Добігає кінця травень, а з ним і підготовка національної збірної достикового раунду ЧС-2022 у Катарі. Ключове! Як наполягав на власному відео-каналі гуру футбольної мережі Циганик. Останній місяць весни минає швидко, і вже на наступному тижні команду Петракова чекатимуть на полі «Гемпден Парку».

Хотілося б порадувати свіжими новинами про черговий контрольний матч національної команди, проте він поки що не відбувся. Виходить, претензії Вацко до УАФ залишаються в силі. Не сталося матчуані у раніше заявлений день 22 травня, ані вчора. Саме на ці дати анонсувалися зустрічі з якоюсь втаємниченою африканською збірною.

До речі, порушник спокою Вацко все ж таки провів репортаж з останнього тренувального матчу з «Рієкою». Чи говорить це про правильне сприйняття критики нашими футбольними чиновниками – не знаю. Бо в них стільки цінних рішень, що і не схочеш, а згадаєш класика: «Багацько, друг Гораціо, стаєтьсяв світі, що і не снились нашим мудрецям…»

КОГО НА ПОЛЕ, КОГО ДО ДРУЖИН У ЛІЖКО

Вацко– неГораціо і наче не заступник УАФ, проте у репортажі топив за варіант з африканською збірною добряче. Навіть згадував товариський матчпід орудою Шевченка на «Дніпро Арені» і доводив, що мало не всі представники цього континенту можуть перевірити готовність до гри з командою Стівена Кларка зразково. Бо не зупиняються від стартового свистка до фінального…

Мав честь дивитися ту гру вживу і погоджуюсь. Тоді наша команда ледве уникла поразки, адже нігерійці грали не лише у видовищний, але в надзвичайно інтенсивний і сучасний футбол. Тільки який сенс загадувати одну з найсильніших африканських команд нині? Теперішні візаві її ніяким боком не нагадують.

Не можу сказати, що штаб збірної України вже перебуває під тиском. У тому ж «Циганик LIVE» ведучий терпляче пояснював, що вся відповідальність за формування складу на 1 червня і жаданий матч 5 червня лежить на головному тренерові Петракові. Там же Ігор наступив на горло власній пісні, бо вважає, що досвід мав би стати у пригодііз шотландцями, які будуть рити власний газон і вигризати результат зубами.

Тому запитання – чому Гармаш і Буяльський мали покинути заявку, а Сікан чи Бондар там залишитися? – отримало зовсім не розлоге пояснення: «Петраков довіряє їм, бо добре знає». Не візьмуся ставити під сумнів жодного слова. Тим більше, кадрове питання дійсно прерогатива наставника, а вболівальники можуть керуватися суто клубними інтересами.

До того ж нерви тренера слід берегти. Олександр Васильович вже запрограмований на успіх, якого йому щиро бажаю. І даремно так гостро реагує на кожне запитання на прес-конференціях. З іншого боку, добір слів теж слід контролювати. Усі гравці, які не вписуються в бачення наставника, заслуговують на повагу. Навіть з урахуванням мети всього життя особисто для нього.

КОЛИ ВІДСОТКИ НЕ ВИРІШУЮТЬ

Петраков не бачить жодної катастрофи для того чи іншого гравця, який не залишиться у складі збірної на матчі з Шотландією і, можливо, з Вельсом. Як не вбачає її у відсутності«на 90% домовленої гри з конголезцями» у заздалегідьвизначений термін. Я навіть не питаю, хто підраховував відсотки вірогідності для наставника.

Утім в ключових матчах на британських полях відсотки нічого не вирішать. Там будуть цінними вирішальні удари.А хто саме їх завдасть…

Отже насправді Петраков перебуває під шаленим тиском. Тому вигороджує УАФ і фактично «переносить» гру зі збірною Демократичної Республіки Конго на 26 травня. Інакше зміст переривчастого повідомлення не зрозуміти. Та тренер сміливо дивиться у майбутнє. І його перший меседж бачиться очікуваним: «Коли хлопці зберуться разом, головне – щоб усі вони були здорові». Насмілюся додати, і після сакралізованого матчу з Конго теж.

А поки триває підготовка нашої національної команди, завершилися чемпіонати у топ-лігах, звідки Петраков чекав поповнення. Особливо з Англії та Італії.

СЛЬОЗИ ЗІНЧЕНКА, БЕЗЖАЛЬНИЙ РОБЕРТСОН

Зокрема, в АПЛ визначився найтитулованіший український футболіст за всю історію виступів на Туманному Альбіоні. Олександр Зінченко дуже емоційно сприйняв завоювання четвертого титулу Прем’єр-лігиу складі «Манчестер Сіті». Старанно загорнув трофей у національний прапор України і розплакався.

Ці сльози стали топовим сюжетом у соцмережі. Особливо, коли Сашка почали обнімати і заспокоювати Гріліш та інші новоспечені чемпіони. Він пояснив, що емоції пов’язані з усіма співвітчизниками, які потерпають від війни з російським агресором. А сам мріє привезти трофей в Україну, яка заслуговує побачити його.

Битви «Евертона» за виживання в АПЛ із суперництвом небожителів не порівняти. Та клубу Віталія Миколенка вдалося вирішити питання прописки у передостанньому турі проти «Кристал Пелес». Після першого тайму «іриски» горіли і плавилися. А українські YouTube-ресурси впевнено вказували на головного винуватця…

Я уважно вивчив матчастину. Так, Віталій брав участь в обох епізодах, які призвели до взяття воріт Пікфорда. Проте казати, що він «двічі привіз» – це ганебна маніпуляція. Хіба у першому моменті Миколенко не виборов позицію у Маттета, і той влучив згори. А другий гол був забитий після веремії, яку влаштував воротар збірної Англії. Пікфорд хотів самотужки відбитися від усіх загроз, і надав можливість тезці Айю заштовхати м’яч з лінії. Вина Миколенка хіба в тому, що він останнім відчайдушно намагався завадити супернику.

На щастя, міркування команди Лемпарда у роздягальніі на полі дуже відрізняється від наших блогерів. І тому стався неймовірний камбек по перерві. Який дуже раджу узяти до уваги і нашій збірній у Глазго. Адже Стівен Кларк вже визначився зі складомкоманди Шотландії.

Я ж хочу звернути увагу на гол одного з її лідерів Робертсона у ворота «Вулвергемтона». Номінального захисника «Ліверпуля» не зупинило вже фактично програне чемпіонське протистояння з «Манчестер Сіті», як і те, що час матчу з «вовками» майже сплив… Показовий і майстерно забитий гол, який свідчить просилу і вміння битися до останньої миті кожного з суперників, з якими грати нашій збірній через тиждень.