– Мілетію Володимировичу, ось вже вдруге протягом тижня Ви приїздите до Олександрії. Яке враження на Вас справило нове керівництво клубу, розбудова інфраструктури та виступи команди в 23-му чемпіонаті?
– Я дуже добре пам’ятаю свої минулі відвідування вашого клубу, особливо, як вболівальники ставилися до тодішнього президента ПФК «Олександрія» Миколи Миколайовича Лавренка – це було унікальне явище, стадіон весь вставав на ноги. Тобто, він мав беззаперечний авторитет, завдяки тому, що ви бачите: яка збудована база, які стадіони, які умови створені для вболівальників. Лавренко вкладав душу і серце в цю справу. Коли я познайомився з нинішнім президентом клубу Сергієм Анатолійовичем Кузьменком, в мене склалося таке приємне враження і я про себе подумав – ця людина може зробити те ж саме, що і Микола Миколайович і продовжити його справу по висхідній.

Якщо спочатку говорити про спортивний результат, то ми бачимо, що ПФК «Олександрія» не пасе задніх. Я вважаю, що ця команда, маючи таку інфраструктуру, практично готова для Прем'єр-ліги. Це не лише тому, що Кузьменко «один», а тому що навколо нього команда. Звичайно, відбулися деякі зміни, але ці зміни позитивні і клуб працює цілеспрямовано і ставить перед собою найвищі завдання. Майже кожного дня ми спілкуємося з президентом, чи то в телефонному режимі, чи то безпосередньо в Києві, він завжди конструктивно ставить питання розвитку футболу в Україні, не замикаючись лише на діяльності свого клубу, а більш широко бачить це питання. Звичайно, всі ті запитання, що він ставить, апроксимуються на діяльність клубу. Я вважаю, що ПФК «Олександрія» не програв від того, що змінився президент.

Останнього разу я був на матчі ПФК «Олександрія» – «Зірка» (Кіровоград) і мені дуже сподобалося, коли диктор об’явив, що на стадіоні присутній президент футбольного клубу, то трибуни відповідно відреагували, можливо, навіть, не гірше, аніж за правління Миколи Лавренка, це заслуговує тільки поваги і підтримки. І в цьому сенсі я готовий підтримувати клуб. Мова не йдеться про те, що  ПФК «Олександрія» мені самий близький, для мене всі команди рівні і ПФЛ всіляко підтримує їх, як методично так і з інших питань, тому як іншим клубам, я готовий допомагати і «Олександрії».

– Чи очікуються якісь зміни в структурі та регламенті виступів клубів, які виступають під егідою ПФЛ у наступному сезоні?
– Ви знаєте, не покривлю душею, якщо скажу, що на сьогодні я конкретної відповіді дати не можу. Наразі відомо, що буде дві ліги – перша та друга. Але ми не маємо можливості визначитися сьогодні з кількістю клубів в першій та другій лігах. По-перше, ми абсолютно залежні при вирішенні даного питання від Прем'єр-ліги, так як до сих пір невідомо, скільки клубів будуть брати участь у наступному сезоні. В нас є три клуби-претенденти, маю на увазі аматорські, які планують вступити до складу другої ліги, вони зараз проходять процедуру атестування.

Є деякі проблеми у двох клубів першої ліги і на сьогодні питання видачі їм атестату поки що відкрите. Не вирішено питання чи буде брати участь в наступному сезоні армянський «Титан». Крім того, нам не відомо, яким буде політичне рішення стосовно Криму. Тому, беручи до уваги все сказане, я не можу дати конкретної відповіді про те, якими будуть перша та друга ліги, хоча, я вважаю, що втрати будуть мінімальними. Сама ж схема змагань буде такою самою, як і в нинішньому році.

– Як людина, яка їздить в регіони, цікавиться розвитком футболу, та і взагалі, станом футбольних клубів ПФЛ, які Ви бачите тенденції розвитку футболу в Україні?
– На сьогоднішній день я не можу сказати, що є якісь позитивні тенденції розвитку футболу в Україні. Події, що відбуваються в Україні, починаючи з листопада минулого року, дуже серйозно вплинули на економічну ситуацію країни, що, в свою чергу, дуже вплинуло на діяльність усіх спортивних структур. Втім, не зважаючи на те, що відбувається на південному сході, всі клуби наполягають на проведенні змагань, але є деякі обмеження щодо проведення матчів у регіонах,  в яких зараз не спокійно. Команди не мають можливості виступати  на власних стадіонах, тобто, залишається грати на виїзді та на нейтральних полях.

Тоді виникає просте питання : якщо буде так, то кому потрібні ці клуби взагалі, адже вони повинні грати для своїх вболівальників? Не зважаючи на те, що економічна ситуація погіршилася і ставлення до футболу та спорту майже нульове з боку держави, деякі клуби самостійно розбудовують свою інфраструктуру. ФК «Полтава» буде проводити відкриття навчально-спортивного комплексу, який вони відбудували. якщо його порівняти з навчально-тренувальною базою «Динамо», не беручи до уваги каскад полів, що мають кияни,  готельна структура на рівні зі столичною. Наразі полтавчани отримали  проектну документацію на будівництво манежу. Таким же прикладом можна навести донецький «Олімпік». За дуже короткі строки вони реконструювали ту спортивну базу та спортивні споруди, які в них є. Наступного сезону команда  братиме участь у змаганнях серед команд Прем'єр – ліги і можна з впевненістю казати, що не у всіх топ-клубів є така інфраструктура. В Кіровограді зараз будується стадіон олімпійського зразка, якому не буде аналогів в Україні. Взагалі треба віддати належне президентові «Зірки» Максиму Березкіну, який розпочав будівництво минулого року, і вже зараз роботи добігають кінця.

Це свідчить про те, що якщо людина має бажання працювати на благо розвитку свого футбольного господарства, то вона це буде робити у будь-який спосіб. Більше того, спортивна інфраструктура «Зірки» призначена не тільки для футболу, а й для легкоатлетів, адже найсучасніші матеріали, що використовуються у будівництві полів, бігових доріжок та іншого, повністю відповідають вимогам міжнародних спортивних організацій.  Це говорить про те, що клубна інфраструктура повинна розвиватися, але для цього потрібні певні інвестиції і без допомоги держави зробити це практично неможливо.

Активно ведеться робота з антикорупційних питань у футболі, адже таке явище, як корупція, вбиває спорт. Крім того, я вважаю, що треба змінювати політику функціонування та управління в клубах. Ми прагнемо того, щоб футбольні клуби ставали прибутковими через рік-два і приносили прибуток.