1996 рік, сім'я їде на відпочинок.

PortAventura World – рай малишні Барселони, і Хуан Антоніо Іньєста хотів потішити сина, та попередньо зробив дзвінок.

«Він сказав, що буде поруч, а вже я запросив їх до Ла Масії. Це був наш найкращий аргумент», – казав потім скаут Жоан Мартінес Віласека.

Авжеж, він знав обох – старого й малого.

За півроку до того Віласека вже запрошував 12-річного Андреса в «Барсу», але батьки відмовили.

Ну, а взагалі першим у Блауграні про талант хлопця із селища Фуентеальбілья, що під Альбасете, дізнався тренер дитячої команди Альберт Бенейгес, який зустрічав його на провінційних турнірах: «Думаю, нам вдалося, бо ми були першими, хто проявив інтерес».

Плюс магія Ла Масії. Сім'ї Іньєсти показали, як діти живуть в гуртожитку, навчаються, тренуються. У ті часи це був єдиний такий заклад в Іспанії, тоді як в «Реалі» їм ще орендували окремі квартири.

Хуан Антоніо набрав Віласеку за кілька днів: «Добре, ми приймаємо пропозицію».

А вже всю наступну ніч – першу в Ла Масії – Андрес проплакав в подушку, скучаючи за домом.

Нормально для дитини з глушини, де вона знала кожен куток. В 1984-му в Фуентеальбільї народилося всього п'ятеро хлопчиків. Один з них зараз автомеханік, інший – сантехнік…

Ну, а на матч вже 15-річного Іньєсти у 1999-му прийшли Гвардіола та Хаві.

«Одного дня ти виб'єш з основи мене, а він виб'є зі складу нас обох», - так собі пророцтво від Пепа, бо ж головних успіхів ці двоє досягли в парі.

***

А це вже Матаро, 2007-й.

Той-самий Матаро, який згодом населять мігранти, і де народиться нова надія «Барси» Ламін Ямаль.

Але тоді то було трохи інше місто.

Андрес закохався в офіціантку Ану, що тут працювала, але не знав, як їй про це сказати, і діставав цим своїх друзів Жорді й Сесі.

«Ох він і тягнув! Він дзвонив мені щодня, щоб все обговорити. По півтори години гадав, що вона відповість, коли він їй напише!»

На той момент Іньєста був уже визнаною зіркою. Він дебютував за «Барсу» за Ван Гаала, і в першому ж матчі з «Брюгге» влучив у поперечину. Та головне – Андрес став героєм фіналу ЛЧ-2006 з «Арсеналом», що визнав сам Тьєррі Анрі:

«Його вихід в перерві змінив гру. Я намагався пресингувати, але він крутився туди-сюди, і після 60-ї хвилини я остаточно його втратив».

Далі були голи Ето'О та Белетті.

Вся Каталонія обожнювала Андреса після того вечора, тільки не Ана, яка й гадки не мала, що він там награв.

І тягнулося це аж півроку, поки Іньєста не поїхав з «Барсою» в турне до Японії.

«Тут в Японії в усіх аеропортах бренд, який бачите найчастіше – це ANA. Мені це її нагадало, і я купив в подарунок модель літака і написав великого палкого листа, запропонувавши зустрітись на заправці біля її дому».

Неочевидний подарунок і ще гірше місце для побачення, але спрацювало ж!

Пара давно одружена, в них п'ятеро дітей, і це ще Ана пережила викидень у 2014-му.

***

А це вже 6 травня 2009-го, Лондон, півфінал Ліги чемпіонів.

«Челсі» атакував добре, гостро, але не міг забити з гри. «Барса» оборонялася в тому числі й руками.

Арбітр Том Овребо їй це дозволяв, а потім казав, що не бачив.

Повіримо?

Хоча, звісно, навіть з таким суддею «Челсі» пройшов би у фінал, якби не атака «Барси» на 93-й хвилині. Мессі – сам Мессі! - не знайшов можливості для удару, відкинув Іньєсті на лінію штрафного, і той шведою в дотик відправив мяч в дев'ятку.

Він радів, як навіжений – мабуть, відчував, що в фіналі з «МЮ» таких проблем не буде.

До всього, це саме Іньєста на старті того сезону, коли молодий Пеп засумнівався після пари невдач, зайшов до нього і сказав: «Тренере, ми дуже добре працюємо. Треба продовжувати в тому ж дусі».

Потім в Іспанії на цю тему ціле дослідження провели. Виявляється, в лютому 2010-го – через 9 місяців після «Іньєстасо» – народжуваність по країні підскочила на 16%!

«Я радий, що зробив внесок у таку важливу справу», – сміється Андрес.

А от Петеру Чеху не до сміху. Він констатує, що досі коли бачить той гол, то сумує так само, як вперше.

***

Серпень 2009-го – і це вже Іньєста каже Гвардіолі, що більше не може.

Лише через три місяці після треблу.

Не в травмі справа, а в голові, де ніби щось зламалося, Андрес не хотів виходити з дому, перестав бачити сенс:

«Я втратив бажання жити. Я не відчував ні радості, ні енергії, а тести показували, що зі мною все в порядку. Та це було глибше, воно розповзалося по всьому тілу».

Пеп любив Андреса і не наполягав, а відпустив додому.

Все було в строгій секретності – «Барса» оголосила, що в Андреса травма, і він повернеться «коли буде готовим».

«Клуб допомагав, і я не відчував себе божевільним. Але я бачив все в чорних тонах. Прокидався зранку і думав лише, щоб якомога швидше настала ніч, я випив таблетки й заснув. В такому стані ти обіймаєш дружину, а відчуття, ніби стиснув подушку», – розповідає Андрес.

На це наклалася смерть від серцевого нападу старого друга Андреса Дані Харке з «Еспаньйола», і в «Барсі» вже сумнівалися, чи витягнуть Іньєсту з ями. Це ж не жарти; такі депресії часто призводять до суїцидів.

Добре, що вчасно найняли кваліфікованих психологів.

Іньєста почав повертатися до тренувань десь в жовтні після перших сеансів, і хоча ще відчував біль, де його не було, поступово набирав форму.

Дель Боске знав про все – йому розповів Пеп – але взяв Андреса з собою на ЧС до Південної Африки. Не для геройства – в першу чергу, його слід було рятувати.

Те, що зробив Андрес на 116-й хвилині проти Нідерландів було і бонусом, і вдячністю тренерам, що довірилися людині, яка знаходилася на межі.

Авжеж, він присвятив гол Харке.

«Після поїздки до ПАР я ніби знову відчув себе собою».

При цьому сеанси в психолога Андрес відвідує навіть зараз, а публічно заговорив про них у 2016-му. Сказав, що дозрів і вже не боїться, що це повернеться.

***

20 травня 2018-го, йому прийшла пора прощатися з «Барсою».

Важкий день, але й елегантніший, ніж потім був у Лео чи Піке.

674 матчі, 57 голів, 135 асистів, 32 трофеї.

«Я йду, бо вже не готовий конкурувати на цьому рівні ні фізично, ні морально».

Напевно, він відчув це, коли «Барса» з тріском вилітала з ЛЧ від «Роми».

Трохи згодом в фіналі Кубка з «Севільєю» на мить здалося, що то був сон, неправда, але досвід Андреса підказав інше. Хоч він і забив, це було через стиль суперника, а не його власну силу, що згасала.

Після 1:0 із «Реалом Сосьєдад» він ще довго сидів на пустому «Камп Ноу».

Що було в його голові?

Голи? Трофеї? А, може, аплодисменти «Сантьяго Бернабеу» після 4:0 в листопаді 2015-го?

Іспанія мало кого так любила, як Андреса – і не лише за перемогу на мундіалі, але й за особистість. Хаві міг бути надто емоційним, Мессі – відстороненим, Рамос – агресивним, але Іньєста був прикладом, що передається в «Барсі» досі.

«Я намагаюся ставитися до всіх так, як до мене ставився Іньєста», – каже нинішній кеп Марк-Андре тер Штеген.

А Буффон взагалі завважував, що «єдині поразки, які його не засмучували – то були поразки від команд Іньєсти, бо він грав так добре, що результат здавався справедливим».

***

І він поїхав далі.

Довго вибирав між Китаєм та Японією, щоб в підсумку опинитися 1 липня 2023-го у складі «Віссел Кобе» проти «Консадоле Саппоро».

В Країну Сонця, що Сходить, Іньєсту привіз Хіросі Мікітані, гендир Rakuten, що тоді був титульним спонсором «Барси».

Зарплату дав величезну, плюс різні вигідні бізнес-угоди. У відповідь Андрес пообіцяв «віддати всі сили й вивести клуб на новий рівень».

Для розуміння – до Іньєсти «Кобе» ніколи не вигравав трофеїв, тож завдання було воістину героїчним, та Іньєсті чимало вдалося, попри скепсис – він привів команду до перемоги в Кубку-2019, Суперкубку-2020, також затягнув «Кобе» в його перший півфінал Ліги чемпіонів Азії, перш ніж травми остаточно знищили його коліна.

«Якщо чесно, я очікував меншої інтенсивності, але в Японії матчі напружені до самого кінця. Травм багато. При цьому культура геть інша. Вболівальники завжди веселі, усміхнені, підтримують після поразок, а гравці сприймають невдачі як щось природнє. Я не одразу до цього звик».

Його діти навчились говорити японською, Андрес став великим фаном місцевих традиційних ресторанів.

Єдине, що змазало враження – фінал; той-самий матч із «Саппоро».

Вини Іньєсти нема – це Мікітані вирішив наостанок збити легкі мільйони. VIP-пакети із зустріччю з Андресом за 36 тисяч доларів, які не розкупили; копії футболок – за 400 тисяч єн, що викликали подив. Травмованого Іньєсту всунули в старт замість найкращого бомбардира ліги Юя Осако, і він не показав нічого за 55 хвилин.

Не так це мало бути!

А потім ще й податкова вчепилася – мовляв, не доплатив 580 млн єн.

Він розплутав проблему як завжди приватно, переїхавши до ОАЕ. При тому в Японії розвивається його бізнес – вино, одяг, бутси Capitten.

«Мессі їх вже не одягне, а от його син – може», – запевняє Андрес.

Про повернення до «Барселони» говорить обережно; всі бачили злет і падіння Хаві, тож лише констатує, що «це буде складніше, ніж гравцем».

На ЧС-2022 Іньєста вже пробував себе експертом на ТБ і дуже радів, коли титул здобула Аргентина Лео.

Хтозна, може, це і є його наступна професія?

Ну, а поки – прощання. Не з футболом, а лише з бутсами, бо в серцях справжніх вболівальників гра Іньєсти житиме вічно. Невипадково ж перевернувши його 8-ку кожен отримає знак нескінченності.

8 жовтня 2024 11:02

http://ua-football.com/