Гравець луганської «Зорі» та національної збірної команди України Олександр Караваєв відповів на запитання вболівальників із соціальних мереж.
 
– Олександре, в якому чемпіонаті ти б хотів грати? За яку команду із топ-5 чемпіонатів ти вболіваєш?
– Стежу за «Барселоною». Мені подобається, як грає цей клуб. Плюс там виступають великі гравці, в яких є чого навчитися. До того ж, мені подобається іспанська Прімера. Я на собі вже відчув рівень однієї з тамтешніх команд, з якою ми зустрічалися в Лізі Європи. Подобається комбінаційний футбол, який сповідують в Іспанії, там приділяють увагу багатьом технічним елементам гри. Тобто, більше імпонує іспанський футбол.
 
– Ким би ти став, якби не футбол?
– У дитинстві мріяв бути юристом. Потім, коли я зрозумів, наскільки складна ця професія, вже задумався перед тим, як робити вибір. Коли ти визначаєшся з тим, щоб грати в футбол, в юнацькому віці тобі все підказують, тебе спрямовують. Потім це покликання не стає для тебе надскладним. Не сказав би, що професія футболіста є такою важкою, хоча на полі думати теж потрібно.
 
– У чому полягає для Вас різниця у грі правим захисником у «Зорі» та збірній?
– Різниця в тому, що в збірній правий захисник більше діє як правий півзахисник, намагається грати на атаку. Це основа гри збірної України. А в «Зорі» намагаються більше зберегти свої ворота в недоторканності, більше грати від оборони, але, по можливості, теж підключатися вперед. Однак не настільки часто, щоб не з'являлися відкриті зони.
 
– Чи звертаєш ти увагу на критику вболівальників?
– Звичайно! Це невід'ємна частина, вони мають право говорити. Так, буває дуже жорстко. Хтось уміє коригувати свої слова, хтось – ні. Від цього нікуди не дінешся. Не обов'язково все читати або слухати, але до деяких порад треба прислухатися, особливо від людей, які розбираються у футболі і роблять вірні висновки.
 
– Ти задоволений тим, що Шевченко дає більше шансів молодим виконавцям?
– Так. Бо раніше, щоб потрапити до основного складу або хоча б у запас, потрібно було бути якимось надфутболістом. Не всім давали шанс. А зараз можливостей більше. У тебе може бути один-два-три шанси. Раніше один давали, і якщо не використовував, то все.
 
– Як ти досяг свої мети стати професіональним футболістом і які тренування ти робив для цього?
– Це йде від внутрішнього бажання. Якщо у тебе є до цього завзяття. Плюс дуже велика підтримка в дитинстві від батьків. Якщо батьки тебе в усьому підтримують і роблять все для цього, навіть не маючи можливості, тоді у тебе все вийде в будь-якому випадку. Найголовніше – підтримка навколо себе. Самому важко чогось досягти.
 
– Хто, на твою думку, є найсильнішим гравцем збірної?
– На поточний момент, я вважаю, Андрій Ярмоленко. Він є лідером по результативним діям (гол + пас), а також Євген Коноплянка. Ярмоленко і Коноплянка протягом багатьох років є лідерами збірної, тому що грають в основі на стабільно високому рівні і постійно прогресують.
 
– Яка твоя професійна мрія на сьогоднішній день?
– Досягти великих висот, виграти якомога більше трофеїв і пограти в топ-клубі.