– У збірній України зараз багато новачків. Як комунікуєте з ними?
– Звісно, спілкуємося з хлопцями. І я, і головний тренер, і решта гравців. Це нормально, коли тобі 19, 20, 22 роки, і ти отримуєш перший виклик до збірної. У цій ситуації є місце хвилюванню. Це нормальні речі. Найголовніше – впоратися з цим хвилюванням, отримати впевненість. А щоб отримати цю впевненість, і потрібні товариші по команді, старші партнери, щоб допомогти, поділитися своїм досвідом, щоб ця нервозність зникла якомога швидше.

– На вас чекає матч на переповненому стадіоні. Ви відвикли від такої атмосфери. Чи є у зв’язку з цим якісь переживання?
– Звісно, ми зіграємо на класному стадіоні, на який прийде багато вболівальників. Це класно для будь-якого футболіста – зіграти на переповненій арені, тому що футбол, передусім, для вболівальників.

– Чи впливають на ваш моральний стан новини з Києва, де останнім часом загострилася ситуація з обстрілами?
– Це завжди на нас впливає. Коли ти за кордоном, а твої рідні – вдома і сидять під ракетами, «шахедами» від терористів, це завжди позначається на тобі. Але ми навіть у такій ситуації маємо грати у футбол і приносити позитивні емоції нашим людям. Тому ми тут зараз.

– Багато зараз розмов про ваші можливі персональні рекорди. Це тисне на вас, чи граєте у своє задоволення?
– Звісно, я граю у своє задоволення і в інтересах команди. Я знаю про рекорди, але найголовніше для мене – бути корисним для команди – для «Динамо», для збірної України. За весь час, який я провів у футболі, я точно знаю: якщо ти поставиш якісь свої персональні досягнення вище за командні, то в тебе нічого не вийде. Тому моє завдання – добре працювати на тренуваннях і в матчах на команду. Вийде при цьому побити якісь рекорди – добре, а ні – я знатиму, що я все зробив для команди, щоб вона перемагала, це приносить мені більше задоволення.

Олександр ПОПОВ