Шановний Сергію Павловичу!

Від щирого серця вітаю Вас із 65-річчям!

Справжня легенда, незаперечний авторитет на полі та за його межами, уособлення сталевої надійності, високої виконавської майстерності та неймовірної спортивної мужності. Все це про Вас – про людину, котра золотими літерами вписала своє ім’я в історію українського футболу.

Ваша гра у складі блискучої команди Валерія Лобановського виглядала зразковою та викликала захоплення у величезної армії вболівальників. Тим, хто бачив у дії Сергія Балтачу, ніколи не забути його залізної витримки, божевільної самовіддачі, вміння брати гору в повітряних двобоях і готовності в будь-який момент прийти на допомогу партнеру. Для нас, прихильників київського «Динамо», Ваша присутність у складі завжди була зайвим ковтком упевненості.

Без сумнівів, у колективі, який випереджав свій час, Ви відігравали одну з ключових ролей. Ігрові та лідерські якості дозволили Вам разом зі збірною СРСР вибороти європейське та світове «золото» на юнацькому рівні, заявити про себе на планетарному форумі, стати віце-чемпіоном континенту та призером Олімпіади, здобути цілу низку трофеїв на національній арені та підняти над головою Кубок кубків – на цей послужний список рівнялися й рівняються багато поколінь молодих футболістів.

Продовживши ігроцьку кар’єру у Великій Британії, а потім і ставши на тренерський шлях, Ви не відхилилися від власних спортивних принципів і залишилися істинним патріотом України, передавши любов до Батьківщини своїм прекрасним дітям…

Здоров’я і благополуччя, дорогий Ювіляре, – Вам і Вашім близьким. Щастя, удачі та миру! Нехай здійснюються усі Ваші плани та задуми!

З повагою,
Григорій СУРКІС