– Пане Яцеку, у чому сенс об’єднаної роботи контрольних органів двох країн?

– Основне наше завдання – аудит держбюджету та діяльності органів виконавчої влади, центральних банків, місцевих органів щодо витрачання державних коштів. Провівши перевірку, ми надаємо владі та громадськості повну інформацію. Наш правовий статус характеризується тим, що ми підпорядковуємося парламенту. Ми не залежимо від виконавчої гілки влади та інших державних органів. Це надає нам повну свободу дій при проведенні перевірок.

– Як довго ви співпрацюєте з українськими колегами? Які вже є результати?

– Контрольні органи обох країн співпрацюють з моменту створення Рахункової палати України. Це співробітництво здійснюється відповідно до угоди від 1 вересня 1998 року. Ми обмінюємося досвідом з питань методології аудиту, проводимо паралельні перевірки із спільними звітами. Попередні паралельні перевірки стосувалися прикордонних переходів, дотримання гарантій про спільний кордон, переміщення відходів через кордони України, Словаччини та Польщі у 2004-2007 роках у рамках Базельської конвенції, а також захисту від забруднень в басейні річки Буг.

У червні 2008 року під час конгресу Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI) ми підписали з Україною угоду про співробітництво за програмами паралельного аудиту в 2008-2011 роках щодо використання коштів Польщею та Україною на підготовку до чемпіонату Європи з футболу. Детальні правила проведення перевірок представники обох ревізійних установ узгодили 28 листопада 2008 року у Києві. Ми, зокрема, наглядаємо за державними органами та іншими зацікавленими сторонами, які використовують державні кошти для підготовки до чемпіонату. У центрі нашої уваги – інвестиції на зведення стадіонів, навчальних центрів і житла для футбольних команд, а також транспортної та готельної інфраструктури.

Крім того, ми перевіряємо використання коштів на упорядкування руху на прикордонних переходах, громадську безпеку, медичне обслуговування, підтримку позитивного іміджу країни і міст, які прийматимуть форум.

– Як ви вважаєте, чи може кошторис реконструкції НСК «Олімпійський» становити 3,2 мільярда гривень, як це було запропоновано головою Мінсім’ї Юрієм Павленком? Як відомо, прем’єр Юлія Тимошенко затвердила кошторис на рівні 2,14 мільярда гривень. Яка цифра сьогодні є більш реальною?

– Я не можу відповісти на це питання, бо воно належить до внутрішніх справ України.

– Чи не є вартість реконструкції «Олімпійського» завищеною на тлі кошторисів нових стадіонів у Донецьку або Дніпропетровську? Стадіон у Донецьку на 50 тисяч місць збудували за 1,5 мільярда гривень, у Дніпропетровську на 34 тисячі місць – за 0,8 мільярда. Чи є такі дорогі об’єкти у Польщі?

– У Польщі кошти на будівництво або модернізацію стадіонів виділялися бюджетами міст, які приймають першість, а також держбюджетом. Очікується, що будівництво стадіону у Варшаві обійдеться у 1,252 мільярда злотих (3,105 мільярда гривень за курсом НБУ. – «ЕП»), у Гданську – 522 мільйона злотих (1,244 мільярда гривень), у Вроцлаві – 730 мільйона злотих (1,81 мільярда гривень). Модернізація познанського стадіону становить 537 мільйона злотих (1,331 мільярда гривень). Вказані кошториси ґрунтуються на оцінках результатів витрат, зазначених у тендерах і технічних проектах на стадії розробки.

– Чи не загрожують іміджу чемпіонату суперечки у пресі та серед політиків щодо якості підготовки до форуму?

– Я не бачу сварки між польськими та українськими політиками щодо Євро-2012. Навпаки, оскільки це спільний проект, існує лише занепокоєння з приводу успішного проведення чемпіонату. А про це заявляли в обох країнах. Те саме стосується і до журналістів. Вони, на мою думку, є важливою силою, що надихає організаторів прискорювати темпи робіт.

– Яке співвідношення часток коштів держави та приватних інвесторів в обох країнах?

– У Польщі джерела фінансування проектів Євро-2012 такі: державний бюджет, бюджети місцевих органів влади і кошти Європейського Союзу. В нас немає докладних даних, що стосуються фінансування усіх проектів. Джерела приватного фонду, у першу чергу, будуть спрямовані на підготовку інфраструктури для футбольних команд, а також готелів для гостей УЄФА і футбольних уболівальників.

– Скільки державних коштів Польща витратила на підготовку аеропортів, будівництво готелів та дорожню інфраструктуру?

– Спільне фінансування Польщі та ЄС спрямовується, зокрема, на модернізацію аеропортів, а також на автомобільні та залізничні інвестиційні проекти. Основними джерелами фінансування транспортної інфраструктури є кошти Національного дорожнього фонду, бюджетні гроші та ресурси ЄС – Фонду згуртування (Cohesion Fund) і Європейського фонду регіонального розвитку.

(Cohesion Fund почав роботу у 1993 році. Він фінансує проекти з охорони довкілля, будівництва транс-європейських мереж та транспортної інфраструктури. – «ЕП»). Проекти в готельній індустрії привабливі для інвесторів. Роль держави і міст, що приймають Євро-2012, полягає у створенні оптимальних умов для інвестування. Це пільгові умови кредитування, підготовка землі, упорядкування дозвільних процедур.

– Рахункова палата України заявляє про низький ступінь виконання інфраструктурних проектів. А які результати у вас?

– У Польщі терміни залучення інвестицій для розвитку повітряного, автомобільного і залізничного сполучення затверджені. Документація розроблена, підрядників визначено, фінансування забезпечене. Більшість інвестиційних проектів уже на стадії реалізації.

– Які, на ваш погляд, є істотні негаразди у польської та української сторін? Як вони можуть вплинути на підготовку? – Всі зауваження вищих органів фінансового контролю містяться у національних звітах, а також у паралельних звітах спільного аудиту. У Польщі до проблем і ризиків, які можуть значно вплинути на подальшу підготовку до Євро-2012, зокрема, належить відсутність відповідної загальної програми. В Україні є наступні проблеми: затримка з будівництвом і модернізацією автомобільної, залізничної, повітряної та готельної інфраструктур, недостатній розвиток туризму та відсутність стимулів для інвестування.