Більше того, разом з київською «Оболонню» має невеликий відрив від найближчих переслідувачів. Тим не менш як почуває себе команда після поразки, перспективу вирішення нагальних проблем у клубі та інше – у розмові з віце-президентом «Закарпаття» Олегом Мукомелом.

– Олеже Вікторовичу, Як гадаєте поразка у Луцьку може психологічно відбитися на гравцях і посилити нервовість в наступних поєдинках?

– Не думаю, що це може повторитися. Хоча є людський фактор: важко команді, коли над командою висить серйозне завдання – вийти у Прем’єр лігу з першого місця, то, звісно, певне хвилювання і напруга дає себе взнаки на полі. Відносно останнього матчу, то напередодні мали серйозні кадрові проблеми, кілька провідних футболістів травмувалися – Невуче, Рибковський, Єсін, а Степанков і Ярош виходили грати на поле з травмами.

А у нас не така вже й велика лава запасних, на молодих гравців, які щойно з’явилися в команді розраховувати поки що рано. Відносно результату гри, то з голів, які ми пропустили заслуга не нападників «Волині», а помилки наших захисників і воротаря. Окрім того, наші футболісти мали купу гольових моментів і використай їх, результат був би зовсім іншим. Давидов у двох моментах не зумів як слід розпорядитися м’ячем, Прокопченко теж не скористався двома можливостями, Бурий та Степанков втратили свої шанси. Ми мали перевагу і у контролі над м’ячем, тож нехай пан Кварцяний не дуже вихваляється, що перемога його підопічним далася легко.

– Досі триває епопея з стадіоном «Авангард». Чи є вже досягнутий певний консенсус з міськрадою стосовно повернення «Закарпаття» до рідного міста?

– Певні напрацювання є, залишилося одне – зустрітися з міським головою. Але наперед нам потрібні певні кошти, щоб введений депутатами мораторій щодо заборони команді тренуватися був знятий. ФК «Закарпаття» прагне потрапити у Прем’єр лігу. Але задля того, щоб почувати себе там впевнено і відповідати всім вимогам, необхідно мати більш серйозну інфраструктуру та матеріально-технічну базу. Ведеться якась робота у цьому аспекті?

Ми мали перемовини з міськрадою стосовно виділення для будівництва клубної бази чотирьох гектарів землі. Але після подій довкола стадіону «Авангард» ці переговори продовження не мають. Тепер приводимо до ладу поле в Чопі, підписали договір про співпрацю з Львівською залізною дорогою, а зокрема Чопським відділенням залізниці. Плануємо, що Чопський стадіон стане своєрідною базою для дублюючого складу команди. Також домовилися щодо майбутнього використання у зимовий період поля з штучним покриттям біля готелю «Камелот». Все інше залежить від фінансування, адже ми не багатий клуб, але звісно будемо змінювати ситуацію на краще.

– Що потрібно зробити для того, щоб ФК «Закарпаття» прийшов у Прем’єр-лігу і залишився там надовго?

– Для того, щоб у нас була команда відповідного рівня потрібне серйозне фінансування. Слід поставити на відповідний рівень селекційну роботу, а це впирається у певні кошти. Знову ж таки доведеться брати гравців в оренду з тих клубів, де ці виконавці сидять у глибокому запасі. Хоча, коли лише прийшов працювати в «Закарпаття», тут грали вісім орендованих футболістів, майже кожні півроку на сім-вісім гравців змінювався склад команди. Тепер у нас цього не має. Все ж двох-трьох виконавців на орендній основі запросити прийдеться.

– Можете назвати вже конкретні прізвища гравців, які в майбутньому одягнуть футболку ужгородського клубу?

– Цілком ймовірно, що в нас знову з’явиться відомий вже уболівальникам Андрій Донець, Шмаков. Наш тренерський штаб активно займається селекційною роботою, ведемо перемовини ще з кількома футболістами.

Роботою нинішнього наставника «Закарпаття» ви задоволені, чи все ж на тренерському містку слід очікувати змін у літнє міжсезоння?

Михайло Михайлович хороша людина і тренер, але йому не вистачає досвіду. Наразі ведемо переговори з двома спеціалістами, подивимося, хто з них погодиться на наші умови. Іваницю залишимо помічником або ж дамо у його розпорядження дублюючиий склад.

– Які побажання у віце-президента клубу?

– Хотів би через ЗМІ звернутися до вболівальників – якщо ви любите команду і хочете її бачити в рідному місті, підтримайте нас, допоможіть нам відстояти право грати в Ужгороді.