часто беру участь у прес-конференціях і прес-ланчах. Захід, що відбувся 12 серпня, корисний для мене тим, що я побачив, наскільки значний інтерес викликає в громадськості футбол України, наскільки людей хвилюють ті чи інші проблеми.

– Впродовж прес-ланчу обговорювалися різні теми, але наскрізна стосувалася централізації медіа-прав. Ця тема кілька разів поверталася під час розмови, до неї зверталися кілька журналістів-учасників, її обговорення зайняло найбільше часу. Зрозуміло, про це багато сказано, та все ж, будь ласка, зробіть резюме колізії.
– Моє резюме не буде коротким, оскільки, скажу відверто, ситуація вкрай непроста. Хоча, в принципі, вона проста. Отже, відповідно українського законодавства, всі права на трансляції спортивних змагань в Україна належать організаторам відповідних змагань. В Україні єдиним організатором змагань із професіонального футболу є Українська Асоціація Футболу, УАФ. В рамках цього положення, у 2011 році УАФ (тоді ще ФФУ) передала клубам Української Прем’єр-Ліги медіа-права на їхні домашні матчі у змаганнях УПЛ на строк у 8 років. Цей строк закінчився в липні 2019 року, і медіа-права повернулись до УАФ. 21 липня 2018 року, УАФ та УПЛ уклали договір (схвалений клубами УПЛ), відповідно до якого УАФ делегувала УПЛ права та функції організатора змагань УПЛ на строк у 4 роки (до сезону 2021/22 включно) та передала УПЛ медіа-права на змагання УПЛ, починаючи з липня 2019 року, на строк у 3 роки (до сезону 2021/22 включно).

Виходячи із цього, на даний момент УПЛ є єдиним правовласником на усі матчі УПЛ. У цій якості УПЛ уклала контракт із ТОВ «Телерадіокомпанія Україна», відповідно до якого усі матчі УПЛ повинні транслюватись на телеканалах «Футбол 1» та «Футбол 2». 18 липня 2019 року, на Загальних зборах клубів УПЛ, більшість клубів, як цього вимагає Статут УПЛ, схвалила укладення цього контракту.

На жаль, п’ять клубів – ФК «Динамо» Київ, ФК «Зоря» Луганськ, СК «Дніпро-1» Дніпро, ФК «Карпати» Львів та ФК «Десна» Чернігів – вирішили не виконувати чинне та законне рішення УПЛ, та натомість уклали контракти з іншою медіа-компанією для трансляції домашніх матчів своїх клубів. Це не є законно з огляду на те, що ці клуби не володіють правами на трансляцію будь-яких матчів УПЛ, тобто вони не виконують чинне та законне рішення УПЛ. Ці незаконні дії завдають шкоди УПЛ та іншим 7 клубам-учасникам, які виконують усі законні зобов’язання.

Крім того, це завдає глибокої шкоди солідарності серед клубів та їх лояльності, і таке недотримання юридично схваленого рішення компетентного органу є абсолютно неприйнятним, і не тільки в світі спорту. Цю думку, до вашого відома, також поділяють офіційні особи ФІФА і УЄФА, з якими я зустрічався протягом останніх тижнів.

– Що плануєте робити далі?
– Жоден клуб не є більшим, ніж Ліга. Цей факт справедливий не лише по відношенню до України. У принципі УПЛ (УАФ) має право вимагати дисциплінарних дій відносно п’яти клубів. Однак, як УПЛ вже заявляла, на даний момент у нас немає намірів цього робити – ми не прагнемо накласти санкції на жоден із клубів, і тим більше – санкції, які би відображалися в турнірній таблиці змагань. Однак ми не можемо просто залишити цю ситуацію без уваги, оскільки УПЛ має зобов’язання перед більшістю своїх членів захистити чинне та законне рішення, прийняте відповідно до українського законодавства та Статуту УПЛ.

– Яким може бути вихід із цієї ситуації?
– Ми запропонуємо клубам усі питання юридично й остаточно вирішити незалежним арбітражним трибуналом відповідно у Спортивному Арбітражному Суді у Лозанні (КАС). Згода на передачу цієї справи до КАС дозволить усім її сторонам, по-перше, уникнути необхідності проходити тривалу процедуру в дисциплінарних органах УАФ (після чого сторони можуть, знову ж таки, опинитись у Лозанні), по-друге, забезпечити швидке і конфіденційне її вирішення, по-третє, досягнути остаточного та безсумнівного вирішення справи протягом стислого строку. Найбільш важливим є те, що це дозволить футбольним змаганням УПЛ продовжуватись без непотрібних скандалів та відволікань, які у минулому занадто часто перешкоджали українському футболу.

У разі якщо арбітражний трибунал ухвалить рішення на користь клубів, які уклали окремі контракти з транслятором, УПЛ погодиться з тим, що клуби мають право укладати індивідуальні контракти на трансляцію домашніх матчів та визнає їх транслятора як офіційного транслятора УПЛ, таким чином поставивши крапку у цьому спорі.

Однак, якщо трибунал КАС ухвалить рішення на користь УПЛ, п’ять клубів будуть зобов’язані виконати рішення Загальних зборів УПЛ від 18 липня 2019 року, припинити контракти зі своїм транслятором та дозволити трансляцію домашніх матчів відповідно до умов контракту між УПЛ та ТОВ «Телерадіокомпанія Україна». У цьому разі УПЛ не буде вимагати жодних санкцій, дисциплінарних чи фінансових, відносно п’яти клубів.

– Скільки у клубів буде часу аби обдумати цю пропозицію?
– Пропозиція залишатиметься в силі до 1 вересня 2019 року. Якщо клуби погодяться на неї в принципі, УПЛ ініціює здійснення ряду формальних кроків, необхідних для передачі цієї справи до КАС, насамперед – підписання відповідної угоди. Для того, щоби вона могла бути повноцінно реалізована, ця угода має бути підписана п’ятьма клубами, УПЛ, а також УАФ.

Якщо ж клуби не погодяться, або не нададуть жодної відповіді протягом вказаного часу, УПЛ не матиме іншого вибору окрім як передати ті самі питання на вирішення з використанням звичайних процедур, доступних нам як члену футбольної сім’ї.

У будь-якому разі, кожен із п’яти клубів може в будь-який час вирішити прийняти рішення Загальних зборів УПЛ від 18 липня 2019 року, та співпрацювати з УПЛ, клубами та транслятором без будь-яких негативних наслідків.

– Деякі ЗМІ вважають «непрозорою» процедуру централізації медіа-прав в УПЛ.
– Увесь процес був цілком прозорим і відкритим. Від початку й до остаточного рішення. У тендері міг взяти участь кожен бажаючий. При складанні тендерного документа УПЛ допомагала компанія Profile Partner. В результаті, був складений тендерний документ за дуже високим міжнародним стандартом. Як обрані пакети, так і юридичні умови. Вибір цієї компанії також був прозорим і відкритим. Клуби могли обрати серед 4 компаній, але вони делегували свій вибір керівництву УПЛ. Ні для кого не було секретом, що, виходячи з мого минулого досвіду, моїм фаворитом були Profile Partner.

На наш превеликий подив, лише одна компанія представила пропозицію, яку після закриття тендеру було відхилено. Після незадовільного результату тендерної процедури, УПЛ знову зв'язалася з можливими медіа-партнерами тут, в Україні, в тому числі «1+1»/«2+2», але «1+1»/«2+2» не проявили інтересу до підписання прямого контракту з УПЛ. В кінці-кінців, ці обговорення призвели до складання вищезгаданого договору. Протягом всього тендерного процесу жодна з контактуючих сторін не висловлювала жодної стурбованості щодо того, хто є правовласником. Тому я більш ніж здивований, що деякі медіа-компанії зараз піднімають це питання.

– І все ж, тендер назвали мало не легалізацією передачі прав на увесь український футбол одному транслятору…
– Вибачте, але це абсолютний нонсенс із багатьох точок зору. Насамперед – через те, що такий теоретичний задум би був нейтралізований простою подачею будь-яким іншим транслятором тендерної пропозиції. Але цього не відбулось – виходить, група «1+1» підіграла каналам «Футбол»?

Розкрию невелику таємницю – якби «1+1» зробили нам в рамках тендеру пропозицію на рівні того контракту, який у нас є підписаний – чи навіть дещо нижчу – клуби УПЛ би з великою долею вірогідності її би прийняли. Адже канали «Футбол» теж не були простими партнерами в переговорах – ми відхилили їх 4 пропозиції, перш ніж прийняли п’яту. А в тендері «Футболи» зробили пропозицію лише на 2 матчі чемпіонату в тиждень – тобто на третину матчів. Нам навіть іноді здавалось, що «Футболи» і «1+1» між собою координуються в рамках тендеру.

– Як Ви вважаєте, чому переговори з каналами групи «1+1» зайшли у глухий кут і вони відмовилися брати участь у тендері?
– В першу чергу, на мій погляд, причина була в небажанні групи «1+1» до зміни правил гри в телевізійних трансляціях. Треба віддати належне – колеги з «1+1» відразу відкрито говорили, що їх цікавить трансляції не всього чемпіонату, а матчів трьох-чотирьох клубів, і що вони пропонують «поділити» чемпіонат на два пакети – для них та для «Футболів».

Наша відповідь була дуже проста і складалась із двох частин. По-перше, нам потрібен партнер-транслятор Ліги, а не окремих клубів. Різниця може здаватись формальною, але насправді це має велике значення, адже в трансляторі ми бачимо партнера, який, серед іншого, буде долучатись до роботи над популяризацією матчів УПЛ по всій Україні.

По-друге, наша мета – генерування якомога більшого доходу для наших клубів від телевізійних прав. Це можливо тільки через ріст їх вартості. А ріст вартості можливий лише у разі наявності конкуренції за продукт. А про який ріст можна говорити, якщо у разі «розподілу» чемпіонату на два пакети, транслятори би претендували тільки кожен на свій пакет? Як тоді змусити трансляторів платити за продукт більше? Тому наша відповідь була також завжди дуже прямою – «ділити» чемпіонат ми не будемо.

Але при цьому ми враховували думки і побажання групи «1+1» наскільки це було можливо. Наприклад, канал, який би купив т.зв. «Перший пакет» міг би транслювати 22-23 матчі обраного ним клубу («Динамо» чи «Шахтаря») – це більше ніж 16 домашніх матчів сьогодні – а також 8 матчів іншого топ-клубу. «Другий пакет» передбачав, відповідно, дещо меншу кількість трансляцій матчів «Динамо» та «Шахтаря». Те саме можна було зробити для матчів «Зорі» чи «Дніпра-1». Але «1+1» вирішили взагалі в цьому не брати участь.

– У ЗМІ неодноразово нагадували Вам про обіцянку створити свій платний ТВ-канал, який би заробляв кошти клубам. Чому не вдалося реалізувати цю ідею?
– Ми дуже уважно вивчили створення свого власного мовлення – як каналу, так і продакшну. Ми відкрито радились про власний продакшн-хаус із трансляторами – європейський досвід говорить про те, що телеканалам легше та вигідніше купувати готову телевізійну картинку, тому нам були цікаві точки зору гравців українського ринку спортивного продакшну. Для Ліги власний продакшн – це взагалі суцільні переваги. Але ми навіть не дійшли до оголошення тендеру на продакшн – ми побачили, що це потребує величезних капіталовкладень. Виготовлення телевізійного сигналу 198 матчів – це в кращому випадку сума в 1,5 млн. доларів. Плюс потрібні інші ресурси – як людські, так і матеріальні, які необхідні для управління всім відеоматеріалом. Ні Ліга, ні клуби не були готові до таких інвестицій.

Так само ми думали про свою власну платформу для трансляцій – одним із варіантів на випадок якщо ми не отримаємо адекватних пропозицій від трансляторів, було створення власної ОТТ платформи, де ми би показували власні матчі, і ми би передавали окремі матчі в субліцензію іншим трансляторам. Ми вважаємо, що за цим майбутнє, ми спостерігаємо за тим, як ці технології розвиває УЄФА, Ла Ліга, північноамериканські спортивні ліги. УПЛ також піде цим шляхом, але спочатку, як показує сьогоднішня ситуація, нам потрібно розібратись у питаннях організації цього процесу і довіри до нього.

– Ви вірите у швидке й позитивне розв’язання всіх колізій?
– Продовжую сподіватися. Це моя робота. Ми будемо підтримувати зв'язок із клубами в цих питаннях, але також повідомимо їх листом про наступні кроки: пропозицію дозволити незалежному трибуналу ухвалити рішення у нашій справі і відповідні наслідки. Нам усім відомо, що фінансовий результат контракту з ТОВ «Телерадіокомпанія Україна» виявився не таким, як ми хотіли. Проте, це є результатом того, що «ринкова ситуація», національна і міжнародна, в даний момент готова платити, що не дає клубам підстав для невиконання рішення, яке було прийняте на Загальних зборах. Перш ніж ви зможете повернути інвестиції, ви повинні інвестувати. Вибачте, але тут ми бачимо, що шанс на розвиток втрачений.

Після того, як стало відомо про поведінку клубів у цих питаннях, першою реакцією іноземних компаній було: «добре, що ми не представили пропозицію, адже ліга не в змозі впоратися». Така поведінка цих клубів негативно впливає на імідж за межами України. В кінці-кінців, компанія, яка представила досить хорошу пропозицію на міжнародні права, втратила інтерес після того, що зробили 5 клубів.

upl.ua