Україна

Прем'єр-ліга

Що треба знати про новачка київського «Динамо»

Ілля Шкурін – гравець із типажем, який підходить Мірчі Луческу.

Влад МИРЕНКО, «Футбольний клуб»

2021-07-09 23:00

Київське «Динамо» взяло в річну оренду з правом викупу 21-річного білоруського нападника Іллю Шкуріна, права на якого належать московському ЦСКА. Уже в суботу він відправляється з командою Мірчі Луческу на другий збір до Швейцарії.

Зважаючи на важку травму Артема Беседіна та невизначеність з майбутнім Владислава Супряги, пошук «Динамо» кандидатури на укріплення позиції центрального форварда виглядає логічним. Хоча поки не до кінця зрозуміло – клуб хоче просто тимчасово закрити проблемну ланку чи все ж таки має більш довгострокове бачення.

Як би то не було, придивитись до Шкуріна варто, бо хлопець дійсно має гарні ігрові задатки, а разом із ними примітні особисті риси, що можуть як допомогти йому піднятись на новий рівень, так і змарнувати надію на успішну кар'єру – в залежності від того, куди він їх скерує.

Отже, що треба знати про новачка «Динамо» Іллю Шкуріна?

ЦЕ НЕ «БІЛОРУСЬКИЙ БЕСЕДІН»

Довелось не раз прочитати, що Шкурін – це «білоруський Беседін»: фактурний нападник (188 см), який добре чіпляється за м'ячі. Однак його манера гри насправді дуже відрізняється. Серед його найкращих рис – пошук вільних зон між лініями, відкривання за спинами захисників, м'яка робота з м'ячем та реалізація гольових моментів «на виконання».

«Ілля гарно відкривається між лініями, заходячи за спини захисникам. Робить це грамотно і системно», – розповідав екснаставник молодіжної збірної Білорусі Сергій Яромко. «Дуже правильні відкривання» Шкуріна відзначав і його колишній тренер у ЦСКА Віктор Гончаренко.

«Найсильніша здібність Шкуріна – уміння виконати момент. Є багато нападників, як виходять на ударну позицію і просто б'ють по воротах. Шкурін до таких не належить: перед воротами він дивиться на розташування воротаря та котить м'яча повз нього», – додає інший екстренер білоруської «молодіжки» Людас Румбутіс.

Також відзначається техніка та швидкість, нестандартний вибір ігрових рішень, тоді як серед недоліків Шкуріна називають гру головою. Не відносять до його чеснот готовність виконувати великий обсяг роботи, без пауз переключатись з фази атаки на оборону, пресингувати. Утім, Луческу є якраз таким тренером, який здатен будь-кого «переорієнтувати» в цьому аспекті.

Прорив у кар'єрі Шкуріна стався у 2019 році, коли він забив 19 голів та зробив сім результативних передач у 26 матчах чемпіонату Білорусі. Перспективного форварда одразу ж викупив ЦСКА (вочевидь, за ініціативою земляка Гончаренка). Утім, в Росії у Шкуріна справи не пішли: п'ять матчів без голів у першому сезоні, 14 матчів і три голи – у другому.



НЕПРОСТИЙ ХАРАКТЕР?..

Білоруські та російські спеціалісти (які за зрозумілих причин переважно характеризували Шкуріна до цього моменту) неодноразово підкреслювали, що це хлопець із складним характером. Часто подаючи це як великий недолік (не хочеться вдаватись до стереотипів, але погодьтесь – це дуже типово для кіл, де звикли безмовно брати під козирок).

Відома історія його конфлікту із колишнім тренером молодіжної збірної Білорусі (а потім і національної) Михайлом Мархелем. В червні 2019 року Шкуріна нібито награвали на основу перед матчем із Гібралтаром, але на гру не поставили – футболіст розлютився і залишив табір команди.

Сергій Вехтєв, який працював із Шкуріним у дублі «Вітебська» розповідав: «Хлопець із своїм баченням і розумінням життя. Не плив за течією, завжди висловлював свою думку та був упевненим в собі. Було помітно, що Бог наділив його непоганим баченням футболу, він виділявся на фоні однолітків. І це, можливо, якось збаламутило гравця».

Разом із тим, добре відомо, що покірність та «зручність» – не завжди допомагають футболісту рости та розвиватись. І Луческу якраз із тих тренерів, які вважають, що гравець не обов'язково повинен бути лапочкою. Навіть навпаки – він любить «проблемних», вміє з ними працювати.

Інша справа, що далеко не всі попередні тренери Шкуріна були в захваті від його робочої етики. «Якби Ілля докладав більше зусиль на тренуваннях, то розкрив би свій талант набагато раніше», – відзначав Вехтєв.

«Років у 16-17 із ним почалися певні проблеми. Швидкісно-силові тренування йому не подобалися, він міг їх пропустити, пояснюючи, що, на його думку, йому не потрібні такі заняття. У 16 років уже сам вирішував, над чим варто працювати, а що можна пропустити. Може перехідний вік так позначався. Але завжди намагався висловити свою думку, проявити характер», – розповідав один із його перших тренерів Валерій Шаворов.

Чи змінився підхід Шкуріна з того часу? Якщо ні, то чи зможе Луческу спрямувати його в потрібне русло? В принципі, позитивних прикладів вистачає: із свіжих той же Микола Шапаренко. Головне щоб сам гравець розумів – без належної самовіддачі в тренувальному процесі його талант (якщо він дійсно є) буде звичайною розтратою.

...ЧИ ЗДОРОВА ПРИНЦИПОВІСТЬ?

Портрет Шкуріна, звісно, був би неповним без розповіді про те, чому він досі не дебютував за національну збірну Білорусі. Спочатку, як кажуть, заважав згаданий конфлікт із Мархелем. А потім уже сам нападник відмовився від виступів за будь-які збірні як протест проти насильницького придушення громадських протестів з боку режиму Олександра Лукашенка.

Ані погрози з боку керівництва місцевої федерації футболу, яку очолює колишній кадровий воєнний та комісар Брестської області Володимир Базанов, спільно з органами влади відправити Шкуріна до армії, ані скарга у ФІФА та УЄФА з вимогою застосувати санкції до гравця не змінили його рішення.

До слова, згодом ФІФА відхилила усі претензії національної асоціації до Шкуріна, який сьогодні має пройти медичний огляд у київському «Динамо» та офіційно розпочати новий етап у своїй нетривалій, але уже достатньо яскравій кар'єрі.

footclub.com.ua