Ушосте поспіль національний Суперкубок розігрували два найуспішніші українські клуби. Упродовж минулих п’ятьох титульних поєдинків жодному з тренерів не вдалося завоювати цей трофей з першої спроби – ані Сергію Реброву, ані Паулу Фонсеці, ані Олександру Хацкевичу. Наразі шанс поламати сумну для дебютантів традицію отримав Луїш Каштру, який не приховував: розпочати донецький етап кар’єри з перемоги для нього було дуже важливо.

Істотних кадрових сюрпризів португалець не приготував: в гірницькій «основі» з’явилися всі ті, на кого весною робив ставку його попередник. В запасі лишився навіть вже достатньо розкручений Тете.

Не здивували й кияни, котрим, тим не менш, довелося обходитися без травмованого Франка Соля і Віктора Циганкова. Останній тільки нещодавно приєднався до загальної групи, і тренери резонно вирішили поберегти лідера команди – вже 6 серпня на неї чекають у Брюгге.

Циганков все ж таки на поле вийшов, але ще до початку гри і виключно для того, щоб отримати приз найкращому гравцеві минулого сезону в Прем’єр-лізі. Окрім того, нагороди знайшли ще п’ятьох переможців у різних номінаціях – Віталія Миколенка (молодий футболіст), Андрія П’ятова (воротар), Жуніора Мораеса (бомбардир), Анатолія Абдулу (арбітр), Паулу Фонсеку (тренер, заочно).

Початок матчу дуже нагадував лондонське протистояння динамівців із «Челсі». Біло-синім, що притиснулись до свого карного майданчику, ніяк не вдавалося налагодити вихід із оборони в атаку. Вони помітно нервували і припускалися невимушених помилок, даруючи м’яч супернику в простих ситуаціях. Після обрізки Миколенка на 5-й хвилині, наприклад, на ударній позиції опинився Марлос, який напевно забив би, якби не реакція Дениса Бойка.

«Шахтар» зі свого боку робив усе, аби не дати супернику отямитися, – діяв агресивно, на відповідних швидкостях і майже без пауз. Проте тиск цей у голи не матеріалізувався, і десь у середині тайму номінальні господарі відсунули лінію фронту від своїх воріт. Відсунули, а трохи згодом створили по-справжньому небезпечний момент.

Олександр Караваєв, який прогнозовано виконував обов’язки правого вінгера, отримав проникаючий пас від Дениса Гармаша і зробив гарний простріл на Бен’ямина Вербича. П’ятов був не в змозі виручити партнерів, проте на шляху м’яча опинився Тарас Степаненко, що й врятувало донеччан від неприємностей.

Одначе сплинув деякий час, «Шахтар» знову активізувався, і Бойку знову довелося вступати у гру. Так, після геніального «парашуту» від Марлоса голкіпер збірної України своєчасно кинувся під удар Ісмаїлі, не без труднощів зберігши нулі на табло. Майже відразу після цього епізоду фани помаранчево-чорних жбурнули петарду, яка впала в небезпечній близькості від Дениса – тому навіть знадобилася допомога лікарів… Все обійшлося, але варто дочекатися адекватної реакції дисциплінарних органів ФФУ/УАФ.

Саме цей епізод змусив арбітра додати до першого тайму відразу три хвилини, що зрештою й дозволило підопічним Каштру забити. Адже саме на третій компенсованій – після кутового від Марлоса, невдалого дотику Сергія Кривцова і несильного виносу від Беседіна – м’яч немов цвях увігнав у нижній кут Алан Патрік.

По перерві гірники отримали змогу діяти на контратаках, адже «Динамо», повернувшись із роздягальні, заграло набагато сміливіше й агресивніше. Наслідком цих змін стали кілька небезпечних ситуацій, зокрема два гострі моменти біля воріт П’ятова, після яких у центрі уваги опинявся головний рефері. І якщо дії Кривцова дійсно навряд чи тягнули на handball, то фол Степаненка на Гармаші у карному майданчику був. Відповідно і був пенальті. Проте стик коліно в коліно Віталій Романов проігнорував.

З метою прискорити гру на флангах Хацквич випустив двох свіжих вінгерів – Карлоса Де Пену і Георгія Цитаїшвілі, проте ще до того, як вони встигли показати себе на полі, Марлос втратив пречудовий шанс ліквідувати інтригу в поєдинку. «Стріляв» з сімнадцяти метрів у своєму стилі, проте спрямував м’яча трошки вище за дев’ятку.

Коли ж розпочався відлік останньої десятихвилинки основного часу, Де Пена довів, що у Хацкевича є неабияке чуття щодо майбутніх джокерів. Саме дві передачі уругвайця допомогли біло-синім перевернути ситуацію до гори дригом. Спочатку Карлос подав кутовий, після якого Микита Бурда продавив Мораеса і пробив П’ятова з другого поверху. А потім знайшов діагоналлю Гармаша, який хоч і втрачав рівновагу, приборкуючи м’яч, але таки встиг спрямувати його поміж ніг Давіда Хочолави під самісіньку дальню стійку.

У час, що залишався, шокований «Шахтар» звичайно намагався відновити рівновагу, заставив нервувати динамівців, але вдруге змусити капітулювати Бойка не зміг.

Столична команда, яка я сама ледве не забила незадовго до фінального свистка, виграла Суперкубок України вдруге поспіль і за кількістю перемог у ньому зрівнялася з «Шахтарем» – 8:8.

Уже за два тижні принципові суперники зустрінуться знову. Цього разу в Харкові, в рамках чемпіонату країни.
  
ДИНАМО – ШАХТАР 2:1
Голи: Бурда (80, Де Пена), Гармаш (83, Де Пена) – Алан Патрік (45+3).
Динамо: Бойко, Кендзьора, Бурда, Кадар, Миколенко, Шепелєв, Буяльський, Гармаш (Сидорчук, 84), Караваєв (Де Пена, 68), Вербич (Цитаїшвілі, 73), Беседін.
Шахтар: П’ятов, Болбат, Кривцов, Хочолава, Исмаїли, Степаненко, Алан Патрік (Дентіньо, 87), Соломон (Тете, 66), Тайсон, Марлос, Мораес.
Попереджені: Буяльський (45), Кадар (72) – Хочолава (29).
Арбитр – Віталій Романов (Дніпро).
28 липня. Одеса. Ст-н «Чорноморець». Ясно. +28’С.