На конкретних прикладах, застосовуючи сучасні технічні засоби, Тарас Кислий – старший юрист компанії «Magisters» , котра є офіційним юридичним радником УЄФА в Україні, поінформував присутніх про те, хто, коли, де і як має право використовувати цю власність.

Він, зокрема, повідомив, що Союз європейських футбольних асоціацій надіслав Держкомтелерадіо затверджений медіа-довідник «Євро 2012» , який містить рекомендації та відповіді на деякі запитання щодо використання у медіа будь-яких знаків, логотипів, символів у контексті підготовки й проведення фінальної частини Євро-2012 в Україні та Польщі. Це, зокрема, наступні текстові (словесні) знаки, зареєстровані УЄФА: УЄФА, Євро-2012, ПОЛЬЩА УКРАЇНА 2012. У подальшому УЄФА створюватиме та реєструватиме інші знаки, котрі матимуть безпосереднє відношення до Євро-2012, зокрема, такі як офіційний логотип та талісман.

Коментуючи й роз’яснюючи деякі положення медіа-довідника, Тарас Кислий наголосив, що до принципових заборон УЄФА входять, наприклад, заборона адаптації та зміни знаків; паразитичний маркетинг та відверта реклама; використання знаків у будь-яких інших цілях, окрім інформування громадськості. Водночас, ЗМІ мають змогу використовувати знаки УЄФА для окремої редакційної статті або її частини. Проте не дозволяється окремо використовувати знаки, зареєстровані УЄФА .

Є певні обмеження, що стосуються Інтернет-видань. Наприклад, їм заборонено змінювати та анімувати знаки УЄФА. Логотип uefa.com має використовуватися лише як активне посилання на офіційний сайт УЄФА. Заборонено включати знаки УЄФА у «домени вищого рівня» , тобто в URL Інтернет-видань. Можливим є використання їх поза доменом вищого рівня, зокрема, для ідентифікації певної статті про Чемпіонат Європи 2012 року.

Старший юрист фірми Magisters відзначив, що переважна більшість вітчизняних ЗМІ в цілому працюють згідно з нормами використання зареєстрованих знаків. Принагідно зазначимо, що до поняття «ЗМІ» УЄФА відносить пресу, телебачення й радіомовлення, а також Інтернет-видання. Саме в електронних виданнях у Інтернеті виявлено поки що найбільше порушень прав УЄФА. Цьому є певні пояснення, адже, згідно з вітчизняним законодавством, Інтернет-видання не є засобом масової інформації.

«Врешті, – вважає Тарас Кислий, – буває важко, а інколи й неможливо встановити конкретну особу, яка є власником сайту, адже реєстрація часто проводиться на анонімній основі і знайти порушників украй складно. Це відкриває широкі можливості для несанкціонованого використання знаків УЄФА, зокрема, пов’язаних із Євро– 2012» . Доповідач розповів, що фахівці УЄФА були здивовані цим, адже з подібними проблемами Інтернет-піратства в Європі давно покінчено. «Практика УЄФА свідчить, що достатньо звернутися до власника сайту або компетентних технічних організацій – і сайт вимикають фактично через 10-15 хвилин»  – сказав Тарас Кислий. «Законодавство містить певні правила, які передбачають, зокрема, й кримінальне покарання за порушення прав інтелектуальної власності. Серед методів впливу – і штрафи, і навіть конфіскація майна»  – підсумував він.

Юрист «Magisters» докладно зупинився на роз’ясненні питань стосовно визначення Комерційних афілійованих осіб УЄФА та їхніх можливостей у використанні офіційних знаків УЄФА. Потрібно зазначити, що рекомендації стосуються як знаків УЄФА в кирилиці, так і їх відповідників у латиниці.

Полеміку в журналістів викликало зауваження Т. Кислого про те, що публічні перегляди футбольних матчів у спорт-барах та інших громадських закладах порушують авторські права УЄФА. На його думку, це повною мірою стосується чемпіонату Європи 2012 року. За словами пана Кислого, критерієм для визначення масовості трансляцій футбольних матчів є діагональ телевізійного екрану: якщо вона перевищує 1,4 м, особа чи юридична організація, котра демонструє футбольний матч,  має обов’язково отримати відповідну ліцензію.  « Це нормальна практика для турнірів такого рівня, – підкреслив Тарас Кислий, – наприклад, під час проведення Євро-2008, відповідні ліцензії на трансляції купували навіть бари в Об’єднаних Арабських Еміратах» .

Однак чи стосуватиметься ця заборона тих міст України, які не прийматимуть матчі чемпіонату, наразі невідомо. «Звичайно, – вважає юрист, – ніхто не буде ганятися по всій Україні за порушниками. Увагу УЄФА, в основному, буде сконцентровано  в місцях значного скупчення уболівальників – у приймаючих містах. Як саме відбуватиметься таке обстеження і контролюватимуться вище наведені вимоги? На думку Тараса Кислого, «органи МВС вимірюватимуть діагоналі екранів, перевірятимуть наявність ліцензії та конфісковуватимуть ті екрани, розмір яких перевищить вказану норму» . Ймовірно, ця заборона не стосуватиметься «фан-зон» , адже вони перебуватимуть у полі дії виключно комерційних партнерів УЄФА.

Тарас Кислий розповів про форми й методи співпраці УЄФА, зокрема – й через юридичну фірму Magisters» , з органами державної влади України, відповів на численні запитання журналістів.