Все треба робити своєчасно. Ось Олександр Зінченко це неписане правило зрозумів буквально. І, схоже, раніше за всіх своїх ровесників та колег зі збірної України. Десь в один ряд із «Зіною» за ступенем «тямущості» можна поставити Руслана Малиновського, який теж, за великим рахунком, дуже вчасно «звалив» за бугор.

У зв'язку з цим Андрію Ярмоленку пощастило менше. Ну, якщо порівнювати з двома згаданими вище. За своїм потенціалом колишній лідер «Динамо» міг би «розривати» і Бундеслігу, і АПЛ ще раніше, років так вісім тому, але зараз, на жаль, він уже не той, що колись був у «Динамо».

Чотирирічний контракт капітана збірної України із «Вест Хемом» закінчується в останній день червня. З першого липня «Ярмола» набуває статусу вільного агента, і своїй майбутній команді він дістанеться абсолютно безкоштовно. Зрозуміло, йдеться без урахування заробітної плати.

Зараз можна довго і досить нудно говорити про те, що один із найталановитіших українських футболістів останнього десятиліття дуже пізно потрапив на Захід. Власне, ця сентенція не викликає протиріч. Ми можемо тільки здогадуватися, яких би вершин міг досягти Андрій, якби покинув «Динамо» у самому «соку», а не «вичавленим». Цілком можливо, за «закордонними» титулами він би зараз сперечався з «Зіною».

Але реальність така, що ні в «Боруссії», ні у «Вест Хемі» Ярмоленко не зумів завоювати будь-яких командних чи особистих нагород. У цих клубах Андрій виблискував дуже фрагментарно, «вибірково».

Чому склалося саме так, чому людина, яка пройшла шлях від «я не футболіст» до справжньої легенди українського футболу, що стала нарівні з іншим Андрієм – Шевченком – так і не зуміла реалізувати свій величезний потенціал, – тема окремої замітки.

Зараз важливо розібратися в актуальному, насущному. А саме – де продовжить кар'єру капітан збірної України.

Щодо цього ми зібрали головні інсайди. І головні плітки. І ось що з цього вийшло.

1. АПЛ

За великим рахунком, за відведений щедрим контрактом час, український вінгер так і не став основним у складі «молотобійців». Хоча його, якщо ви пам'ятаєте, брали якраз під стартовий склад. Але зараз не про це. А про те, що за ці чотири роки Андрій встиг обжитися в Англії. І саме – у Лондоні. Британська столиця припала до душі і самому футболісту, і його сім'ї. Він там цілком акліматизувався.

За достовірною, але неофіційною інформацією, Ярмоленко хотів би залишитися на Туманному Альбіоні й надалі. Тим більше, що інтерес до його персони на острові є.

Подейкують, що одразу кілька англійських клубів «середньої руки» були б не проти заангажувати українського півзахисника. На їхньому тлі інтерес «Ньюкасла», що різко розбагатів, бачиться майже панацеєю.

Якщо інтерес дійсно є, і інтерес предметний, на мій погляд, «Ярмолі» треба залишитися в тому середовищі, до якого він уже звик.

2. Туреччина

Інтерес турецьких грандів – насамперед «Фенербахче» та «Галатасараю» - до нашого героя аж ніяк не новий. Скажу більше: ще під час перебування гравцем «Динамо» стамбульські клуби зондували ґрунт із приводу Ярмоленка.

Але тоді не зрослося. І, якщо чесно, слава Богові. Тому що гравці рівня Андрія в чемпіонаті Туреччини, за всієї поваги до цього змагання, повинні закінчувати. А не починати.

Зараз нашій «молодій людині» - це я не стьобаюсь, а повторюю слідом за Олександром Петраковим, «ще грати та грати». І «прогресувати».

І, відверто кажучи, з головним тренером нашої збірної я цілком погоджуюся. Незважаючи на свої 32 роки, хоча восени стукне вже 33-и, Андрій ще може по-справжньому запалити. Тому, на мій скромний погляд, у чемпіонат Туреччини йому потрібно йти лише тоді, коли не вдасться отримати хороший контракт у Західній Європі.

3. «Севілья»

Дуже добрий варіант. Дуже гідний варіант. І час якраз слушний. За чутками, андалусійську команду цьогорічного міжсезоння покинуть відразу кілька гравців стартового складу: Де Йонг, Ен-Несері, Ель-Хаддаді. Їм потрібно знайти хорошу та якісну заміну. За своїми профільними характеристиками Ярмоленко підійшов би команді Лопетегі. Тим більше, що нібито і сам іспанський наставник не проти бачити українця у своєму колективі. Було б дуже класно, якби все зрослося. Хоча, якщо чесно, виглядає дуже добре, щоб вважатися правдою.

4. МЛС/Емірати

Зовсім недавно прорвався інсайд із цього приводу. Якщо чесно, особисто мені складно сказати, чого в даному випадку більше: реального інтересу з боку американських клубів, чи все ж таки бажання видати, вибачте за тавтологію, бажане за дійсне.

Простіше кажучи, я не відкидаю, що розмови про Ярмоленка в МЛС – це своєрідні «ігри» його агента Шаблія. Щоб у такий нехитрий спосіб «набити ціну». Так, я не сумніваюся, що Андрій не загубиться і за океаном, і тим більше в аравійській пустелі, але чи потрібний йому такий варіант розвитку сценарію – велике питання.

5. «Динамо»

Майже голлівудський сценарій: багаторічний лідер «Динамо», фактично вихованець столичного клубу (не в образу «Десні» буде сказано), після багаторічних поневірянь повертається на круги своя. Повертається не хлопчиком, а чоловіком. Майже сивий мудрець. Тут була б і шана, і повага, і свіже повітря. Тут було б усе, із чим треба фінішувати.

Але річ у тому, що фінішувати, як на мене, йому ще зарано. На мій погляд, ще кілька сезонів Ярмола може спокійнісінько запалювати в Європі.

А вже потім можна – і треба – повертатися до «Динамо».