Передісторія цієї шокуючої події така. За кілька годин перед товариським матчем національної збірної з футболу з командою Сербії наші футболісти Артем Кравець, Олександр Кучер, Віктор Коваленко разом із головним тренером Андрієм Шевченком провідали у Харківському військовому госпіталі поранених українських воїнів. Поспілкувалися з ними, вручили спортивні сувеніри, сфотографувалися. Захисники країни були розчулені таким візитом. Та й у футболістів вражень залишилося як після переможного матчу…

Ось що написала на своїй сторінці у соціальній мережі Instagram 20-річна надія українського футболу Віктор Коваленко: «…Боляче бачити усе це – звичайні хлопці, віком трохи старші мене! Але з упевненістю можна сказати, що коли бачиш їхні очі і просто цих людей, то знаєш – поки вони стоять на передових і борються за нашу свободу, ми можемо спати спокійно! Спасибі таким людям! Слава Україні!».

Однак цей запис пробув на сторінці хавбека недовго, його без пояснень було видалено. За інформацією одного з одноклубників Коваленка, Віктор стер текст після телефонної вказівки генерального директора донецького клубу Сергія Палкіна. Про це пише спортивне видання «Трибуна». На думку Палкіна, таким повідомленням у соцмережах Коваленко… провокує погане ставлення до «Шахтаря» на окупованих територіях Донбасу.

Табу від правої руки президента клубу Рината Ахметова  додало аргументів тим, хто вважає, що власники «Шахтаря» інертно, прохолодно ставляться до українських воїнів, до справи, за яку ті кладуть свої голови. Як тут не пригадати випадок, коли у критичний для країни час перед матчем «Карпати» – «Шахтар», який відбувався напередодні Дня українського війська, львів’яни запропонували суперникові одягнути на кілька хвилин футболки з гаслом «Слава українській армії!». «Гірники» відмовилися це зробити, пославшись на регламент.

А як не згадати, що за два роки вимушеного перебування у Львові «помаранчево-чорні» та  її колишній наставник Луческу жодного разу не заглянули у тутешній госпіталь, серед пацієнтів якого чимало симпатиків донецького клубу. Хоча провідували їх гравці «Дніпра», інших клубів, тієї ж збірної. Скільки б сил, віри додалося пораненим солдатам, якби наживо поспілкувалися із зірками світового класу з Донецька! І яку повагу заслужив би цей клуб у чутливого львівського глядача.

У «Шахтарі» часто люблять «поплакатися» щодо того, що грають «не на рідному стадіоні-красені, не перед рідною публікою». Панове Ахметов і Палкін, саме українські воїни, ризикуючи своїм життям, роблять все для того, щоб ви якнайшвидше повернулися до своїх донецьких офісів, щоб ваші футболісти могли грати на прекрасній «Донбас Арені»! Поважайте їхнє патріотичне рішення захищати Батьківщину! Якщо не допомагаєте їм, як роблять це значно бідніші від вас українці, то хоч не заважайте своїм футболістам висловити воїнам-героям (серед них є багато представників славного Донбасу) свою повагу!