Шановний Андрію Андрійовичу!

У колі тих, із ким асоціюються київське «Динамо» та весь український футбол, Ви, без жодних сумнівів – серед найперших, найавторитетніших, найулюбленіших. І ще – най... най... най...

Цей вибір зробили вболівальники – кілька поколінь прихильників Вашого таланту, Вашої майстерності, Вашої різноплановості та досконалості. Гра у виконанні корінного киянина, вихованця динамівської школи Андрія Біби – то було справжнє мистецтво, справжнє чаклунство, на кшталт бразильського, а подекуди й значно яскравіше та переконливіше.

На зеленому полі Ви були втіленням ідеального футболіста-творця: достеменне розуміння гри в усіх її тонкощах, відмінне бачення поля, витончена, вишукана техніка, максимальна концентрація і – Божа іскра, неординарність, штучність.

Усі ці чесноти додавалися до Ваших непересічних людських якостей: людяність, щирість, доброта, інтелігентність, почуття гумору, відданість Футболу та рідному клубу. Наділений умінням приборкувати обставини й час, Ви й досі збагачуєте динамівську оселю світлом і теплом, своєю фірмовою посмішкою. І довічний контракт «Динамо» з Вами – то один із найкращих «трансферів» в уславленій історії колективу, де Ваше ім’я прописано золотом та оздоблено кришталем гучних перемог.

Наша жива Легендо, наш дорогий ювіляре! Щастя Вам і міцного здоров’я, Божої ласки, злагоди та достатку в колі рідних і близьких. Нехай до Вас і всієї України якнайскоріше прийде Перемога у кривавій війні. Нехай у мирному майбутньому гра, що з нею Ви навіки пов’язані, залишається для Вас джерелом радості й натхнення.

Щиро ваш, Григорій СУРКІС