Їхнє призначення – не лише емоційно підтримувати команду, але й стежити за порядком на трибунах стадіону, аби футбольні пристрасті не вихлюпнулися через край і не спричинили безлад, бійку, не призвели до небезпеки. З огляду на те, що Україна – в очікуванні грандіозного футбольного дійства під назвою «Євро-2012», відтак і роль уболівальників зросте у проведенні фінальної частини чемпіонату з футболу. «Фанати українських клубів – предтеча волонтерського руху на Євро-2012» – з таким лейтмотивом пройшла дискусія за круглим столом в Інформаційному центрі «Євро-2012 – Україна» в УКРІНФОРМі, в якій взяли участь уболівальники з Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова   (донеччани долучилися до неї через телеміст), а також Ілля Шевляк, заступник міністра Кабінету міністрів України, директор Координаційного бюро з питань підготовки і проведення в Україні фінальної частини ЧЄ-2012 з футболу, Ростислав Карандєєв, заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту, Володимир Маєвський, начальник Департаменту громадської безпеки МВС. Міністерство освіти і науки представляв Богдан Триліс, футбольний клуб «Динамо» (Київ) – Вадим Костюченко, молодіжний футбольний союз – Ігор Мазур, творчу молодь – лідери гуртів «Гайдамаки» і «Тартак» відповідно – Олександр Ярмола та Олександр Положинський.

Шлях до порозуміння – інститут стюардів

Як відзначив у вступному слові Ілля Шевляк, Євро-2012 – це велике свято, яке має стати незабутнім для всіх учасників: від футболістів до уболівальників. Задля його проведення на найвищому рівні, треба не лише готувати спортивну, готельну інфраструктури, аеропорти, вокзали, дороги, прокладати нові туристичні маршрути, але й створити фан-зони, де б уболівальники почувалися як у себе вдома. Одначе там, де киплять пристрасті, нерідко виникають неконтрольовані, а відтак – небезпечні для здоров’я ситуації. Тому вже нині є потреба у тому, аби публічно обговорити ті проблеми, які можуть виникати в ході забезпечення громадського порядку і гарантування безпеки під час проведення такого турніру. Тут не обійтися без допомоги надійних помічників – волонтерів. «Розуміючи необхідність розвитку волонтерського руху, – підкреслив очільник Координаційного бюро, – ми виходили з того, що саме уболівальники можуть бути найкращими волонтерами під час проведення Євро-2012. Їм найлегше буде спілкуватися зі своїми колегами з європейських країн. І один із пілотних проектів, який може бути вже цього року, – проведення чемпіонату Європи з футболу серед молоді у Донецьку». Зараз розробляється концепція забезпечення правопорядку на ЧЄ-2012, яку в червні подадуть на розгляд УЄФА.

Думка, ініціатива уболівальників вельми важливі у вирішенні даних питань. До них мають дослухатися керівники міністерств та відомств, що безпосередньо відповідатимуть за проведення футбольного турніру в Україні. Зокрема МВС, яке безпосередньо слідкуватиме за правопоряком. Його представнику Володимиру Маєвському довелося тримати за круглим столом серйозний удар фанатів, адже в тих претензій до міліції не бракує. І хоча правоохоронці вживають чимало заходів, щоб гарантувати безпеку під час футбольних матчів, без прикрих випадків, на жаль, не обходиться. «Ми зробили відповідні висновки, – зауважив пан Маєвський, – щоб ті помилки, ті некваліфіковані в професійному плані дії, які були в окремих випадках, не допускати у подальшому. Ми працюємо над тим, щоб було взаєморозуміння, толерантні відносини з фанами, уболівальниками. Тому зустрічалися з ними у містах, де проходитимуть матчі Євро-2012.»

Він  наголосив, що фінальна частина євротурніру – це велика відповідальність для держави і її правоохоронних органів. Наразі ведеться підготовча робота, зокрема, торік була затверджена концепція гарантування безпеки та правопорядку, де визначені всі можливі ризики й, відповідно, – дії міліції. З цією метою внесено низку змін до законодавчої бази. Безпека має бути на тому рівні, якого вимагають УЄФА, Конвенція прав людини.

Володимир Маєвський вбачає шлях до порозуміння з фанами у створенні інституту стюардів. Вивчивши спільно з ФФУ досвід Європи, правоохоронні органи дійшли висновку, що порядок на трибунах – це обов’язок стюардів. Міліція ж має стежити за тим, що діється за межами футбольної арени: на підході до стадіону, у фан-зонах тощо. І перші кроки в цьому напрямку вже зроблено. Лише в матчах Прем’єр -Ліги у першому колі сезону 2008– початку 2009 року на стадіонах працювало 6390 стюардів. На жаль, під час проведення 158 матчів, на яких побувало понад 1 мільйон глядачів, у чаші стадіону несли службу й понад 39 тисяч людей у формі охоронців правопорядку. Якщо брати процентне співвідношення стюардів і міліції, то до європейського стандарту нам іще таки далеко. Втім, тішить те, що під час матчів на спортивних аренах Києва, Запоріжжя, Львова вже можна бачити від 400 до 1000 представників від клубів, які виконують функції стюардів. Проте в правовому полі тут є над чим працювати, позаяк стюард не має права обмежувати рух, затримувати порушників порядку. За великим рахунком, він – звичайний уболівальник, котрий уповноважений футбольним клубом стежити за порядком у визначеному секторі стадіону. МВС готове долучитися до розробки нормативних документів, які б узаконили права стюардів. Конче необхідно розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроект «Про запровадження функціонування діяльності інституту стюардів», у якому визначити професію стюарда, як таку, його права та обов’язки, погодинний порядок оплати праці.

Виходячи з досвіду інших країн, де на одного стюарда припадає 100 уболівальників, нам потрібно до Євро-2012 підготувати понад 3 тисячі добровільних помічників охоронців правопорядку. А розрахунки такі робили відповідно до кількості місць на стадіонах, тому, скажімо, у Києві треба мати 800 професійних стюардів, у Дніпропетровську, Донецьку та Одесі – по 500, у Львові – 300, у Харкові – 400.

Володимир Маєвський запропонував на перехідний період, допоки не прийнято такий документ, скористатися діючим законом про громадські формування, які забезпечують охорону правопорядку і державного кордону. Себто, повернутися до ДНД – добре відомих народних дружинників. А дружинник, згідно з законом, має право оглядати, скласти відповідний акт, затримати порушника й передати його до правоохоронних органів. Загалом в Україні 38 тисяч громадських формувань, проте їх не завжди можна бачити на вулиці, у місцях проведення масових заходів. Це той резерв, яким можна скористатися зараз.

Представник МВС пропонує взяти фанів на облік, видати їм посвідчення чи бодай бейджики, щоб міліція орієнтувалася: хто є хто. Він навів статистику: минулого сезону зафіксовано 64 правопорушення й затримано 353 уболівальники. І далеко не всі хулігани – фанати конкретного футбольного клубу. Особливі претензії у міліції до тих, хто використовує заборонені УЄФА піротехнічні засоби, від чого потерпають не лише самі ж фани, але й, зрештою, команди, за які вони уболівають, – платять великі штрафи. Для прикладу позитивного вирішення даної проблеми, Володимир Маєвський розповів про Мюнхен: тут поліція уклала угоду з фан-клубами, де виписані зобов’язання обох сторін. Це чисто людська угода, у якій закладено порозуміння і толерантність правоохоронців та вболівальників.

На трибунах Схід і Захід – разом!

Відверто кажучи, присутнім за круглим столом уболівальникам   не дуже сподобалася пропозиція взяти на «список» уболівальників. Вони вважають, що це обмежить їхню свободу як громадян України, зрештою, це суперечить Конституції України. І певні, що ніхто не має права ритися у речах людини, обмацувати її наче злочинця, бо це принижує її людську гідність. Адже вона йде на футбольне свято – відпочити, насолодитися грою улюбленої команди, поспілкуватися з однодумцями. Непорозуміння між міліцією та фанатами виникають там, де котрась сторона проявляє нетолерантність, безкультурність, що й призводить до агресії та конфлікту. Особливі нарікання в уболівальників на почасти низький професійний і культурний рівень «сержантів з міліцейськими погонами», які провокують своїми діями конфлікти. На цьому акцентував увагу дніпропетровський фанат Володимир Востров.

Вадим Костюченко, який представляв ФК «Динамо», наполягав на тому, аби в уже згаданому законопроекті щодо стюардів брали до уваги й точку зору уболівальників. Він також ратує за те, щоби футбольну атрибутику вивести на один реєстраційний рівень, тобто розставити всі крапки над «і» у питанні використання футбольних символів. Правила гри мають бути однакові для всіх.

Динамівські фанати створили спеціальну організацію – свою охоронну службу, сек’юріті, яка відповідає за безпеку у секторах стадіону. У випадку, якщо вони не можуть порозумітися з окремими уболівальниками, їм на допомогу приходять стюарди, а коли й ті безсилі – лише тоді кличуть на поміч правоохоронців. Проте на стадіон «Динамо», де проходили матчі за участю «Динамо» Київ, беркутівці не заходили жодного разу. Господарі, себто, справжні уболівальники, самі дають лад у власному домі. Після неприємного інциденту на НСК «Олімпійський», коли міліція дубасила всіх підряд, прийняли рішення: служба охорони у секторах повинна тримати зв’язок із міліцією й у крайніх випадках інформувати її про виникнення напруження, непорозуміння. Хвалити Бога, до точки кипіння на трибунах не доходило – уболівальники самі тримають ситуацію під контролем. За що мають подяки від ФФУ і клубу. Окремі столичні стюарди зараховані до ДНД.

Своїм фанатським досвідом поділився Денис Денисов, директор фан-клубу київського «Динамо», котрий не уявляє життя без футболу. Свого часу було підписано меморандум довіри між молодіжним футбольним союзом, який об’єднує численних фанатів, та ПФЛ, чим, власне, можна скористатися зараз для підготовки волонтерів. Таких, як він, палких прихильників, патріотично налаштованих уболівальників, у клубі чимало і саме вони можуть стати волонтерами під час проведення Євро-2012.

Вочевидь, уже на часі об’єднатися фанатам під спільним прапором збірної команди України з футболу, яка братиме участь у фіналі ЧЄ-2012. Адже всі, незалежно від регіонів, футбольних клубів, уболіватимуть за неї – за Україну: як кажуть, Схід і Захід на стадіонах – разом. Конкуренцію й кулачні бої треба залишити вдома. На цьому акцентував Ігор Мазур, член президії молодіжного футбольного союзу. Він також запропонував створити центри тяжіння довкола певних футбольних клубів, аби далі згуртовуватися в єдину команду прихильників збірної України.

Підготовку до Євро-2012 заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту  Ростислав Карандєєв розглядає в двох аспектах: інфраструктурному і технологічному. Останній якраз і передбачає гарантування безпеки та допомоги уболівальникам. Певний досвід по залученню волонтерів у нас є: їх можна було бачити в столиці під час візиту в Україну Папи Римського і в дні проведення пісенного конкурсу Євробачення. У волонтера дві функції: допомогти гостям зорієнтуватися в потоці людей і подій та спрямувати дії вболівальників на стадіоні у потрібне русло. Вони володіють мовами, володіють ситуацією, і можуть проконсультувати уболівальників, журналістів. За різними оцінками, Україна очікує влітку 2012-го від 600 до 800 тисяч гостей. У Європі роль волонтерів виконують переважно жінки 35-40 років. Ми ж розраховуємо на допомогу студентів.

Дмитро Колесников із Харкова переконаний, що найліпше роль волонтерів на стадіоні виконають футбольні фанати. Вони швидко зможуть порозумітися зі своїми колегами-шанувальниками футболу. Ілля Шевляк запевнив фанатів, що їхні пропозиції візьмуть до уваги, коли готуватимуть закон про стюардів. Він повідомив, що в Польщі, де він недавно побував, також переймаються питанням підготовки волонтерів, зокрема, там створено спеціальну структуру, яка співпрацює з фан-клубами. За потреби українці та поляки обмінюватимуться досвідом, цим можуть скористатися й уболівальники.

Монолог Сашка Положинського: «Соняшникове лушпиння на трибунах – як рівень культури»

Музикантів Олександра Ярмолу (гурт «Гайдамаки») та Олександра Положинського (гурт «Тартак»), котрі також належать до шанувальників футболу, понад усе непокоїть рівень культури на стадіонах. «УЄФА може висувати нам тисячу вимог, – наголосив лідер гурту «Тартак», – але всі ці вимоги базуються на європейській культурі. Коли переїжджаєш кордон, в яку б ти країну не їхав, ти – вже в іншій культурі. Зокрема, там інша культура поведінки на масових заходах – що б це не було: фестивалі, концерти чи футбольні матчі. Вона має базуватися не лише на культурі футбольних фанатів, але й на культурі працівників правоохоронних органів. Я кілька разів був на стадіоні, але не хочу туди ходити. Тому що перше, що я там бачу, це працівника правоохоронних органів, який у більшості випадків до мене, як до людини, ставиться по-хамськи: звернення на «ти», безпардонне поводження. Я думаю, що з цим стикаюся не я один. Коли найперше, що ти бачиш на своєму шляху на футбольне свято, – це агресія з боку працівника міліції, ти вже толерантно ставитися до нього не можеш.

УЄФА забороняє фаєри – це можна зрозуміти. А чому тоді українська міліція не забороняє продаж петард або феєрверків, адже це теж небезпечно. А ці речі – у вільному продажу.   ...Культура вболівання повинна існувати. Сидіти й плювати насіння – це не атрибут футболу. Для мене гидко бачити під ногами на трибунах лушпайки. Міліція фаєр і спиртне на вході забирає, а насіння соняшникове і дудку пропускає. Але й те, й інше негативно впливає як на суперника, так і на своїх футболістів». Правда очі коле, але її не можна замовчувати.

Євро-2012 має стати відповідальним екзаменом для українців у всіх аспектах: від інфраструктури – до толерантності і культури на стадіонах, у фан-зонах, на вулицях. В усьому ми повинні дорівнятися до європейських стандартів. То ж працювати є над чим. А для цього слід об’єднати всі зусилля, щоб показати світові, яка Україна прекрасна європейська країна. Патріотичні почуття рухають завжди народ до перемоги.