Віталій КВАРЦЯНИЙ:

– Добрий вечір, шановні вболівальники!

Сьогодні я хочу поділитися з вами таємницями внутрішнього життя клубу, зовнішніх обставин, котрі складаються в житті команди, перспектива, її реальність, бюджет і всі інші питання, на які ви чекаєте відповіді.

Дуже шкода... Я, як ніколи, просив команду сьогодні не програти, але ви повинні зрозуміти, що другий рік я не працюю, а «мучусь», тому що задачі в нас не стоять великі, я це говорив ЗМІ. Треба сказати чесно:таємно від президента клубу я хотів хлопцям нав’язати активну спортивну агресію для досягнення більш вагомого результату. Та від обставин нікуди не втекти: низький рівень футболістів, їх несприйняття запропонованих ідей змазують всю працю тренерського складу. Я не хочу виправдовуватися, я тут пережив досить багато непростих моментів, можна сказати, працюю рік за п’ять, але все одно: команда є, із двадцяти команд ліги Волинь посідає десяте місце.

Ви знаєте, які футболісти в нас грали. Я вам гарантую, даю слово: якщо мені дадуть бюджет клубу, хоча щоб я знав (Василь Андрійович Столяр, наш президент, сьогодні робить все можливе, ми до цього питання ще повернемося), кого з футболістів я можу взяти, за скільки, знав, які мінімальні гроші – бо без цього сьогодні ніяк не можна працювати і ставити задачі – все було б інакше. Попит на футболістів посилюється. Сьогодні будь-який футболіст, котрий зробив два «фінти» – вже на контролі в агентів, і взяти такого футболіста дуже складно.

Ви бачите, скільки молодих хлопців сьогодні в нас грає. Якщо забрати статистичні вікові данні Ковалюка і Максимюка, то Волинь насьогодні наймолодша команда в 1 лізі, окрім другої динамівської команди. І я не боюся довіряти молоді. Сьогодні на поле вперше вийшов наш волинський хлопець Подригуля, якому шістнадцять років. Нам, тренерам, дуже хочеться, щоб грали волиняни, але не дуже виходить. Не все залежить від мене. Є багато питань, які може вирішувати тренер, а багато, які він не може. Можу сказати вам, що дуже багато проблем є, які не дають змоги творчо працювати. Ми не хочемо звинувачувати сьогодні когось, вам важливий результат: перше, друге місце, і це нас ститмулює.

Я на початку другого кола казав, що ми не зможемо завоювати перше, друге, третє місце. Не зможемо! Це нереально. Команда всередині турнірної таблиці, але деяким організаціям та органам влади міста і області, деяким силовим структурам вже років п’ять із восьми останніх, що я працюю зі Столяром, це не подобається: йде божевільний прес на команду і клуб. І я не можу зрозуміти: що футбольний клуб Волинь поганого зробив і робить, якщо тут існує та розвивається соціальна тема, це перш за все чотириста дітей, які займаються в дитячо юнацькій спортивній школі? Чому влада в особі Грицюка, Шиби, податкових органів робить силовий натиск, щоб загубити футбол?

Президент клубу Столяр і його партнери по бізнесу, завдяки тому, що мені вдається його вмовити, що футбол потрібен лучанам, нашим волинським землякам, вкладають власні кошти в клуб. Ні я, ні Василь Андрійович, ми не «гості міста», ми лучани, і любимо футбол, і хочемо, щоб він був. Ми не руйнуємо, та щоб Столяр спокійно і нормально працював, йому потрібно, принаймні, хоч не заважати. Бо ми з бюджету не отримуємо ні однієї копійки для розвитку футболу, хоч у всіх країнах з бувшого СРСР проводеться цілеспрямована робота органів влади навіть найвищого рівня на розвиток дитячого футболу. Професійні клуби утримують спонсори, а влада виділяє кошти на дитячий футбол. В нас в Луцьку на сьогодні це робить єдина фірма – «Феміда-Інтер», і я знаю, скільки на її шляху влада створює проблем. І ці штучно створені проблеми не дають змоги вести планомірно футбольне господарство.

А футбольне господарство, це, перш за все, утримання дитячої школи, де займається близько чотирьохсот дітей. Ми співпрацюємо з школою – інтернатом і маємо там футбольне поле. На сьогодні чотири вікові групи грають у вищій лізі Чемпіонату Дитячо-юнацької футбольної ліги України, захищають честь волинського футболу. Наступна ланка господарства – це професійна футбольна команда «Волинь» (Луцьк), зі всіма її проблемами і негативами, включаючи не досить позитивного тренера. Та не дивлячись на всі труднощі, з команди йде щорічно достатньо багато футболістів у ті команди, які грають на достатньо високому рівні. Бо сьогодні ми не в стані їх втримати в себе, тому що їм потрібно виплачувати досить високу заробітну плату.

Бюджет клубу складає приблизно вісім мільйонів гривень в рік. Це без дитячо-юнацької школи, на яку йде приблизно півтора мільйона гривень. Це майже десять мільйонів гривень, що становить два мільйони доларів в рік! І ось ви врахуйте, що ці кошти Василь Андрійович із власної кишені тратить на футбол. Клуб вимушений вести деяку роботу з продажу гравців, щоб отримані кошти поповнювали бюджет клубу. Ось чому ми граємо переважно молодими гравцями, і насьогодні маємо такий результат. Коли в нас буде серйозний спонсор, а робота в цьому напрямку постійно ведеться, коли не будуть шкодити Василю Столяру, я гарантую, що зроблю команду, і ви тільки напишете, в якій лізі яке місце потрібно зайняти, і я вам його займу.

Шановні уболівальники, крім того я хочу вам сказати, що фірма «Феміда-Інтер» розвиває важку атлетику, яка принесла багато залікових очок у Всеукраїнській спартакіаді в скарбничку нашої області. За цім теж, крім праці тренерів на чолі з Миколою Авраменком, стоять великі витрати. В минулому році Василь Андрійович створив чоловічий баскетбольний клуб «Волиньбаскет» і повністю його фінансує. Команда виступає в першій лізі. Питається: для чого? Відповідає: нехай на Волині буде баскетбол. Також «Феміда-Інтер» надає допомогу обласній збірній області з інвалідного спорту.

Далі. Я хочу показати вам декілька перспективних ідей, які були поховані органами влади та правоохоронними структурами нашої області. Ми в 2001 році зробили проект стадіону, заплатили сто тисяч гривень, який потрібен не Кварцяному чи Столяру, а потрібен, перш за все, вам. Ось цей макет проекту стадіону, ось яким має бути його вигляд. Ми його не вчора зробили, він висить в мене в кабінеті вже багато років.. Це наша спільна ідея: створити для Луцька сучасний стадіон на 22 тисячі глядачів з критими трибунами. Ми хотіли його зробити, та нам не дали! На нас завели ряд кримінальних справ, і я вже п’ять років ходжу під слідством, по судах і так далі. Це і сьогодні продовжується, теж саме з Василем Андрійовичом. Це що значить?

Сьогодні тут, на стадіоні, розпочинається так звана війна. В міськраді, як на мене, зібралися депутати низького інтелекту. Хоча там є там чоловік десять нормальних, ну, а решта, вважаю, таке мурло, що взагалі... Вони ж не розуміють, що Столяру стадіон не потрібен! Вони і ви просто не знаєте цю людину, а я його знаю. Згадайте, стадіон розсипався! Лавки сипалися, бетонні плити зійшли під кутом донизу... І Столяр розпочав реконструкцію, і ми обігнали багато клубів і вийшли вперед багатьох областей в питанні спорудження сучасного стадіону. Ми ж волиняки, ми хочемо «чинити опір» Донецьку, Харкову, Києву…Ми хочемо, щоб на Волині була система спорту, яка здатна на опір. І головне, що ми не просимо допомоги, головне – не потрібно заважати!

Сьогодні міська влада хоче територію стадіону розділити, і під прикриттям цього в газетах друкують, що для громади потрібно відкрити прохід з проспекту Грушевського на Меморіал. Для громади заважає загорожа! Все закрито! Стадіон замкнений! Та це не є правдою!!! Я кожен ранок здійснюю пробіжки на стадіоні, і разом зі мною тут близько сорока пенсіонерів бігають, студенти ВНУ щоденно займаються, спартакіади проводяться – ми нікого не виганяємо, як це намагаються вам подати. Ще маленька група бізнесменів, що грають в теніс, теж хочуть забрати частину стадіону. Я не проти тенісу, але він повинен мати свій комплекс, тільки не тут. На місці сьогоднішніх кортів повинно буди футбольне поле з штучним покриттям, щоб діти могли грати в футбол цілий рік, щоб тут могли займатися групи здоров’я, проводитися турніри.

Влада постійно на територію стадіону направляє атракціони і цирк. Ми не проти цирку, та є ж інші місця в місті. Чому саме тут? Ви уявляєте, щоб в Донецьку чи в Києві на «Динамо» під стінами був цирк? Чотири тисячі гривень оренди за весь час перераховують на стадіон, а чотирнадцять, напевно в мерію… А ми прибираємо за тваринами, які ходять по території, за людьми, а влада хоче скоротити штат працівників, які трудяться на стадіоні. Тридцять чотири людини працює на стадіоні, а міська влада хоче скоротити їх на половину. Я хочу привести Вам деякі цифри. В газетах писали, що фірма «Феміда-Інтер» нічого не платила, все безкоштовно, така сяка, тому прошу подивитися (при цьому Віталій Кварцяний продемонстрував відповідну таблицю і особливо наголосив на комунальних платежах, які повинна платити міська влада, – авт.)

На «Авангарді» ви бачите ізоляцію стадіону по зовнішньому периметру, на цю загорожу потрачено півмільйона гривень. Триста шістдесят коштувала зовнішня огорожа, та сто сорок внутрішня. Це не наша примха. Це для людей, щоб був порядок. Коли команда була у вищій лізі і йшла на третьому, четвертому місці, до нас приїздила комісія УЄФА, і вони перевіряли готовність стадіону до участі у єврокубках, бо ми мали тоді такі шанси. Нам тоді трішки не вистачило, трішки не дотягнули, хоч було важкувато, але ви пам’ятаєте, яка тоді була команда. І саме тоді зробили цю огорожу та отримали від швейцарського інспектора УЄФА сертифікат на допуск у єврокубки. Нам потрібно було тільки доробити деяки моменти, збудувати туалет на тому місці, де зараз кафе біля ТСОУ, на землі, яка за всіма документами належить спортивному комплексу «Авангард», але влада її забрала. Зараз мер Шиба зі своїми депутатами хоче відкрити все, і ми автоматично втрачаємо ліцензію УЄФА та Сертифікат ФФУ про допуск клубу до участі у змаганнях з футболу серед професійних команд.

Ми відповідаємо на всі вимоги ФФУ, де є тридцять два пункти, і ми їх усі підтвердили в цьому році. Ми замінили в цьому році усі лампи на вишках для освітлення футбольного поля, у нас нормальний підігрів і одне з найкращих футбольних полів країни. Сьогодні ми не проти легкої атлетики, але кидати списи та ядра на цьому стадіоні – це неприпустимо. Є ж у парку стадіон. Працюйте! Ви уявіть, що в Києві на «Динамо» кидають списи, ядра – це ж катастрофа. А тут потрібно нашкодити, знищити працю людей, які своєю роботою намагаються створити свято уболівальникам. А після свята люди починають прибирати на всій території насіння, недопалки, і т. д., гори сміття – це важка праця прибиральниць, і ми за них боремося, бо депутати їх хочуть скоротити.

Недавно міська влада зараз трохи заплатила за борги свого комунального підприємства, бо ми подали до суду. Бо нам потрібні якісь гарантійні документи, бо вісім років пройшло, бо «Феміда – Інтер» вклала чималі кошти, і готова ще вкласти, але зараз намагаються місцеві чиновники дати нам копця під зад і робити тут цирк і атракціони.

Так хто скільки платить насьогодні? Що пишуть в газетах? Заангажовані журналісти пишуть на замовлення різну «єрунду», що аж нудить. Не вірте цим продажним журналістам!

Сьогодні команда Волинь переживає не самі легкі часи. Сьогодні нас хочуть відкинути на рівень Тернополя, Рівного, Вінниці, Житомира, Хмельницького, Чернівців. Хочуть завадити у створенні серйозної матеріально-технічної бази, яка спроможна буде «боротися» з владою і певними силовими структурами. Голова обласної ради Анатолій Грицюк хоче відібрати у Василя Столяра базу на озері Світязь і говорить про цьому всілякі нісенітниці. Сидять в раді, ділять бюджетні кошти, кошти громади, і говорять що їм, депутатам, немає де відпочивати, тому базу треба відібрати.

Та всьому настає край.

На Волині важко працювати, я вже тут двадцять років з перервами працюю, і це не рай, це пекло. Просто хочеться, щоб Волинь мала професійний спорт, який конкурентноспроможний в Україні. Якби нам не заважали, то ми досьогодні грали б у вищій лізі і були б здатні перемогти будь-яку команду. Бо насьогодні в Україні немає жодного клубу, якого б ФК «Волинь» не перемагав!

За цим Віталій Кварцяний відповів на запитання уболівальників.

– Це правда, що ви збагачуєтеся на футболі? – Футбол для нас не є прибутковою справою. Я давно вже свої гроші заробив, і мені в клубі вистачить мінімальної заробітної плати. Вибачте за нескромність: в мене були серйозні пропозиції, але я нікуди не пішов, бо хочу воювати тут. Воювати за спорт, за футбол, і хочеться, щоб люди розуміли, що ми не шкідники, ми хочемо будувати, створювати, розвивати і прославляти наше місто і Волинь. Це є головною нашою метою.

Вибачте сьогодні за зіпсований настрій, що команда програла, але це футбол. Однак, я розберу цю гру, мені здалося, що три, чотири футболісти грали проти нас, вони продали команду. Це непросто довести, однак, я відчуваю, що щось сьогодні було не так. Повірте, з нашого боку ніколи не було такого, щоб ми цим займалися, запам’ятайте це.

– Буде фінансова допомога 17-ому сектору, де знаходяться фанати? – Дякуємо вам, що ви є, дякуємо, що підтримуєте. Сьогодні нам не вистачає організації і фінансування в цьому напрямку. Ми не хочемо якнебуть, від себе особисто я готовий надати допомогу. Підійдіть до мене, і я з власної кишені вам допоможу, скільки зможу.

Щодо розміщення. На Заході всі сектори уболівальників – стоячі місця. Туди приходять, співають гімни клубів, постійно підтримують команду. Якщо ви хочете сектор без крісел, то нам потрібно подумати, як це зробити.

Будемо старатися йди на зустріч фанатам і все робити, якщо команда залишиться. Бо питання стоїть досить жорстко: якщо ми і акціонери клубу на чолі з президентом Столяром не вирішимо питання, то команда поїде грати у інше місто. Ми створили Відкрите акціонерне товариство «ФК Волинь», для того, щоб нормально вести господарство, щоб перемагати і прославляти Волинь. Однак останніх п’ять років нас так пресують, що немає слів. Тому, якщо ми отримаємо від ФФУ атестат на Ковель, значить, будемо грати там, ні – будемо шукати інше місце. І будемо будувати інший стадіон, наприклад – у Ківерцях. Нехай міська влада Луцька поверне все, що ми тут потратили, і ми будемо будувати новий стадіон, чисто футбольний, не такий, як цей – простіший, і на всякий випадок ми вже робимо проект.

А Шиба нам заважає скрізь. На «Підшипнику» теж не дають будувати, бо там теж міська влада. Там якщо ви бачили, там – зараз суперполе, і «Металіст» (Харків) вже третій рік поспіль приїжджає до нас на збори. Нам це дуже приємно, що у нас готується команда вищого дивізіону.

– А чому ви переконані, що міська рада нічого не робить? – А де Ви бачили, щоб міська влада побудувала хоч один майданчик для дітей? Ніхто не будує, не хочуть будувати. І нам не дають нічого будувати. Якщо ми хотіли взяти деякі ділянки під будівництво полів, то нам ставлять максимально високу ціну, яку передбачає аукціон. Кажуть, що ми багаті. А де ж ми багаті? У нас ягоди і гриби тільки проходять через клуб, а решта підприємств не так розвинуті, як потрібно, та й їх вже «душить» влада. Сьогоднішня влада, я в цьому переконаний – це вороги волинського спорту. Це ви повинні знати, я кажу все так, як воно є на справді. Ми володіємо інформацією, що міська влада за певну винагороду, готує продаж землі, котра належить спортивному комплексу «Авангард», одній із столичних компаній під незрозуміле будівництво, яке не пов’язане зі спортом.

– Коли буде хороша команда? – Створити футбольний колектив – це дуже складне питання, зробити хорошу команду – ще складніше. Повірте, що є певний досвід в створенні добротної команди хорошого рівня опору. Все залежить від того, як виглядає система у ведені футбольного господарства. Сьогодні вища ліга була, завтра буде прем’єр – ліга. Внесок учасника змагань – один мільйон доларів. І фінансові гарантії повинні складати не менше п’яти мільйонів доларів. Це є мінімальний бюджет клубу: двадцять шість мільйонів гривень, без них не може існувати клуб прем’єр – ліги. І щоб створити хорошу команду, необхідно за допомогою цих коштів правильно вести футбольне господарство. Прибдання футболістів, заробітна плата, форма, збори, тощо, словом, море питань. В першій лізі це складає дванадцять мільйонів гривень, які нам ніхто не дає. Якщо нас будуть «душити», не давати розвиватися, то й цих грошей не буде. Тоді ви на мене будити плювати – а що я зможу зробити? Сьогодні людина веде цілеспрямовану роботу по розвитку футболу, а йому перекривають кисень. Якщо у вас є інші пропозиції для ведення футбольного господарства, бо для того, щоб створити хорошу команду, потрібна золота ямка, то поділіться ними …

– То, може, Василя Столяра в мери висувати? – Повірте, він людина скромна, і він рідко на людях виступає, тому що він більше робить, а не говорить. Все, що він робить, він робить тільки кваліфіковано, мовчки і скромно. І якби йому доручили місто, хоча він не прагне цього, він би зробив порядок. І не тільки в футболі. І в електроенергії, і в газі, і в воді, і в інших аспектах. І все б було супер! Це людина сучасна, вона правильно мислить. А в міськвиконкомі хто? Вони ж не знають усіх питань, навіть в спорті. Що тут на стадіоні треба робити, що катати, що сіяти. Ось новий директор Костецький, якого призначав Шиба, наприклад. Його ж ніхто не знає, він навіть на роботу не ходить. Йому заробітну плату мер дві тисячі дав, а за нього працюють інші люди і отримують по шістсот гривень.

А в пресі надрукували, що повинні бути на стадіоні секції, грати в футбол. Ми не проти бігових доріжок, це для нас, для громади, однак у стадіона повинен буди чіткий господар. Громада повинна користуватися, а господар повинен займатися проблемами і питаннями стадіону. Міська влада скільки років була господарем? І що вона корисного зробила? А фірма «Феміда-Інтер» повернула стадіону нормальний і сучасний вигляд, однак, ми вже відстаємо, бо нас зупинили!

Повірте, я маю право бути таким, яким я є, і я не перед ким не фальшивлю, не трепчу, і чесно дивлюся увічі під час різних ситуацій: , і коли важко, і коли легко. І в житті я нормальна людина, а роботі такий, який я є. Це моя проблема, і я переживаю з цього більше ніж ви з чогось іншого. Мені не легко, я вибігаю і забуваю, що ви тут сидите, що ви на мої дії звертаєте увагу більше, ніж на дії футболістів.... А я не можу сидіти, бо якщо я посиджу годину, то мене прямо тут інфаркт схватить, я тут помру на стадіоні. Завтра поховаєте, а післязавтра забудете. То я краще побігаю, мені легше так. Коли мене дискваліфікують, то на трибуні можна з глузду з’їхати... Хочеться підказати, хочеться працювати разом з ними – розумієте, ось така справа.

– Що далі буде з «Авангардом»? – Я хотів би, дорогі уболівальники, щоб ви знали: в нас є касета, ми її представляли на суді. Бо коли було будівництво, ми знімали усі види робіт. Грейдери, екскаватори, плити, бетон, як це все возилося, монтувалося. Ми тоді були в першій лізі і робили, робили, бо Столяр сказав, що потрібно у вищу лігу. І команда тоді грала, і ми встигли завершити стадіон. А потім нам не дали працювати. Прийшов губернатор Француз, і так нас податковою «пресанули», що нас ледь не потопили. Тепер прийшли другі – і знову топлять. Ми думали: допоможуть, а вони ще більше топлять. Ми вважали, що Француз – це смуга чорна, а вийшло – біла, зараз чорна. Приїздили з податкової: руки зав’язували, арештовували, не давали продихнути. Якщо ви збираєте податки, то дайте на дитячий спорт, на дитячі майданчики, бо куди кошти йдуть, взагалі незрозуміло. А якщо ви не можете дати дітям, то не чіпайте нас, ми заробимо і потратимо на дітей і команду.

І наостанок. Якщо громада вирішить дати стадіон футбольному клубу, то ми тут зробимо найсучаснішу арену, а міська влада на ті кошти, які планує використати на «Авангард», краще нехай побудує п’ятдесят спортмайданчиків по місту для дітей. В іншому випадку (якщо міська влада не розрахується з нами за витрати, які суд присудив), ми все демонтуємо і підемо будувати новий стадіон, а влада нехай займається цим. Раз ми погані, то ми будемо йти до кінця. Дякую, що ви сьогодні прийшли і я вам розповів, яка є ситуація. Повірте, я не кривив душею, не обманював, є цифри, є докази, і тепер ви все знаєте. Дякую.