Головними дійовими особами заходу стали прес-аташе національної футбольної збірної України Юрій Малишев, медіа-офіцер УЄФА Мамука Кварацхелія, керівник Інформаційного центру «Україна-2012» Олександр Гливинський, головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков, оглядач журналу «Футбол» Олексій Іванов, оглядач газети «2000» Валерій Рекунов, оглядач газети «Спорт-Експрес в Україні» В’ячеслав Кульчицький, редактор спортивного відділу газети «Факти» Юрій Сай та провідні спортивні журналісти Рівненщини. Гості заходу проаналізували вплив економічної кризи на сучасну спортивну журналістику, а також обговорили головні проблеми медійної сфери.

ВТРАТИ

«Спортивна журналістика стала менше грамотною, а її матеріали втратили якість та об’єктивність», – стверджують учасники круглого столу. Спортивний оглядач газети «Факти» Юрій Сай нарікає: «Будь-хто може писати про що хоче, і як хоче, а головне, що йому за це нічого не буде». Як наголошують спортивні журналістики, цій тенденції найбільше потурає Інтернет, який в нашій країні є абсолютно безконтрольним засобом масової інформації. «Погано, що Інтернет не цензурується. Навіть на авторитетних сайтах бачимо багато граматичних, а також фактологічних помилок», – розказав головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков. Він також додав, що нині зберігається тенденція, за якої всесвітня павутина з’їдає пресу. За словами Артема Франкова, «з Інтернетом може сперечатися лише телебачення, однак, з часом, витіснять і його».

ЗДОБУТКИ

«Попри те, що в цілому всесвітня павутина — ненадійний та неякісний ЗМІ, за оперативністю Інтернет значно випереджає своїх конкурентів», – підкреслив керівник Інформаційного центру «Україна-2012» Олександр Гливинський. На його думку, перевага Інтернету і в тому, що через цей засіб масової комунікації аудиторія має можливість зворотного контакту – може висловлювати свої зауваження або захоплення щодо тієї чи іншої події та форми подачі інформації про неї.

ПРО ЩО СПІВАЮТЬ ФІНАНСИ?

«Спортивна журналістика перекладена з плечей приватних підприємців на плечі меценатів», – каже прес-аташе національної збірної України Юрій Малишев. А його колега Артем Франков зауважує, що нині вкладати кошти у розвиток спортивної журналістики, і зокрема в її періодичні видання, ніхто не хоче, оскільки усі інвестори зацікавлені лише в отриманні прибутків. Головний редактор журналу «Футбол» додає: «Коли рекламний ринок дивиться на спорт, а спортивне видання має власну рекламну службу та відділ реалізації тиражів – тільки тоді можна сподіватися, що це видання розвиватиметься».

ПРОДАВАТИ ЧИ ПРОДАВАТИСЯ?

Редакції спортивних ЗМІ хочуть, аби їхні дітища об’ємно реалізовувалися, а самі видання отримували хороші прибутки від реклами, тому і змушені підлаштовуватися під часом сумнівні смаки свого читача. Погоджується з цим твердженням Юрій Малишев, який каже, що сучасна спортивна журналістика потурає своїй аудиторії. «Замість того, щоб виховувати свого читача, глядача, слухача, журналісти працюють над реалізацією його примх», – наголосив спортивний журналіст.

В МОЛОДІ – СИЛА?!

Чинником, який все-таки може змінити ситуацію, учасники круглого столу назвали молоде покоління журналістів. «За молоддю майбутнє, однак для того, щоб їхнє майбуття було світлим, спортивним журналістам-початківцям потрібно працювати над своєю загальною ерудицією, вчити комп’ютер та іноземні мови», – резюмували присутні на заході. Артем Франков зауважив, що аби стати справжньою «акулою пера», молодому журналісту потрібні оригінальні ідеї, особливий підхід, індивідуальне бачення світу, а також постійна робота над удосконаленням усіх цих складових.

QUO VADIS?

Тема розвитку спортивної журналістики надзвичайно актуальна напередодні Євро-2012 – погодилися учасники всеукраїнського круглого столу. Вони обговорили важливість професійного росту спортивних журналістів, які працюватимуть під час Європейського футбольного чемпіонату, а також поділилися думками щодо підходів до підготовки нових кадрів. За словами медіа-офіцера УЄФА Мамуки Кварацхелії, Інтернет зробив спортивний світ англомовним, а тому журналісти, які хочуть працювати під час Євро-2012, зобов’язані на розмовному рівні володіти іноземними мовами. За словами Мамуки Кварацхелії, це забезпечить успіх їхніх матеріалів, а також сприятиме оперативному та повноцінному висвітленню подій Євро-2012.