Шановний Олеже Романовичу!

Щиросердно вітаю Вас із золотим ювілеєм, вшановуючи неперевершеного майстра футболу – лицаря зеленого поля, патріота, гідну та щиру людину.

Упродовж усієї своєї кар’єри, що віддзеркалюється в дорогоцінному блиску нагород і трофеїв, Ви підтверджували покликання лідера, вожака, капітана. Спортивні та людські чесноти, характер, віра у власні сили та в колектив зробили «залізного» Лужного грозою супротивників і справжнім улюбленцем уболівальників.

У футболі для Вас практично не було секретів, а у Вас по відношенню до Гри – слабких місць. Один із найталановитіших і найбільш відданих справі вихованців Валерія Лобановського, наразі Ви в якості наставника вже плідно ділитеся секретами майстерності зі своїми підопічними, прищеплюючи гравцям київського «Динамо» непоступливість і волю до перемоги.

Нехай футбол і надалі віддячує Вам взаємністю. Нехай наснага й натхнення не полишають Вас, втілюючись у нові перемоги Вашого рідного клубу.

Щастя Вам і Божої допомоги в усіх добрих справах, дорогий ювіляре! Миру та гармонії Вам і Вашим близьким!

Із повагою,

Григорій СУРКІС

***

Шановний Олеже Романовичу!

Щиро вітаю Вас із п'ятдесятиліттям!

Майже три десятки років минуло з того дня, коли Ви вперше вийшли на футбольне поле у складі київського «Динамо». Великий Лобановський побачив у двадцятирічному хлопці зі Львова не просто  здібного футболіста, а майбутнього лідера команди, який здатен повести за собою, своїм прикладом показавши, що немає вершин, які не можна здолати, немає завдань, які не можна виконати. Саме завдяки цьому Ви на довгі роки стали улюбленцем динамівських уболівальників і залишаєтесь ним дотепер.

З Вашим іменем пов'язані одразу кілька епох в історії київського «Динамо». Від легендарної команди Лобановського вісімдесятих років до команди нового покоління, відродженої великим тренером  у другій половині дев'яностих. Ви були серед тих динамівців, які довели свій клас у Європі, виступаючи за одну із найсильніших команд Англії. А потім, ставши тренером,  Ви передавали футболістам «Динамо» не лише свій досвід, а й своє ставлення до футболу, яке не терпить компромісів і завжди спрямоване на максимальний результат.

Сьогодні разом із колегами по тренерському штабу Ви створюєте нове «Динамо», яке, як ми усі сподіваємося, не лише підніметься до рівня команди 80-90-х років, а й перевершить його!

Від щирого серця бажаю Вам успіхів у цій роботі! Здоров'я Вам, щастя Вашій родині, здійснення Ваших мрій!

Щиро Ваш,

Ігор СУРКІС