Адже забезпечення порядку в період проведення футбольних змагань – одне з найголовніших питань для організаторів масових заходів, тим більше такого високого рангу.

 Як вирішують цю проблему польські правоохоронці, які реформи чекають на поліцію РП перед Євро-2012 та що може перейняти «на озброєння» від своїх колег українська міліція, кореспондент Укрінформу дізнавався під час поїздки до сусідньої країни.

«Те, що відбувається на трибунах, записується на камеру та за необхідності може стати доказом у суді проти осіб, які розпочали сутичку або взяли в ній участь. Тож само по собі попередження про відеозапис є фактором стримування потенційних порушників громадського порядку, особливо якщо йдеться про масові заходи, такі як футбольні матчі», – розпочав розмову про безпеку на стадіонах воєвода Малопольського воєводства Єжи Міллер.

На осіб, які мали «неприємні» контакти з поліцією, в Польщі чекає багато обмежень, особливо під час влаштування на роботу. «Колишні правопорушники не зможуть займати посади в державних структурах та органах самоврядування, не зможуть стати вчителями, суддями, поліцейськими, журналістами, є певні обмеження й на інші професії», – зауважив воєвода. Натомість, статистика свідчить, що кількість правопорушень на стадіонах не така вже й висока та обмежується лише кількома десятками на рік у межах одного воєводства (області за українськими мірками). І це, незважаючи на зростання кількості членів спортивних фан-клубів. Отже, польська молодь, за словами керівника воєводства, перед тим, як вдатися до хуліганських дій, вже знає, що це може обернутися не на їхню користь.

Хто ж забезпечує безпеку на спортивних заходах у Польщі? Це питання «тримає на контролі», звичайно, поліція, та окрему відповідальність несе спортивний клуб, який є господарем матчу. Керівництво клубу має забезпечити, насамперед, щоб уболівальники команд-суперників перебували в різних секторах, які мають відокремлені входи.

При цьому клуб і поліція співпрацюють: визначаються так звані псевдовболівальники, яких сутички цікавлять більше за матч. Крім того, збираються дані про найбільш активних «розбишак», які під час наступних матчів вже не зможуть потрапити до трибун. «Мотивація клубу забезпечити порядок у період гри достатньо висока, – пояснює Єжи Міллер. – За порушення на нього накладаються великі штрафи, а якщо в результаті сутички виникла загроза чиємусь життю, може настати й кримінальна відповідальність організаторів».

Водночас, найбільший обсяг роботи щодо забезпечення громадської безпеки під час масових заходів традиційно виконують правоохоронці, причому цілий комплекс завдань одночасно. На початку проводиться аналіз ризику правопорушень на майбутніх матчах, де враховуються висновки спортивних клубів щодо минулих зустрічей. Вже безпосередньо перед грою поліція забезпечує переїзд фанатів та контроль уболівальників перед входом на стадіон. Під час спортивної зустрічі – запобігає агресії на стадіоні.

Докладніше про роботу польських правоохоронців розповів комісар штабу поліції в Жешуві (Східна Польща) Маріуш Дзюба: «Збір інформації для аналізу ризику проводиться так званими громадськими контактними пунктами на рівні воєводства та міста. Тобто, здійснюється обмін інформацією між поліцією та громадськими структурами, що заносяться потім до комп’ютерних баз даних». Якщо визначено високий ступінь ризику безпеки майбутнього матчу, на регіональному рівні створюються групи зі справ фанатів. Їх завдання – зібрати якомога більше інформації для попередження можливих проблем та визначити кримінальний потенціал псевдофанатів.

Наступний елемент – переїзд уболівальників, за словами комісара поліції, з року в рік стає дедалі важчим. «Групи псевдофанатів стають мобільнішими. Збільшується кількість порушень до та після матчів. Власне, тому мусимо забезпечувати порядок і на трасах, якими проїжджають уболівальники, і під час їх ночівлі, прийому їжі», – пояснив правоохоронець.

При цьому, з одного боку, група поліцейських супроводжує вболівальників та намагається не допустити випадків хуліганства. З іншого – працюють оперативники, які в цивільному одязі контактують із фанатами, збирають інформацію та тримають ситуацію на контролі. Такі патрулі забезпечені необхідним обладнанням зв’язку, мають списки з особистими даними псевдофанатів і номерами їхніх телефонів, фото та відеотехніку. Туди, де під час переїзду може виникнути критична ситуація, скеровуються додаткові сили поліції. Вважається нормою співвідношення кількості поліцейських до кількості фанатів – не менше ніж 1:10, а якщо дозволяють сили, ця пропорція становить 1:7. Це, власне, забезпечує безпеку самим поліцейським. «Така модель, яка була запроваджена за зразком німецької поліції, вже виправдала себе. Найважливіше, що вона передбачає: групи псевдофанатів не можуть переміщуватися без нагляду поліції», – зауважив Маріуш Дзюба.

Тактика дій правоохоронців безпосередньо під час гри мало чим відрізняється від «української схеми». Тут так само залучаються поліцейські для охорони трибун, патрулювання території стадіону, резервні підрозділи та техніка для локалізації можливих сутичок. Однак при цьому здійснюється співпраця та постійний обмін інформацією між групами поліції, які супроводжували вболівальників з іншого регіону, та місцевими правоохоронцями, які «приймають матч».

Між тим, за словами польських правоохоронців, нинішнє законодавство РП не дозволяє повністю забезпечити роботу поліції у сфері громадської безпеки. Тому нині триває робота над змінами до закону про безпеку масових заходів, що цілковито пов’язано з підготовкою до Євро-2012. Новий документ набуде чинності навесні 2009 року. Однією з його відмінностей стане те, що футбольні матчі трактуватимуться зовсім в інший спосіб, ніж решта масових заходів.

Як підкреслили представники польської поліції, впродовж 2009-2010 рр. триватиме період, коли новий закон «буде коригуватися відповідно до сьогоднішніх реалій» та усуватимуться всі недосконалості, що можуть виявитися перед європейським футбольним форумом 2012 року.