Україна

Регіони

Как «Ворскла» занимается собственными воспитанниками

2016-11-10 12:48

Генеральний директор ФК «Ворскла» Олег Лисак розповів про те, чому клуб несе видатки на власну школу й не відбиває їх.

– Олеже Вікторовичу, зважаючи на результати роботи школи, можна сміливо сказати, що Ви прийняли її в жахливому стані.
– Я б так не сказав. За останні три роки «Ворскла» побудувала три інфраструктурні об’єкти, ЯКІ на даний момент допомагають школі розвиватися. Це – поле на території Полтавського автоагрегатного заводу, де ми зараз закінчуємо реконструкцію, поле у Нижніх Млинах, яке ми не зареєстрували, але там вже навіть проводять ігри ДЮФЛ. І третій – спорткомплекс імені Олега Бабаєва де є змога тренуватися. За це знову ж таки варто подякувати президенту клубу і моєму попереднику. Не зважаючи на війну в країні, вони розвивають клуб.

– А скільки всього тренувальних полів у «Ворскли» виділено під дитячо-юнацький футбол?
– Вісім.

– Нещодавно клуб звернувся до міської та обласної влади з проханням дозволити вихованцям ДЮСШ «Ворскла» тренуватися і грати на полі оновленого стадіону «Динамо». При цьому мають «потіснити» у часі дитячі школи Полтави, які не мають своїх полів. Враховуючи, що «Ворскла» жодним чином не долучилася до реконструкції стадіону «Динамо», чи не здається Вам цей крок не зовсім правильним?
– Ну ми ж не просто так прийшли і сказали «дайте нам пограти». Ми готові взяти на себе видатки по утриманню «Динамо» і надати спеціаліста по догляду за газоном. Адже це штучне покриття потрібно обслуговувати. В обласній федерації футболу немає таких кадрів, які б на цьому спеціалізувалися. Ми знайдемо формулу, за якої ми будемо спокійно співіснувати з іншими школами. Зараз ми в переговорному процесі стосовно «Динамо».

– Скільки дитячих тренерів працює у ДЮСШ «Ворскла»?
– Дев’ять тренерів (Для порівняння у структурі «Локомотіви» їх 12. – Авт.)

– За останні щонайменше п’ять років у складі «Ворскли» на постійній основі не грав жоден з футболістів, якого б змалечку виховала саме ДЮСШ «Ворскла». Лише зараз у складі починають з’являтися Дмитро Кравченко і Володимир Одарюк. З огляду на це, виникає запитання – чи задоволені Ви роботою команди тренерів?
– Я не згоден з думкою, що з нашими тренерами щось не так. Ми залучаємо до цієї роботи тих людей, які багато років віддали клубу і полтавському футболу.

– Це добре, але ж це не робить їх кваліфікованими дитячими тренерами. Це ж зовсім інша робота.
– Ви праві. Але ми все-ж таки обрали такий шлях розвитку. Ми всередині клубу виховуємо і вирощуємо для себе тренерські кадри. Проблема була не в тренерах, а в інфраструктурі. Я стою на тому, що ми маємо вирощувати тренерів всередині клубу Й вибудовувати структуру по-своєму.

– У Вас є чіткий план як розвивати школу «Ворскли»?
– Є різні концепції виховання футболістів. Є моделі «Аяксу», «Атлетика» з Більбао, міланського «Інтера» тощо. Наприклад, у «Динамо» формують дві паралельні групи, які працюють з різними тренерами і напевно заочно конкурують між собою. Коли діти виростають, з них формується зведена група, де грають найкращі. У міланському «Інтері», наприклад, все інакше. Там у них до тренера кожної групи є певні вимоги, чому він має навчити дітей. Так юний футболіст проходить через всі етапи і на виході володіє набором необхідних якостей.

– Так все-таки, яка модель ближче Вам? На кого схожа ДЮСШ «Ворскла», на «Аякс», «Інтер» чи «Атлетик» з Більбао?
– Ми зараз перебуваємо у постійній дискусії всередині клубу. Я вважаю, що ми повинні збирати талановиті «вершки» з усіх районів області. Грубо кажучи, я кажу, що ми маємо йти в райони, а мені відповідають, що райони самі прийдуть до нас, адже альтернативи «Ворсклі» на Полтавщині немає. Я впевнений, що ми знайдемо золоту середину. В ідеалі – в кожному з райцентрів побудувати свою міні-школу. Будемо говорити зі спонсорами аматорських команд. А потім з певного віку кращих вихованців забиратимемо до нас в інтернат. Також є мрія створити у Полтаві школу, де на окремо взятій території було кілька полів різної площі. Це має бути в межах міста, з нормальними під’їздами. Щоб могли приїжджати батьки і дивитися чим займаються їхні діти.

– Скільки часу ви собі на це виділили?
– Щонайменше півроку буду їздити по районах і шукати зацікавлених людей.

– Куди поїдете в першу чергу?
– Хочеться охопити всі райцентри, але звісно спочатку побуваю тем, де є спонсори, які вже інвестують у футбол. Взяти хоча б підприємства, які утримують аматорські команди. Будемо вести переговори. Можливо хтось погодиться на певних умовах співпрацювати з клубом. Таким чином він буде представляти наш бренд у себе в районі, а ми відповідно його бренд на більш високому рівні. Звісно для цього потрібно віднайти ентузіастів, адже побутові труднощі і складну економічну ситуацію ніхто не відміняв. У нас є все необхідне для того, щоб клуб працював у всіх напрямках, в тому числі Й у розвитку дитячо-юнацького футболу. Необхідно підпорядкувати наші ресурси чіткій структурі.

– Скільки коштів клуб вкладає у розвиток дитячо-юнацького футболу?
– Я не знаю жодного клубу в Україні, який би за останні два роки вклав у цей сектор більше, ніж «Ворскла».

– Це добре. Хотілося б почути цифру.
– Лише за минулий рік – 18 мільйонів гривень. 14 з них – на розбудову інфраструктурних об’єктів.

Sport.pl.ua