Про реалії в ужгородському клубі виконувач обов’язків головного тренера цієї команди Михайло Іваниця розповів в інтерв’ю turnir.com.ua.

– Михайле Михайловичу, вітаємо з поверненням в еліту. – Спасибі. Дуже приємно, що ми виконали поставлене завдання. Ще перед сезоном керівництво клубу заявило, що варто поборотися за перепустку в прем’єр-лігу. Було важко, адже в першій лізі є чимало сильних клубів. Ми боролися в кожному матчі, і цілком заслужено посідаємо перше місце.

– Вам не видається, що «Закарпаття» надто легко вибороло право грати в еліті? – Ні, легких поєдинків у нас не було. Повторюся, ми билися у кожному матчі. Повірте, було дуже багато напружених ігор з нашою участю.

– Торік «Закарпаття» було у числі аутсайдерів вищої ліги. Тепер ця команда – лідер першої ліги. Чи можна стверджувати, що це ознака значно нижчого класу першої ліги від другої? – Різниця, безумовно, існує. Та величезної прірви немає. У першій лізі грає шість-вісім дуже сильних команд. Щодо «Закарпаття», то нам вдалося зберегти кістяк команди. Це плюс. Чижевський, Єсін, Шопін та інші досвідчені гравці грали за нас в першій лізі. До них приєдналися Калініченко, Прокопченко. Словом, ми грали з футболістами рівня елітного ешелону.

– Судячи з того, що кістяк команди торік виступав у прем’єр-лізі, то ви вже знаєте, на що здатен ваш колектив в когорті найсильніших клубів України... – Ні, важко спрогнозувати можливості моєї команди в прем’єр- лізі. Та можу зараз сказати, що команда потребує доволі солідної доукомплектації. Підсилення обов’язково будуть. Вони нам конче потрібні.

– На які позиції? – На кожну. Кожна наша ланка потребує пожвавлення. От і попрацюємо під час міжсезоння на трансферному ринку, щоб залучити сильніших виконавців. Є деякі футболісти, за якими ми стежимо. Але конкретно прізвищ назвати не можу.

– Всі ми добре пам’ятаємо висловлювання вашого попередника Володимира Шарана про жалюгідне становище клубу. Він заявляв, що команді ніде було тренуватися. За рік справи поліпшилися? – Проблеми існують. Це правда. Але потихеньку керівництво клубу їх вирішить. Визнаю, що наш клуб не є надто заможним, але постараємось достойно виступити в еліті. Щодо тренувань, то є де працювати. Іноді тренуємося в Мукачевому, часто їздимо в Чоп, де створили чудові умови для тренувань. Ми готові до роботи.

– Коли ви позбудитеся приставки «в.о.»? – Це питання слід адресувати нашим керівникам. Я маю бажання працювати у рідному клубі, в якому перебуваю ще з далекого 1992-го року. За цей час зробив перерву у два роки.