Навряд чи варто повторювати очевидне – жодних «футбольних клубів» в Україні немає і ніколи не було. Доцільніше проаналізувати джерела фінансування тих команд, які поки що беруть участь у змаганнях «професіоналів». Якби ця інформація була відкритою і загальнодоступною, прихильники тієї ж «Буковини» від початку знали б, що міська футбольна команда із більш ніж півстолітньою історією утримується таким-то добродієм. Тож її успіхи та перспективи залежать не стільки від зусиль тренерів та футболістів, скільки від бажання чи небажання згаданого добродія платити гроші за це.

У процесі зникнення та появи в Україні «футбольних клубів» годі шукати хоча б мінімальної логіки та здорового глузду. Якою логікою можна пояснити процвітання «футбольного клубу» із села Головківка на Кіровоградщині, що не має і не матиме там пристойного стадіону, на тлі зникнення команди міста Чернівці з великим стадіоном та десятками тисяч потенційних уболівальників?

Якщо так триватиме, то окремі футбольні меценати зможуть засновувати «професійні футбольні клуби» біля власних маєтків, щоб далеко не їздити. І це було б набагато справедливіше, ніж утримувати нікому, окрім їхніх господарів, не потрібні команди на зразок київського «Арсенала» чи донецького «Металурга». З одного боку, на арені такого «присадибного футбольного клубу» розміщувалася б трибуна для хазяїна та його гостей, із другого — для уболівальників, які створювали б необхідний рівень галасу. Так воно виглядає сьогодні на матчах «Арсенала», «Металурга» та ще багатьох «професійних команд».

Щодо команд із обласних центрів, то жодна з них не застрахована від того, щоб несподівано не повторити долю «Кривбасу» та «Буковини». Будь-коли ми можемо почути, що зникла команда в Тернополі чи Миколаєві, Сумах, Чернігові або Кіровограді. Адже тамтешні «футбольні клуби» також фінансуються невідомо ким. Отже, гроші можуть раптово зникнути.

Надто безглуздо на цьому тлі має вигляд гонорове перейменування першої ліги на «Лігу 1». І не тому, що вона насправді не перша, а друга за рангом в Україні. Просто нічого іншого, крім періодичних реорганізацій та перейменувань самих себе, нинішні керівники «професійного футболу» зробити не здатні, бо фінансують «професійні футбольні клуби» не вони. А хто? Може, настав час назвати імена цих людей незалежно від їхнього бажання? Тоді в містах, де футбольні команди поки що існують, уболівальники знали б, до кого звертатися.