Єврo-2012
Підготовка
Платіні: труднощі перекладу
Inozmi.glavred.info «Що має зробити Україна, щоб не втратити Євро 2012?» – повторює своє запитання Мішель Платіні, надуває щоки і відбиває пальцями якийсь ритм на столі. Колись Платіні був великим французьким футболістом, а тепер він – президент головного футбольного органу Європи – УЄФА – та міміка його обличчя настільки експресивна, що він міг би стати коміком.
2008-09-23 15:30
Після запитання (від кореспондента британської Financial Times) він дає зрозуміти, що цього тижня УЄФА зробить вирок щодо права України на проведення в 2012 році чемпіонату Європи. Однак, незважаючи на те, що Платіні так само стурбований ситуацією навколо англійських клубів, а особливо – клубу «Манчестер Сіті», годинне спілкування із ним дозволяє припустити, що їм все зійде з рук.
Центральний офіс УЄФА знаходиться у прекрасній скляній будівлі з видом на Женевське озеро. Цього гарного ранку наприкінці вересня яхти пропливають повз терасу ресторану. І навіть посеред цієї краси Платіні – колись бездоганний плеймейкер – примудряється виглядати як звичайна людина. Штани його костюму задовгі, і він скаржиться на те, що «занадто товстий» для гри в футбол. Його вигляд відповідає ролі, яку він на себе взяв – справжнього вболівальника, який захищає футбол від багатих паразитів
Платіні опинився в будівлі біля озера минулого року, пообіцявши встановити новий баланс у футболі. Багатенькі клуби більше не зможуть з’їсти гру. Він відстоював інтереси бідніших країн та опікувався наданням права проведення Євро-2012 для Польщі та України. У Східній Європі великі футбольні турніри не проводилися з 1976 року. Але коли наступного тижня відбудеться засідання Виконавчого комітету УЄФА в Бордо, як каже Платіні: «ми підтвердимо це рішення або не підтвердимо його».
Україні особливо складно відповідати стандартам багатого сучасного футболу. «По чотири стадіони в Україні і Польщі – це легко, – пояснює Платіні. – Просто потрібні гроші. Але там немає аеропортів, готелів, спортивних центрів для команд із різних країн. В Донецьку є великий стадіон, але готель?.. Тому ми маємо прийняти правильне рішення. Тяжко провести чемпіонат в Польщі та Україні, і ще складніше вплинути на прискорення їх підготовки». І він надуває губи.
Принаймні, він має владу над Євро-2012. Платіні часто критикує міжнародний базар – англійську Прем’єр-лігу – але стає зрозумілим, що критика – це все, що він може зробити. Його непокоїть, що інвестори з Абу-Дабі нещодавно купили «Манчестер Сіті». «Я не впевнений, що президент «Манчестер Юнайтед», тобто – «Манчестер Сіті» – переймається розвитком футболу в місті Манчестер. Футбол був футболом тому, що гравці «Манчестер Сіті» були проти гравців «Манчестер Юнайтед». Сьогодні я не розумію, чому катарський президент «Манчестер Сіті» повинен бути проти американського президента «Юнайтед», – і він посміюється зі всього цього абсурду.
«З іншого боку, чому клуб повинен називатися «Манчестер»? Нехай тоді назвуться, ну, не знаю, «Кока-Колою». І якщо у вас немає англійських гравців, навіщо вам грати в Англії? Це все одно, якби 100% членів французького уряду були іноземцями».
Але навіщо мислити у термінах націй? – Платіні грайливо усміхається: «Я маю право на те, щоб так думати».
Складається враження, що він замислюється над долею всіх футболістів, які перебираються до Англії, і тоді вголос дивується: «Як я можу це порівнювати?» Для нього це – велике питання. Він сам же і відповідає на нього. «За законом, це неможливо. З фінансового боку – теж». Він знає, що не може заблокувати дорогу іноземним гравцям і інвесторам. Він лише прагне, щоб британський парламент ухвалив закон, за яким іноземці не змогли б мати контрольний пакет акцій в британських клубах. Платіні – не злий Сірий Вовк, як його змальовують чимало лобістів Прем’єр-ліги. Він більше схожий на Червону Шапочку.
Але він все-таки може дещо зробити. З наступного року він гарантував п’ять місць у Лізі чемпіонів для провідних клубів не найсильніших футбольних держав, таких як Польща чи Румунія. Він бере на роботу додаткових інспекторів для «винюхування» інформації про договірні матчі, адже УЄФА має деякі підозри. І він сподівається, що, можливо, за чотири роки зможе зупинити участь в європейських змаганнях клубів, які мають великі борги. «У футболі багато хто купує «Феррарі» і не може за нього заплатити», – жаліється він. Але навіть це буде важко змінити, адже, наприклад, в Англії закони до боржників менш суворі, аніж у Франції. Платіні запевняє: «Я не хочу робити цього проти клубів. Я хочу робити це разом із ними».
Він схопився за голову обома руками. «Бажання досі є, але це не легко. Я зроблю все, що зможу».
Оскільки світ професійного футболу опирається його реформам, Платіні звернув свій погляд на молодих футболістів. Він хоче, щоб Європейський Союз заборонив трансфери гравців до 18 років. Він пам’ятає себе – слабенького хлопчика італійських іммігрантів, який зайшов у лячні футбольні джунглі. «Я не знаю, чи грав би зараз у футбол. Я жив зі своєю родиною до 22 років. Сьогодні я мав би покинути дім в 13 років. І, можливо, в 14 я повернувся би додому, тому що я плакав би, або був занадто малим, або пошкодив собі щось, або тому, що я не був найкращим у 14 років». Він хоче захистити хлопчаків від олігархів.
Це так само захопливе, як і закрутити м’яча зі штрафного у «дев‘ятку»? «Знаєте, радість гравця швидко проходить. Чи радів [Ланс] Армстронг, коли втретє здобув перемогу на «Тур де Франс» так само, як і вперше? Більше задоволення ви отримуєте від пффффф», – він полегшено зітхнув.
Що приносить йому радість у цій роботі? – «Те, що я захищаю справжній футбол» – Або намагається це зробити. Оригiнал матерiалу: http://www.ft.com/cms/s/0/95213a38-86ad-11dd-959e-0000779fd18c.ht…