Такі футболісти змушують ними захоплюватися. Інколи вони розчаровують, деколи дивують. Але точно ніколи не залишають байдужими. Розповідаємо саме про такого хлопця – Германна Грейдарсcона.

«Крістал Пелес» (1997/1998)
Ісландець розпочав займатися футболом у себе на батьківщині та провів кілька сезонів за місцевий ІБВ. В останньому з них Грейдарссон допоміг ІБВ здобути титул найсильнішої команди країни. Невдовзі Германн перебрався у Прем'єр-лігу і потрапив на лаву запасних новачка АПЛ «Крістал Пелес», що протистояв «Евертону».

«Ніколи раніше я не був на матчі в Англії, а тут одразу приїхав на «Гудісон Парк», – розповідав 23-річний оборонець в інтерв'ю Sky Sports. – Там було 40 тисяч уболівальників і чудова атмосфера, а на моєму обличчі красувалася лише одна велика усмішка! Я був у захваті, просто насолоджувався цією атмосферою. Гамір натовпу, пристрасть, швидкість гри… Усім цим навколо».

Германн згадував, як одразу після переїзду в Англію взявся активно займатися своїм розвитком, адже до цього в Ісландії фактично був аматором. «Я грав за збірну, але паралельно працював усюди, де міг: на фабриці із заморожування риби, на заводі з виготовлення рибальських сіток, на будівництві. Я також працював на рибальському траулері», – розповідав Грейдарссон.

Водночас той «Крістал Пелес» складно було назвати командою, де можна поступово адаптуватися до АПЛ. Протягом сезону лондонці тричі змінювали тренера, але це не врятувало їх від останнього місця і безапеляційного вильоту. А ще у тому чемпіонаті ісландець забив «Челсі» на «Стемфорд Брідж» та відзначився епічним автоголом на «Олд Траффорд».

«Вімблдон» (1999/2000)
Наступний сезон Грейдарссон розпочав у складі «Пелес», проте незабаром переїхав у «Брентфорд». Клуб, де нині виступає Єгор Ярмолюк, наприкінці 90-х грав у третьому за силою дивізіоні, тож ісландський захисник зробив ще один крок вниз. Період у таборі «бджіл» – особливий для Грейдарссона, адже це єдина команда, з якою він не вилітав з АПЛ, оскільки просто не грав там. Натомість «Брентфорд» з ісландцем підвищився у класі і піднявся у другий дивізіон.

Стабільна і яскрава гра Германна у «Брентфорді» (41 матч/6 голів) дозволила йому знову повернутися в АПЛ – на нього звернули увагу у «Вімблдоні». Грейдарссон переїхав у ще один столичний клуб у розпал сезону, але вдруге вилетів з АПЛ. «Вімлбдон» до останніх турів боровся за порятунок, утім фінішував 18-м.

«Іпсвіч» (2001/2002)
У наступному клубі Грейдарссон перервав невтішну традицію і не вилетів з Прем'єр-ліги з новим клубом у прем'єрному сезоні. Більше того, «Іпсвіч» фінішував на 5-й сходинці в АПЛ! Це дозволило Грейдарссону у наступному сезоні зіграти в Кубку УЄФА.

Германн навіть відзначився забитим м'ячем у воротах шведського «Гельсінборга» і провів два матчі з міланським «Інтером» (перший з них англійці виграли). Проте боротьба на два фронти виснажила «Іпсвіч» і вже 2002-го «трактористи» вилетіли у другий дивізіон.

Однак виступ Грейдарссона в «Іпсвічі» був настільки помітним, що преса почала сватати ісландця у «Ліверпуль» та «Арсенал». «Мені приємно, якщо це правда, – коментував захисник інтерес грандів у коментарі The Guardian. – Це була хороша можливість, але я думаю, що «Іпсвіч» просив занадто багато грошей».

«Чарльтон» (2006/2007)
З «Іпсвічем» ісландець спустився у другий дивізіон, відіграв там сезон і отримав запрошення від «Чарльтона», що виступав у Прем'єр-лізі. Четверте пришестя ісландця в АПЛ було найбільш стабільним. Грейдарссон відіграв за «червоних дроздів» чотири сезони, але в останньому з них взявся за старе – вилетів у Чемпіоншип.

Один із найбільш знакових моментів для Грейдарссона у футболці «Чарльтона» відбувся в поєдинку з «Евертоном» 2004-го. Головний тафгай АПЛ Данкан Фергюсон вийшов на заміну у середині другого тайму, а через 10 хвилин вдарив ліктем в обличчя Грейдарссона. «Ісландець впав як доміно», – писали потім у пресі. Фергюсона рефері одразу вилучив з поля, а Грейдарссон через дві хвилини після болісного удару забив у ворота «Евертона» і приніс перемогу своїй команді 2:0.

«Портсмут» (2009/2010)
Одразу після вильоту з АПЛ ісландець перейшов у праймовий «Портсмут». Грейдарссон називав ту команду найкращою, у якій йому доводилося грати. Девід Джеймс, Глен Джонсон, Сол Кемпбел, Сілвен Дістен, Пітер Крауч, Джермейн Дефо, Ніко Кранчар, Саллі Мунтарі – це лише частина гучних імен, про які згадував Германн в численних інтерв'ю.

На «Фраттон Парк» Грейдарссон провів п'ять сезонів, найбільше у футболці одного клубу за часів виступів у Британії. Саме у складі «помпеїв» ісландець виграв єдиний трофей на Туманному Альбіоні – Кубок Англії. На шляху до фіналу «Портсмут» обіграв «Іпсвіч», екс-команду Грейдарссона, а у чвертьфіналі переміг «Манчестер Юнайтед». У шести поєдинках того турніру оборона на чолі з ісландцем пропустила лише один гол.

Через два роки «Портсмут» знову повернувся на «Вемблі», але цього разу програв у фіналі «Челсі». Невдовзі клуб Грейдарссона зіткнувся зі значними фінансовими проблемами та вилетів у другий дивізіон. Ісландський ветеран залишився вірним команді та відіграв сезон у Чемпіоншипі.

Коли «Портсмут» опинився на межі зникнення, Грейдарссон запропонував клубу свої послуги і заявив, що готовий грати безкоштовно у третьому дивізіоні: «У мене були такі хороші стосунки з уболівальниками, я провів там такий неймовірний час, що хотів допомогти бодай чимось. Я почувався сумним і безпорадним».

***

Германн Грейдарссон став другим футболістом в історії АПЛ, який п'ять разів вилітав у нижчий дивізіон (у Натана Блейка крутіше досягнення – усі його п'ять сезонів у Прем'єр-лізі завершилися пониженням у класі). Але при цьому він є бажаним гостем на кожному із п'яти домашніх стадіонів його колишніх команд. Для більшості вболівальників Германн – справжній улюбленець.

«Виліт – це жахливе відчуття, найгірша річ у світі, – скаржився Грейдарссон Players Lounge FourFourTwo. – Умовно кажучи, я мав не так багато хороших літніх канікул як професійний футболіст. У кожній з команд був свій сценарій. У «Пелес» я не вважався зірковим гравцем, але тільки прийшов у команду, коли ми вилетіли. Доволі добре я грав за «Іпсвіч», однак через невелику кількість гравців та залученість до єврокубків ми зазнали невдачі. У «Вімблдоні» виникли кадрові проблеми через велику кількість травмованих. Якщо ти багато років граєш у Прем’єр-лізі і не належиш до семи найкращих клубів, існує велика ймовірність, що ти колись вилетиш. Просто зі мною це траплялося часто».

Після кар'єри футболіста Грейдарссон взявся до тренерської діяльності. Спочатку працював на батьківщині, згодом поїхав допомагати екс-партнеру Девіду Джеймсу в Індію, а тоді повернувся в Англію у «Саутенд Юнайтед», де асистував ще одному колишньому одноклубнику Солу Кемпбелу.

Зараз Грейдарссон очолює рідний ІБВ та розвиває готельний бізнес. Спершу Германн працював у колаборації з легендарним партнером по збірній Ейдуром Гудйонсеном, а згодом почав вести бізнес зі своїм батьком. Екс-футболіст започаткував будівництво готелів у мальовничих ісландських містечках, де можна спостерігати полярне сяйво. Та головною мрією Германна Грейдарссона є повернення у Британію, яку він вважає своєю другої батьківщиною. Практично у кожному інтерв'ю ісландець ділиться своєю мрією – він надзвичайно хоче працювати в АПЛ. Можливо, у ролі тренера йому щаститиме більше.

26 березня на стадіоні «Тарчинський Арена» у Вроцлаві відбудеться фінальний матч плей-оф відбору чемпіонату Європи 2024 року між національними збірними України та Ісландії. Початок зустрічі — о 20.45 за центральноєвропейським часом (о 21.45 за київським).