– Маркіяне Романовичу, чи порівнював і аналізував МОК спільність проблем ПАР та України в рамках їхньої підготовки до ЧС-2010 та Євро-2012? – Існує дуже добра традиція, коли УЄФА використовує досвід ФІФА, і навпаки. Таким чином, узагальнюється досвід, який був отриманий під час проведення чемпіонату світу і його вже використовують при організації наступного турніру – чемпіонату Європи. Це вже стало доброю практикою, а тому ми уважно відстежуємо, як готувалася і готується ПАР до чемпіонату світу. Про якісь загальні висновки говорити ще зарано, тому що потрібно дочекатися завершення турніру, але деякі сигнали ми вже отримали і нині активно працюємо над їхнім аналізом.

– Що це за сигнали? – Насамперед, це готовність стадіонів. Африканський приклад не може бути для нас взірцем для наслідування, оскільки в силу різних обставин, завершення підготовки деяких стадіонів фіналізувалося буквально напередодні проведення турніру. Що ж до нас, то ми не можемо спізнитися з підготовкою своїх арен, а приклад ПАР має стати хорошим стимулом для прискорення темпів будівництва. Окрім того, максимально уважно стежимо за тим, як організовується безпека у Південно-Африканській республіці. Ви бачите, що усі телесюжети з ПАР розпочинаються з відео поліцейських, які чатують в аеропортах, готелях. Це знову ж таки не може бути взірцем для наслідування, оскільки безпека повинна бути на найвищому рівні, але вона повинна бути невидимою.

– ФІФА вимагало здати стадіони в експлуатацію за рік, а остання із футбольних арен в ПАР відкрилася лише за два тижні до початку чемпіонату. Чи дає нам це підстави сподіватися, що УЄФА буде поблажливим до нас, якщо у нас не вийде завершити стадіон за рік до старту Євро-2012? – УЄФА не буде поблажливим, ані до української, ані до польської сторони, оскільки стадіони – це основні об’єкти, на яких проходитиме турнір. Вони повинні бути готові вчасно: побудовані, введені в експлуатацію й апробовані. Тобто ми розраховуємо на те, що в середині наступного року всі наші чотири українські арени будуть готові. Не можемо допустити ситуації, коли ми будемо проводити чемпіонат на стадіонах, які відкрилися буквально позавчора. Це піддає ризику і глядачів, і успіх проведення матчів У цьому питанні є маса нюансів. Навіть ті самі стюарди, які працюватимуть на стадіонах, повинні принаймні орієнтуватися, де вони знаходяться, в яких умовах, як допомогти людям.

– Чи відряджав МОК своїх представників на чемпіонат світу в ПАР? – Така поїздка планується. Десь у двадцятих числах цього місяця об’єднана група представників УЄФА й двох організаційних комітетів – українського та польського, вирушить до ПАР. У полі нашого зору будуть усі сегменти підготовки: тренувальні бази, розміщення вболівальників, функціонування стадіонів, аеропортів, тобто все те, що буде в нас.

– Чи взяли представники МОК уже щось для себе корисного із досвіду ПАР? Можливо, вам відомо про якісь складні ситуації, які південноафриканці зуміли мудро вирішити? – Серед позитивних моментів, можливо, є те, що на предмет протиправних дій в минулому дуже ретельно перевіряються вболівальники, які прибувають до ПАР. Про більш конкретні результати і позитиви можна буде говорити трохи пізніше.

– У підготовці до Євро-2012 Україна найбільші проблеми має зі стадіонами та аеропортами. Які камені спотикання були в ПАР? – Проблеми насправді дуже схожі. Я вже сказав, що це готовність арен, однак позитивним елементом підготовки ПАР є підготовленість аеропортів. Південноафриканці побудували нові летовища й здійснили реконструкцію старих. Тут потрібно віддати їм належне. Окрема тема – безпека. Це питання дуже уважно відстежуємо. Не хочеться проводити аналогій, адже ми знаходимо в різних ситуаціях, але за досвідом чемпіонату світу буде очевидним, що саме можна почерпнути з розв’язання південноафриканцями цього питання.

– А підготовка готелів, доріг? – У ПАР також побудовано нові дороги, проведено реконструкцію, з’явилися нові готелі. ПАР – різна: вона і бідна, і багата. Ця країна особливий наголос зробила на підготовці інфраструктури і це допомогло їй піднятися на новий рівень свого розвитку.

– Чи не боїтеся, що після ЧС-2010 УЄФА змінить свої вимоги до готелів, аеропортів, стадіонів Євро-2012? – Не виключаю такого розвитку подій – можуть бути певні зміни, але вони носитимуть доволі косметичний характер. Вимоги залишаться такими самими, але очевидно, що увесь той позитивний досвід, який буде здобутий у ПАР, використовуватиметься на наступному чемпіонаті Європи. Хотів би наголосити, що після того, як прозвучить фінальний свисток, який ознаменує завершення турніру в ПАР, усі погляди громадськості світу будуть прикуті до України та Польщі, які прийматимуть Євро-2012. І тиск відповідальності України зросте на декілька порядків.

– Чи можете навести приклад, коли УЄФА, проаналізувавши підготовку ЧС, вносила корективи щодо вимог до стадіонів, готелів, аеропортів країн-організаторів? – Обговорення цих питань ще попереду. Однозначно, що УЄФА та ФІФА, як партнери, максимально використовуватимуть досвід один одного. Після відвідин ПАР буде проведена окрема нарада, на якій будуть викладені на стіл усі плюси та проблемні питання чемпіонату світу. Вважаю, що і представники Уряду України мали би відвідати ПАР для того, аби подивитися, як це все відбувається. Це було би надзвичайно корисно, насамперед в підготовці кількох аспектів – безпеки, аеропортів, дорожньої інфраструктури.

– Чи відомо вам, хто ще, окрім МОКу, поїде на чемпіонат світу? Можливо, Міністерство внутрішніх справ своїх представників відряджатиме? – Поки що про це мені нічого не відомо, але щодо цього в мене була розмова з Віце-прем’єр-міністром Борисом Колесниковим. Він знає про плани МОКу, і я йому запропонував, щоби така поїздка була організована для українських чиновників.