Румун Ерік Бікфалві став однією із центральних фігур матчу 14-го туру «Волині» і «Ворскли». Дивився гру своїх колишніх одноклубників румун у ВІП-ложі «Авангарду», і часом здавалося, що його особистість вболівальникам цікавіша, аніж сама гра. Влітку Ерік як вільний агент перейшов до китайського «Ляонін Хувіна», клубу китайської Суперліги, зіграв 12 матчів, наразі в активі 13-го номера тільки один асист.

– Еріку, чому ти тут, у Луцьку, на «Авангарді»?
– Це мій приватний візит до Луцька. В китайському чемпіонаті, у якому я граю нині, закінчився сезон. Мав свої справи в Україні, пам’ятаю про мій колишній клуб, про місто, в якому прожив три роки, тому за першої нагоди вирішив приїхати до вас. До того ж хочу підтримати свого співвітчизника Матея.

– Вболівальники тебе сьогодні ледь не на шматки розривають, запитують, чи не повернешся ти у Луцьк?
– Дякую за увагу до мене й луцьких фанів, справді, було дуже приємно чути і бачити. Але контракт із «Ляоніном» у мене ще на один сезон, тому про повернення не йдеться.

– У тебе не дуже йшла гра на початку китайської кар’єри... Не було контрасту із Україною, де ти став кращим бомбардиром минулого сезону?
– Китайський чемпіонат також не із слабких. Кожний матч наче вирішальний. Аудиторія приходить немаленька, стадіони там великі. Я прийшов у команду влітку, у розпал сезону, тому спочатку звикав до всього – країни, клубу, партнерів... Головне, що нам вдалося уникнути пониження в класі, власне і для цього клуб мене запрошував до себе. Фінішували 12-ми, від 15-го місця відірвалися на 2 очки. Щоб ти уявляв про рівень конкуренції вКитаї, то по 31 очку, крім «Ляоніна», набрали ще дві команди. А от на наступний сезон в «Ляоніна» мета – посісти місце в п’ятірці китайської найсильнішої ліги. Нам вже про це оголосили, готуються великі інвестиції.

– Купуватимуть легіонерів?
– Не тільки це. Я точно не знаю, але в Суперлізі не все вирішують легіонери, їх не так багато. Взагалі, Китай мене приємно вразив високою технологічністю, професіоналізмом у футболі.

(Окрім Еріка, за шеньяньский «Ляонін», який чи то «Хуньюнь», чи то «Хувін», з легіонерів грають нігерійський форвард Дерік Чука Огбу («Лойвен», «Клуж»), бразильський форвард Пауло Енріке, трохи відомий по виступам за «Херенвен» та «Трабзонспор», івуарійський форвард Франк Болі («Стабек») и корейський захисник Кім Йо Чжин. Тож майже вся гра в атаці – зона відповідальності саме чужинців-вайгоженів. До речі, якщо захочете використати принизливу дефініцію – замість «вайгожень» треба казати «лаовай». – Ред.)

– Ти перевіз сім’ю до Китаю?
– Так, Аліна та Айан зі мною. З цим проблем не було. В побуті жодних проблем не відчув. Сподіваюся, що в збірній мене не забудуть. Якщо, звісно, показуватиму гру, яка зацікавить тренерів.