БАВАРІЯ – ІНТЕР – 2:3

Голи: Гомес (21), Мюллер (31) – Ето’О (4), Снейдер (63), Пандєв (88).

Баварія: Крафт, Брено, ван Буйтен, Рібері, Роббен (Алтинтоп, 68), Лам, Праньїч, Мюллер, Луїс Густаво, Швайнштайгер, Гомес.

Інтер: Жуліо Сезар, Станкович (Коутіньо, 51), Лусіо, Мотта, Ето?О, Снейдер, Майкон, Раноккіа, Камбіассо, Ківу (Нагатомо, 87), Пандев (Харджа, 90).

Попередження: Густаво (38), Брено (57) – Лусіо (59), Пандев (89), Харджа (90+1), Мотта (90+4).

Вибувши минулого тижня з турніру, вони залишили чинного володаря трофея насамоті: напередодні візиту до Мюнхена підопічні Леонардо переймалися сумною статистикою, проте – не полишаючи надій і сподівань.

Ці надії, здавалося, почали справджуватися досить швидко після початку матчу-відповіді. Вже на четвертій хвилині Самуель Ето’о, на межі офсайду отримавши вишуканий пас від Горана Пандева, пробив низом під лівою ногою голкіпера Томаса Крафта й відкрив рахунок, становивши рівновагу в дуелі.

Однак господарів поля такий розвиток подій аж ніяк не знітив. Навпаки – розохотив баварців, спонукав їх до більш активних дій. Причому в ансамблі Луїса ван Галя виявилося стільки солістів, що гравцям «Інтера» в захисті довелося неабияк напружуватися. Забігаючи наперед, зазначимо, що не всі гості це напруження витримали.   

Коли Франк Рібері, «розхитавши» захисника, намагався пробити по воротах, але опікун удар заблокував, це могло кваліфікуватися як перший дзвіночок. Те, як француз вивів на лівий кут воротарського майданчика «Інтера» Маріо Гомеса, і пробити тому завадив лише у самовідданому підкаті захисник міланців Андреа Ранокк’я, цілком скидалося на сирену тривоги. А епізод, що завершився голом на 21-й хвилині, з одного боку, став логічним втіленням ігрової переваги господарів, а з іншого – лише початком паніки в захисних редутах апеннінців, котрі дуже багато для матчу такого рівня помилялися в безпосередній близькості від своїх воріт.

Небезпека прийшла звідти, звідки міланці просто зобов’язані були її чекати. Ар’єн Роббен у своєму стилі, змістившись з правого флангу в центр, «вистрілив» по воротах, Жуліо Сезар намагався м’яч упіймати, але – що йому зовсім не властиво – зробив це якось незграбно; шкіряна куля злетіла в повітря, а першим до неї встиг Гомес і, перебуваючи спиною до воріт, у жорсткому протистоянні з голкіпером вразив ціль – 1:1.

За п’ять хвилин Гомес знову перевірив Сезара на міцність, але бразилець опинився на місці, парирувавши потужний удар форварда. Не збавляючи обертів, «Баварія» винагородила себе за настирливість. На 31-й хвилині пас Роббена в напрямку карного майданчика перервав Тьяго Мотта, але м’яч від ноги бразильського італійця ліг прямісінько в ноги Томасу Мюллеру, котрий опинився перед самотнім голкіпером і вдруге засмутив того.

Шанс остаточно вбити інтригу в цьому пєдинку втратив Рібері. Легко втікши на 35-й хвилині від Ранокк’ї, він вийшов сам на сам із Жуліо Сезаром, але пробити того не зміг – голкіпер перевів м’яч на кутовий.

Незадовго до свистка на перерву команди протягом хвилини обмінялися небезпечними моментами. Спочатку Деян Станкович на якусь мить дозволив випередити себе Крафту, а потім гол на двох ледве не зметикували Гомес із Мюллером. Перший з гострого кута пробив так, що м’яч покотився лінією воріт у напрямку дальньої стійки, а другий, «фінішувавши» на «стрічці» одночасно з Ранокк’єю, майже синхронно торкнувся й шкіряного снаряда, але той, влучивши в штангу, відскочив у поле.

Гру в другій 45-хвилинці «розбудив» Рібері, котрий, здійснивши такий собі слалом лівим флангом, понад головами міланських захисників навісив у центр карного майданчика, звідки Гомес потужно пробив з льоту – Жуліо Сезар не без труднощів, але витягнув м’яч. А ось його німецький візаві з «пострілом» Уеслі Снейдера на 63-й хвилині впоратися не зміг – голландець вразив правий нижній кут метрів з вісімнадцяти – 2:2!

Тепер уже дозу натхнення отримав «Інтер», слідом за голом провівши кілька небезпечних атак. Ранокк’я ледве не втілив у гол подачу Снейдером кутового, а Пандев з розвороту пробив понад поперечиною. А на 81-й хвилині македонець опинився на шляху потужного удару Снейдера, фактично врятувавши чужі ворота в ті хвилини, коли гра наблизилася до кульмінації.

Її – кульмінацію – міг оформити Гомес, однак під час контратаки «три в два», замість того, щоб знайти пасом партнера, пішов у обводку й втратив м’яч. Розплати не довелося чекати довго. На 88-й хвилині Ето’о кинувся до карного майданчика суперника наче на амбразуру. І – вийшов переможцем. Викотити м’яч під удар Пандеву для камерунця було дійсно справою техніки, якої йому не позичати. І партнер не підвів, поціливши в самісіньку «паутинку» правого верхнього кута – 3:2!

Отже, «Інтер» продовжує свою місію захисту титулу клубного чемпіона Європи, зробивши майже неможливе, повторивши й оновивши досягнення «Аякса». Амстердамці в сезоні-1995/96, поступившись удома «Панатинаїкосу» (0:1), на виїзді здобули «суху» перемогу – 3:0. «Нерадзуррі» ж довелося кувати вольовий виграш, що вони й зробили.