«До того ж у нас схоже сприйняття футболу, тобто, відступати від обраного напрямку ніхто не збирається, – продовжує він. – Адже він цікавий для уболівальників».

Не секрет, що, готуючись до домашнього фінального турніру ЄВРО-2012, синьо-жовті ставлять перед собою максимальні завдання – виграти турнір. Ці амбіції супроводжуються кардинальною перебудовою гри команди, яка раніше віддавала перевагу діям від оборони. «Так, ми ставимо перед собою високу мету. Разом із тим, домагаючись результату, намагатимемося показувати видовищний, атакуючий футбол», – продовжує Калитвинцев, котрий минулого року здобув для України титул чемпіонів Європи серед 19-річних. До речі, в 2009-му його підопічні грали саме в такому, агресивно-наступальному ключі.

Товариський поєдинок у Польщі стане в поточному році п'ятим для українців, які навесні 2010-го обіграли Литву (4:0), Румунію (3:2) та Норвегію (1:0), а в серпні зіграли внічию з найближчим резервом збірної Нідерландів (1:1). У цих матчах у складі майбутніх господарів ЄВРО з'явилося чимало дебютантів. Є вони і в списку Калитвинцева. Зокрема, під національні прапори уперше запрошені хавбеки Денис Кожанов («Карпати») і Денис Кулаков («Ворскла»). Однак у Лодзі синьо-жовті не зможуть розраховувати на низку провідних виконавців.

Так, травми різного ступеня тяжкості не дозволять вийти на поле захиснику Дмитру Чигринському і форварду Артему Мілевському. А Євген Коноплянка, Ярослав Ракицький, Андрій Ярмоленко та Роман Зозуля тимчасово повернулися до лав молодіжної збірної країни, якій належить провести ключовий матч відбору ЧЄ-2011 – проти Франції. Ледь не залишився Калитвинцев і без нападника московського «Динамо» Андрія Вороніна, який втратив у Росії свої паспорти, але в останній момент встиг відновити документи.

Відомостей про майбутній суперника, за словами самого тренера, у нього вдосталь. «У XXI столітті інформація перестала бути проблемою, – уточнює він. – У даному випадку її навіть більше, ніж потрібно, тож доводиться відфільтровувати найважливіше. Якщо коротко, то у поляків дуже міцна команда, а болючі поразки від Іспанії (0:6) і Камеруну (0:3) ще ні про що не свідчать. Більшість їхніх гравців представляють не останні західні клуби, та й мотивація, тим більше, після таких невдач у них буде гранична. Особливо, з огляду на специфіку футбольних відносин наших країн».

Нинішня зустріч українців із «кадрою» стане п'ятою, і лише одного разу вони святкували перемогу – рік тому у львівському спарингу (1:0). До цього шляхи суперників перетиналися у відборі ЧС-2002, і тоді підопічні Валерія Лобановського поступилися команді Єжи Енгеля першим місцем у групі, програвши в Києві (1:3) і звівши внічию поєдинок у Хожуві (1:1). Встиг зіграти проти поляків і натуралізований росіянин Калитвинцев – у 1998-му, у першій, контрольній київській зустрічі (1:2). До речі, у ті роки Юрій був капітаном синьо-жовтих.

Нині він, поки як в.о. головного тренера національної збірної, готується до чергової своєї прем'єри. У двох найближчих матчах – 4 вересня і 7-го проти Чилі – Калитвинцев чекає від своєї команди перш за все якісної гри. «Я буду задоволений, якщо в діях хлопців стане проглядатися те, що ми запропонуємо їм на тренуваннях, – говорить він. – Якщо це відбудеться, значить, гравці сприймають наші вимоги. Тоді на кожному наступному зборі нам буде легше робити крок уперед». Результат? Він наставника теж цікавить, але наразі «не за будь-яку ціну».