Консервативні англійці, які ніби схильні зберігати все старе, зі стадіоном-монументом вчинили просто – повністю його знесли. Логіка була проста – головний стадіон батьківщини футболу має бути найкращим і відповідати вимогам ХХI століття.

Із понад сотні спортивних арен, на яких мені довелося побувати, жодна не була такою технологічною, як новий «Уемблі». Понад 80 тис. людей, які прибувають на далеку північно-західну околицю Лондона (відстань від центру як від Хрещатика до Ірпеня. – «ГПУ») можуть вільно зайти на трибуни, отримати там увесь можливий сервіс і так само зручно арену залишити.

На практично аншлаговому матчі з Україною не було жодного місця, де натовп або скупчення людей заважало пройти. За 10 хв. до початку гри половина глядачів вечеряли у сотнях барів, ресторанів і буфетів стадіону без черг і штовханини. Всюди було чисто, як перед нашим Секретаріатом президента.

За 10 хвилин до початку матчу половина глядачів вечеряли у барах та ресторанах 

На трибунах і в нижньому ярусі, і в «бельетажі» над ним із дуже дорогими місцями та виходом до окремого ресторану, розташованому на самій верхотурі, складалося відчуття, що ти не на футболі, а в театрі. Як потім виявилося, це враження було не лише від сучасного й неповторного силуету стадіону, вражаючої акустики та чудового огляду з кожного місця. На театр стадіон «Уемблі» схожий тому, що там тепло й ніхто не курить цигарок і не п’є спиртного. Ніхто й ніде. Заборона на паління стосується всіх, включаючи найпочеснішу трибуну для найпочесніших гостей. Ні в туалеті, ні в закутку не побачиш нікого, хто палив би чи пив пиво. А хто захоче, віддавши 50 фунтів за квиток, бути виведеним з арени за порушення порядку?

На новому «Уемблі» не практикується розважання публіки спеціальним конферансьє, як це роблять, скажімо, в Німеччині та зі страшним результатом намагаються робити в нас. Англійських уболівальників «заводити» не треба – вони самі кого хочеш «заведуть».

І останні два враження. Неприємне – найбруднішім місцем на стадіоні після матчу Англія – Україна виявився сектор для вболівальників нашої збірної. Практично всі прибиральники після гри зосередилися саме там. Приємне – серед тих, хто будував новий «Уемблі», як мені розповіли, було багато українців. Хто знає, може, й у нас колись буде щось подібне до «Уемблі». Якщо наші люди навчаться не смітити і працюватимуть удома так само, як працюють за кордоном.