– Я впевнений, що мушу сказати ці слова саме зараз і перед цим залом…

Людям властиво помилятися. Від цього, на жаль, ніхто не застрахований. Два з половиною роки тому усю непривабливість однієї прикрої ситуації відчула на собі і наша футбольна сім’я.

Але час виявився найбільш справедливим суддею. Він все розставив на свої місця. Більшість з тих, хто присутні сьогодні у залі, визнали свою помилку, щиросердно зізнавшись у цьому в ЗМІ. І не лише визнали, але й, судячи з публічних заяв, свідомо вирішили її виправити. На мій погляд, це є головним уроком недавнього минулого, котрий усі ми повинні глибоко засвоїти на майбутнє.

Сподіваюся, що ця історія зробить усіх нас мудрішими, аби надалі ми більш прискіпливо відрізняли зерна від полови. Вона навчить нас бути більш вимогливими, насамперед, до себе. Навчить бути більш відповідальними за свої думки, справи, вчинки і слова.

Я вдячний усім колегам, хто виявив мужність і волю, аби тверезо оцінити пройдений за останні два з половиною роки шлях. Хто шукав і знайшов правильні орієнтири для виходу з тупика, в якому абсолютно несправедливо опинилася наша з вами національна федерація.

Це означає, що наша футбольна спільнота не втратила здатність до самоаналізу і вдосконалення. Це зайвий раз свідчить про те, що креативний потенціал людей, які щиро переймаються розвитком Гри, воістину невичерпний.

Я тішуся з того, що у наших колег з ФІФА та УЄФА вкотре вистачило терпіння, делікатності, толерантності та почуття солідарності з футбольною спільнотою країни в умовах неадекватної поведінки колишнього керівництва ФФУ. Спасибі їм за розуміння і правильне сприйняття громадянської позиції більшості колективних членів федерації, котрі виступили за необхідність перезавантаження вітчизняної футбольної влади.

Сьогодні український футбол отримав нового лідера. Не секрет, що запит на кризових менеджерів особливо під час негараздів, які спіткали нашу країну, є надзвичайно актуальним. Не часто зустрінеш людину, котра нині згодна і спроможна взяти на себе відповідальність за управління великою галуззю.

Але, як відомо, один в полі не воїн. Справедливість цієї істини дуже гостро відчувається у нашій справі. Адже без злагодженої командної гри годі й сподіватися на позитивні результати. Мені свого часу пощастило зібрати докупи професіоналів з великої букви, які своїм самовідданим служінням футболу і досі примножують авторитет національної асоціації.

Хотілося б вірити, що Федерації футболу України і цього разу поталанить з кадровим потенціалом. Апрезидент, кандидатуру якого було підтримано переважною більшістю з вас, обере до своєї нової команди найбільш гідних та досвідчених спеціалістів. Тих фахівців, котрі вже найближчим часом мають виправдати сподівання громади щодо здійснення кардинальних змін на краще.

Припускаю, що новообраний управлінський штаб футбольного Дому матиме хороші шанси та перспективи для успішної реалізації програми дій, яку презентував Андрій Павелко.

Очевидні переваги цього документа полягають у тому, що його зміст побудовано на 11-ти цінностях УЄФА, котрі є фундаментальною основою розвитку спорту номер один у світі.

Мені особливо приємно відзначити цей нюанс, оскільки він відображає певний символізм. Адже більшість з вас, шановні колеги, були свідками, коли у вересні 2012-го, передаючи, так би мовити, естафетну паличку, я звернувся з цієї трибуни із посланням до своїх наступників.

Тоді у своєму виступі я акцентував саме на важливості збереження такого вектору розвитку федерації, котрий би був цілковито адаптований до дорожньої карти ФІФА та УЄФА. А головним компасом на цьому шляху повинні були б стати загальновизнані цінності європейської футбольної сім’ї.

Сьогодні я із задоволенням відзначив, що нова управлінська команда ФФУ жорстко і безкомпромісно обіцяє дотримуватися у своїй діяльності стандартів і принципів УЄФА та ФІФА. Актуальність та прагматичність такого підходу є абсолютно логічною, оскільки саме там знаходиться ключ до вирішення багатьох нагальних проблем українського футболу.

Я сподіваюся, що новообрані топ-менеджери, які звіряють свої плани із чіткою системою європейських координат, будуть управляти футбольним господарством на теренах нашої держави демократично і прозоро.

Щодо моєї особистої ролі та місця в цій командній грі, хотів би бути традиційно послідовним. Це означає, що як почесний президент ФФУ, і просто як патріот своєї країни, я завжди готовий і надалі використовувати свій професійний досвід, знання та авторитет задля зміцнення міжнародного іміджу українського футболу.

Неодноразово наголошував на цьому, але знову хочу повторити з трибуни конгресу, сподіваючись, що нове керівництво ФФУ не лише почує мої слова, але й максимально використає мої можливості на користь нашій спільній справі.

Принагідно хочу подякувати усіх колективних членів національної федерації, котрі знову надали мені мандат довіри і рекомендували мою кандидатуру на виборах до нового складу Виконкому УЄФА, які відбудуться наприкінці березня у Відні під час чергового конгресу Європейського футбольного союзу. Повірте, я вас не підведу! Дякую за увагу.