З цієї позиції вивчення досвіду проведення Євро 2008 може відіграти важливу роль у вирішенні багатьох питань української підготовки. Водночас, не лише досвідом цікава Австрія для України, а й, безумовно, своїми інвестиційними можливостями. Зокрема, найбільші австрійські банки Райффайзен та Ерсте активно працюють в Україні, австрійська компанія проектувала стадіони у Львові та Дніпропетровську, а віденський аеропорт виявляв зацікавленість щодо інвестування в проекти терміналів Одеси та Львова. Тож залучення австрійського досвіду та інвестицій були основними завданнями поїздки до Відня урядової делегації на чолі з директором Координаційного бюро Іллею Шевляком.

Круглий стіл за ланчем

Європейські бізнесмени цінують свій час, що, очевидно, сприяє їхній успішності. Саме тому круглі столи та публічні обговорення найчастіше відбуваються під час ланчу, таким чином поєднуючи смачний обід із отриманням важливої інформації. Саме на споживання інформації щодо ходу підготовки України до Євро 2012 налаштувалися представники австрійських банків, консалтингових компаній та учасники Наглядового комітету організації Євро 2008 на ланчі за участю української делегації. «Україна має позитивну ситуацію з підготовкою стадіонів. Уряд також надав гарантії щодо будівництва аеропортів. Одначе криза завдала значної шкоди приватним інвесторам і в зв’язку з цим – будівництву нових готелів. Мені б хотілося розпочати діалог щодо перспектив та умов залучення австрійських інвестицій та кредитів саме в будівництво готелів до Євро 2012» – резюмував свою презентацію української підготовки директор Координаційного бюро. Очевидно, що інформація про стабілізацію економічної ситуації та другий транш МВФ справила позитивне враження на присутніх бізнесменів і банкірів, які за допомогою додаткових запитань намагалися скласти собі цілісну картину про роль Євро 2012 для України.

Діалог щодо залучення інвестицій знайшов своє продовження в приватних зустрічах із представниками керівництва банків – Ерсте та Райффайзен. Вони виявились дуже обізнаними щодо стану справ в українській економіці. «Навряд чи прийнятий парламентом мораторій на вилучення заставного майна сприятиме інвестуванню в українську економіку та кредитуванню її» – поспівчував один із керівників Райффайзен-інтернешенел Міхаель Пфальзер. Разом із цим у обох банках зацікавилися підтримкою об’єктів підготовки до Євро 2012 як можливістю підвищити власну популярність на українському ринку. Тож українські представники передали на розгляд банкам перелік об’єктів, які потребують кредитування, і ті, в свою чергу, пообіцяли вивчити ситуацію та знайти оптимальне рішення.

Пошук можливих інвесторів продовжився на зустрічі з керівником віденського аеропорту Гербертом Клауфманом. Досвідчений управлінець як мало хто інший знає всі тонкощі роботи з УЄФА, адже віденський аеропорт приймав тисячі вболівальників на фінальний матч Євро 2008. «Безумовно, ми зберігаємо інтерес щодо здійснення оперування львівським аеропортом та будівництва нового терміналу. Однак ви маєте створити для цього відповідні умови. Наразі неможливо інвестувати в той проект терміналу, який замовила міська влада, оскільки він завеликий для міста і навряд чи колись окупить себе» – відповів пан Клауфман на запитання щодо перспектив участі віденського аеропорту в інвестиційному конкурсі львівського аеропорту. Він наголосив на тому, що для Євро 2012 необхідно шукати спеціальних рішень – скажімо, таких, як тимчасові термінали, і віденський аеропорт чудово знає, як задовольнити потреби УЄФА в даному разі. «Ви маєте міркувати з позицій довгострокових інтересів. Євро скінчиться, і аеропорт великих розмірів не зможе себе підтримувати» – рекомендував керівник віденського летовища. Втім, зустріч завершилася на позитиві – пан Клауфман пообіцяв іще раз відвідати Україну і уважно розглянути всі пропозиції уряду та міської влади.

Досвід із перших вуст

Тонкощами австрійської підготовки до Євро 2008 з українською делегацією поділився Альфред Людвіг, який був членом Наглядового комітету, а зараз очолює Австрійський футбольний союз (AFB). Він розповів, що багато в чому підготовка до чемпіонату була новою для країни, і саме тому всі сторони намагалися максимально скоординувати свої дії. Як і у випадку з Україною, австрійці не змогли визначити ефективну систему управління від самого початку і були змушені змінити її після двох років зусиль. Зокрема, на зміну розрізненим та відокремленим діям уряду та футбольної асоціації прийшов Наглядовий комітет, який включав усі задіяні сторони. Комітет очолив Хайнц Пальме, що володів досвідом організації масштабних спортивних подій. Під його керівництвом вдалося опитимально розподілити обов’язки та залучити необхідних консультантів, завдяки чому австрійська підготовка повернулася в рамки необхідних графіків. До речі, зараз Пальме працює в Південно-Африканській республіці, де консультує уряд щодо підготовки до Чемпіонату світу з футболу 2010-го року.

Альфред Людвіг наголошував на важливості співпраці з УЄФА: «Вони найкращі фахівці в питаннях підготовки, тому до їхніх порад треба постійно дослухатися. Так, іноді їхні вимоги можуть видаватися дуже жорсткими, але вони висуваються у ваших інтересах. Повірте, що турнір для вболівальників – це справа країни, а не УЄФА. І саме враження від організації заходу буде визначати майбутнє ставлення до країни». Разом із цим, голова Австрійського футбольного союзу неодноразово підкреслював, що в багатьох позиціях з УЄФА можна досягати компромісу шляхом переговорів.

Важливою для українських представників була й інформація про співпрацю між двома країнами. В цьому існує подібність у приймаючих країнах Євро 2008 і 2012: і тоді, й зараз одна країна є членом ЄС, а інша – ні. Альфред Людвіг повідомив, що співпраця двох країн виходить далеко за межі підготовки спортивної інфраструктури: «На момент турніру ви маєте бути одним цілим. Наприклад, має бути спільна транспортна та податкова політика. Це змушує здійснювати багато законодавчих змін і підлаштовувати управління державою під організацію Євро». Більшість цих змін, за словами пана Людвіга, відбуваються за рік – два до чемпіонату, але необхідно бути готовим до цього, оскільки політичні дискусії можуть забрати потрібний час.

Загалом зустріч, яка тривала кілька годин, відкрила багато нового для українських представників. Альфред Людвіг не втомлювався підкреслювати важливість деталей у підготовці. Як приклад, він навів необхідність будівництва вертолітних майданчиків поблизу стадіонів, оскільки на матчі Євро прилітають лідери країн, і пересування їх через місто може ускладнити рух уболівальникам. Втім, не зважаючи на всі труднощі підготовки пан Людвіг запевнив, що в разі можливості Австрія однозначно ще раз спробувала би прийняти Євро. «Ми не отримали значних прибутків, але той імідж, який здобули в світі, не змогли б отримати за жодні кошти» – резюмував голова AFB.

Візит української делегації започаткував діалог між австрійським бізнесом та фахівцями, який має знайти своє продовження в подальших зустрічах та консультаціях. Австрійці відкриті до співпраці і їхні поради особливо актуальні на випробувальний термін підготовки українських міст.