Зважаючи на надзвичайно складні погодні умови в Олександрії (та й, зрештою, по всій Україні), тренерському штабу «Карпат» довелося міняти ігрову модель. Леонід Акулінін допомогти команді в цьому поєдинку не міг, тому стояла дилема – кому із форвардів віддати перевагу. Цілком логічно, що Кортес та Санчес навряд чи зможуть показати свої кращі якості «по коліна» в снігу, тому в атаку відрядили двох креативних хавбеків – Шведа та Мякушка, яким до суворої української зими звикати не доводиться. Підтримку їм мали забезпечити Карраскаль та Ді Франко, які розташувалися на позиціях інсайдів, а центр поля мали пильнувати молодий Вербний та досвідчений Ербес, який дебютував за «Карпати». Можна також відзначити зміни в обороні – пару центрбеків склали Лобай та Нестеров, які відновилися від ушкоджень. 

Експериментальна та доволі обережна ігрова модель мала допомогти команді в швидкому переході із оборони в атаку – чи то флангом, чи то по центру. А ще викристалізувати досить непогане взаєморозуміння у плані коротких передач та відкривань. 

У першому таймі «Карпати» виглядали модно, стильно та молодіжно. «Олександрія» більш прагматично – з довгими передачами вперед, навісами та боротьбою. Однак, саме гості залишили по собі значно кращі враження. За рахунок технічних Ді Франко та Карраскаля, а також ривкам Шведа і Мякушка господарі мало коли давали собі раду. 

Однак дальні штрафні від Мякушка результату не дали. Так само як і фантастичний дриблінг від колумбійця, який, здавалось би, не помічав своїх опонентів. Саме Карраскаль мав ідеальний момент, коли у карній зоні пройшов трьох оборонців, але в момент вирішального удару, «чорно-жовті» встигли підставити рятівну ногу. 

Підопічні Володимира Шарана створили дві нагоди: спершу Гітченко пробив вище із доволі зручної позиції, а згодом Старенький не зміг переграти Шевченка із гострого кута. Тож на перерву команди пішли з нулями. Та й поле вже із зеленого перетворилося на біле... 

На самому початку тайму другого «Карпати» могли забивати. Мякушко та Карраскаль обігралися, після чого «десятка» сильно пробивав низом, але врятував Паньків. Невдовзі Хорхе в центрі поля пройшов двох і віддав класний пас на хід Шведу – той в боргу не залишився, натомість залишив за своєю спиною ще пару суперників. Але результат той же – Паньків впевнено зіграв у рамці. 

«Олександрія» з таким станом речей не погоджувалася і сама провела кілька дуже гострих атак, але Шевченко надійно тримав оборону власних воріт. До того моменту, коли захисники не втримали Гітченка, який виграв повітря і скинув м’яча паралельно до лінії воріт. Піднявши руки в надії на офсайд, Пономар з метру добив круглого головою у сітку – 1:0.

Але радість господарів була не довгою. Вербний із центра поля віддав точну передачу на Шведа, який на швидкості хитнув захисника і з гострого кута пробив у ближню дев'ятку Паньківа – і це вже 1:1.

Останні хвилини видалися надзвичайно нервовими. Спершу Протасов в дуже небезпечній позиції так і не пробив, оскільки його надійно опікали, але у Шведа була можливість куди краща. Йому залишалося лише віддати передачу на абсолютно вільного Санчеса, який спокійно переправив би м’яча у сітку. Але Мар'ян чи то не бачив партнера, чи то хотів сам завершити атаку – словом, нагоду змарнував. Так само як і останню атаку, коли Карраскаль вивів Шведа сам на сам із Паньківим. Із кількох метрів молодий карпатівець пробив... вище. Нічия, хоча це далеко не межа бажань «Карпат» у цій грі...