ПОРТУГАЛІЯ – ІСПАНІЯ – 0:0 (пен. 2:4)
Португалія: Руй Патрісіу, Бруну Алвеш, Пепе, Фабіу Коентрау, Жоау Перейра, Велозу (Куштодіу, 106), Моутінью, Мейрелеш (Сільвестр Варела, 113), Нані, Роналду, Угу Алмейда (Нельсон Олівейра, 81).
Іспанія: Касільяс, Піке, Серхіо Рамос, Арбелоа, Альба, Інієста, Хаві (Педро Родрігес, 87), Хабі Алонсо, Бускетс, Сільва (Хесус Навас, 60), Негредо (Фабрегас, 54).
Попередження: Фабіу Коентрау (45), Пепе (61), Жоау Перейра (64), Велозу (90+3) – Серхіо Рамос (40), Бускетс (60), Арбелоа (84), Хабі Алонсо (113).

Хавбек «Барселони» поставивши крапку в «перестрілці» з Португалією після того, як основний і додатковий час матчу завершилися без голів.

Піренейське дербі в Донецьку визначало першого фіналіста ЄВРО-2012. Португальці могли або перервати гегемонію свого єдиного географічного сусіда на великих турнірах, або ж «благословити» іспанців на третій поспіль гучний фінал. Таке досягнення з європейців підкорювалося тільки збірній ФРН у 1970-х.

Горизонти самих лузитанців поки значно скромніші. Єдиним їхнім безпосереднім поєдинком за трофей залишається фінал домашнього ЄВРО-2004, що приніс і найбільшу в історії континентальних першостей сенсацію у вигляді мінімальної перемоги збірної Греції. На тому турнірі Кріштіану Роналду з партнерами серед інших вибили зі змагань і команду Іспанії, завдавши їй передостанньої поки поразки на завершальних етапах чемпіонатів Європи та світу. Останнім став програш французам на першості планети 2006 року. Безпрограшна серія з 18 матчів, найсвіжішим у якій був до середи «матч помсти» Франції на цій самій «Донбас Арені», вмістила, зокрема, й успіх у 1/8 фіналу ЧС-2010, коли долю зустрічі з Португалією вирішив єдиний гол Давіда Вільї. Листопадова того ж року сатисфакція господарів лісабонської арени «Ештадіу ду Бенфіка» – розгром чинних чемпіонів світу з рахунком 4:0 – стала для підопічних Вісенте дель Боске однією з усього трьох поразок у 47 останніх іграх!  

Португальці після стартової невдачі в грі з німцями набрали турнірний темп і відчули смак перемог. Головним козирем команди Паулу Бенту, звичайно ж, є Кріштіану Роналду, котрий виходив протистояти суперникам, які добре знають усе, на що геній здатен. У цих умовах, залишаючи суперника без м'яча, лідера «Реала» іспанці мали б поставити на особливий рахунок. А його партнери, в свою чергу, повинні були скористатися тим, що підвищена увага до їхнього вожака робила трохи більш «розрідженим» решту простору поля.   

Та поки перший гострий момент виник біля воріт Ікера Касільяса, самим португальцям довелося полегшено зітхнути, коли на дев'ятій хвилині близьким до успіху був Альваро Арбелоа. Андрес Інієста, пройшовши лівим флангом до лінії воріт, віддавав пас у центр карного майданчика на Альваро Негредо. М'яч до форварда «Севільї» не дійшов, але зручно відскочив під удар мадридському захиснику, котрий намагався поцілити в правий верхній кут, але пробив трохи вище. Найближчим до Арбелоа виявився якраз Роналду. За кілька хвилин його простріл Касільяс зняв буквально з голови Нані.

У першому таймі кілька разів виникав момент, коли португальцям удавалося залишати суперника без м'яча протягом досить тривалих відтинків часу. Це вже була основа для того, щоб вести серйозну наступальну гру, чого в попередніх матчах не вдавалося жодному з опонентів команди Дель Боске. Крім тактичної «ваги», така локальна перевага додавала й психологічної впевненості, зміцнювала готовність не тільки «тримати удар», а й відповідати на удар ударом.

На 29-й хвилині Інієста, на мить залишений без нагляду на лінії карного майданчика ліворуч від центру, «вирізав» у дальню «дев'ятку», але пробив вище поперечини. Й одразу ж слідом за цим Роналду в «дзеркальній» атаці «стріляв» низом, але також трохи не влучив.

Незадовго до завершення першого тайму своїм рейдом до чужих воріт загострив ситуацію Давід Сільва, але замість удару вирішив відпасувати Інієсті, котрого «накрив» Бруну Алвеш. У свою чергу, одразу по перерві португальці спробували ще один варіант завершення наступу – пасом на потужного Угу Алмейду. Того у верховій боротьбі випередив Херард Піке. Спустившись з «другого поверху», Алмейда двічі загрожував воротам своєю ударною лівою. Перший раз, узявши на себе ініціативу під час контратаки «три в три», пробив значно вище воріт. Для наступної спроби, після пасу Роналду, дотягнув м'яч до надто вже гострого кута.   

Аби повернути «територію» та остудити наступальний порив суперника, Дель Боске замінив свого єдиного форварда Негредо на Цеска Фабрегаса, повернувшись до випробуваної схеми з «фальшивою дев'яткою». Поступово гра дійсно відсунулася значно далі від іспанських воріт, кілька «стандартів» змусили вступати в гру голкіпера Руя Патрісіу й напружувати м'язи та нерви гравців португальської оборони. На 67-й хвилині Хаві потужним ударом влучив у площину воріт, але – прямо в руки воротареві. 

Рука фігурувала й у моменті, котрий цілком міг стати кульмінаційним. На 84-й хвилині Арбелоа в «стінці» підкоригував ліктем удар Кріштіану Роналду зі зручної для того відстані. Але й штрафний, віднесений на дев'ять метрів ближче, Кріштіану не вдався, просвистівши вище воріт. Як і ще одна спроба, виконана одним із найкращих снайперів ЄВРО-2012 на передостанній хвилині основного часу, в завершенні дуже перспективної контратаки. Фактично це означало, що ендшпіль матчу переноситься в овертайм – другий на турнірі.    

Тридцять хвилин стали «іспанськими», абсолютні чемпіони створили принаймні три моменти – один ліпше від іншого. Щоправда, навпаки за хронологією. Останній мав Педро в середині другої додаткової 15-хвилинки, але не зміг виграти  спринтерський забіг у переслідувачів-захисників. Другий втратив Хесус Навас, точніше, його удару не дав втілитися в гол португальський голкіпер. І Патрісіу ж врятував свою команду на 104-й хвилині. Довга позиційна атака раптом «вибухнула» активністю Хорді Альби на його лівому фланзі. Захисник звільнився з-під опіки та видав націлену передачу на Інієсту, але на удар останнього воротар зреагував просто блискуче. 

Як і на перший «постріл» з 11 метрів Хабі Алонсо. Герой чвертьфіналу з Францією не зміг переграти голкіпера. Жоау Моутінью зробив те ж саме, дозволивши Касільясу зберегти інтригу. Забили свої пенальті одвічні суперники на клубному рівні Інієста й Пепе. На влучання ще одного каталонця Піке адекватно відповів Нані. «Парашутик» італійця Пірло повторив Серхіо Рамос, а ось захисник пітерського «Зеніту» Бруну Алвеш влучив у поперечину, довівши, що ЄВРО-2012 – нещасливий турнір для Росії. Все залежало від Фабрегаса, й він поцілив у правий від Руя Патрісіу кут – м'яч від штанги відскочив у сітку, не давши можливості виконати свій удар Роналду та відправивши його з партнерами додому.

Перемогу в півфіналі іспанці присвятили пам'яті гравця «Бетіса» Мікі Роке. Матч вони провели з чорними пов'язками, вшановуючи юного співвітчизника, що помер напередодні від наслідків онкологічної хвороби. 

Отже, першого липня на полі київського НСК «Олімпійський» відстоювати свій титул чемпіона Європи вийде збірна Іспанії. Хто буде її суперником, ми дізнаємось по завершенні поєдинку між збірними Німеччини та Італії.