У першій зустрічі лондонцям не міг допомогти дискваліфікований Парті, що потягнуло за собою структурні зміни в тактиці Арсенала. Райсу довелося стати ключовим опорником, а Меріно відійшов вглиб з позиції фальшивого форварда – як наслідок, команда втратила злагодженість в обороні, високий темп передач Томаса та ривки Деклана на чужу третину. Все завершилось мінімальною поразкою "канонірів".

Але у матчі-відповіді Парті знову був доступний, що дозволило випустити оптимальний склад – той, який громив Реал. Щоправда, майже така ж "одинадцятка" зіграла повний матч проти Борнмута на вихідних, тож виникали питання щодо фізичної готовності гостей. Бігати у Парижі треба було багато.

Луїс Енріке, своєю чергою, повторив основу з поєдинку на Емірейтс. Єдиним винятком стала відсутність Дембеле – він так і не встиг відновитись від травми, тож залишився у запасі. Це могло обмежити ПСЖ в плані відкривань у позиційних атаках, але критично вплинути на структуру дана втрата не могла. Атакувальна група французів постійно обмінюється позиціями, і кожен може виконати роль кожного.

Вихід основи у матчі з Борнмутом виглядав ще більш дивним після того, як стала зрозумілою тактика "канонірів" на ПСЖ. Лондонці не бажали затягувати свій білд-ап тривалими перепасовками внизу – в очі впадала так звані "прямі довгі" розіграші, тобто виноси від Раї чи центрбеків.

Ця ідея була грамотно обставлена. Як правило, виноси йшли на правий фланг, куди стягувались Тімбер, Едегор, Сака, а почасти ще й Меріно та Парті. Всі інші футболісти теж підтримували щільність у зоні відскоку. Ціль – виграти підбирання або ж затиснути парижан інтенсивним тиском без м'яча, знищуючи можливість контрвипаду в зародку.

Але Арсенал діяв так не тільки при розіграшах від воріт. Точно таким же чином команда працювала після аутів. Взагалі, гості старалися зводити всю гру до боротьби за нічийні м'ячі. Якщо це вдавалося – підопічні Мікеля Артети проводили контрвипад. Основний акцент "каноніри" робили на своєму сильному правому фланзі.

Крім того, британці активно вмикали високий пресинг і шалений контрпресинг. Особливо у відбираннях виділялись Парті, Льюїс-Скеллі й Сака. Вся ідея крутилась навколо уникнення сценарію, в якому доведеться зламувати оборону ПСЖ у статиці, з позиційних атак – в таких умовах підопічні Мікеля Артети створюють занадто мало. Англійці максимально прискорювали гру.

В цілому план працював, але по ходу першого тайму стала помітною критична проблема – Арсеналу бракувало людей у фінальній фазі атак. У поєдинку з Реалом зони завершування закривали мінімум три "каноніра", серед яких були й центрхави, а позаду розташовувався ще один футболіст для підбирання. На Парк де Пренс же паризькі захисники завжди перебували у чисельній більшості.

Велика кількість контрвипадів Арсенала завершувалась кросами або фланговими вриваннями – але простріли / кроси гостей йшли в нікуди, а обігратись у штрафному було ні з ким! Причина такого футболу крилась у вбивчих контратаках ПСЖ. Лондонці боялись нехтувати балансом позаду. Тим паче, що команда Луїса Енріке дуже швидко продемонструвала, чому ризикувати зайвий раз не слід.

Підопічні Мікеля Артети притиснули ПСЖ на початку зустрічі, створивши три гольових нагоди ще у перші 10 хвилин. Так, на 3-й Сака відібрав м'яч після власної ж втрати та виконав навіс – Райс замикав головою з центру штрафного, але м'яч пройшов поруч зі стійкою.

Ще за хвилину Парті вкинув аут на лінію воротарського, а Маркіньйос не зміг вибити м'яч. Мартінеллі опинився на підбиранні, пробивши з кількох метрів – Доннарумма врятував ПСЖ!

На 8-й же хвилині ситуація повторилась, тільки тепер аут вибили на ногу Габріелю. Бразилець вгатив метрів з 12-ти у правий нижній, однак Доннарумма знову парирував! Удар був настільки сильним, що Джіджі довелося надавати медичну допомогу.

Втім, після цього відрізку взнаки почали даватись вищезазначені проблеми Арсенала. Париж був занадто сильним на відкритому просторі. Перші ж три нормальних контратаки могли поховати лондонців. Вже на 17-й хвилині Хвіча отримав закидання на хід, обігрався з Дуе й пробив з лівого кута карного майданчика – Рая не міг виручити, але "канонірів"" врятувала стійка!

На 23-й же хвилині Барколя перехопив пас Саліба й організував контратаку 2-в-1. Бредлі покотив у штрафний на Дуе, а той пробив низом. Вийшло занадто просто для голкіпера.

Ще за чотири хвилини Кварацхелія набрав хід лівим флангом, відриваючись від Райса. Деклан збив Хвічу в підкаті й заробив жовту, а ПСЖ заробив штрафний. Він став фатальним для північних лондонців. Парті вибив навіс зі стандарту – втім, Фабіан Руїс опинився на підбиранні й класно обробив м'яч корпусом, прибравши Томаса зі шляху. А потім іспанець вгатив у праву дев'ятку. 1:0!

Тепер Арсенал мав забивати двічі. Ще через хвилину Париж міг остаточно добити Арсенал – Хвіча запустив Барколя у карний майданчик, а той хитнув Льюїса-Скеллі й опинився перед Раєю. І знову гостей врятував поганий удар.

Очевидно, що після такого шоку Арсенал суттєво обмежив чисельність гравців на фінальній третині. Хоча в цілому план працював добре – ПСЖ постійно втрачав м'яч під пресингом і контрпресингом "гармашів". Просто гості не могли конвертувати цей успіх у нормальне завершення.

По перерві підопічні Мікеля Артети спробували додати в сміливості. Не можна сказати, що це аж надто погіршило ситуацію для ПСЖ, але в перші 20 хвилин парижани майже не мали контратак із перспективним завершенням. Арсенал же створив півтора хороших моменти.

За камбек у Парижі взявся відповідати Сака. Так, на 58-й хвилині Букайо ледь не забив "сухим листом", спрямувавши м'яч під поперечину з кутового. Доннарумма не спав.

На 63-й же Сака змістився на правий кут штрафного й завдав обвідного удару в дальню дев'ятку. І знову на заваді став Доннарумма – Джіджі виконав фантастичний сейв! Здавалося, що Арсенал ось-ось відродить інтригу.

На 65-й же хвилині Сака впав у штрафному, а ПСЖ миттєво првовів контратаку. В її фіналі Хакімі вистрілив з лівого краю карного майданчика, однак Льюїс-Скеллі заблокував. Після цього увімкнувся VAR – усі подумали про пенальті на користь Арсенала, але відеоповтор повмітив руку Льюїса-Скеллі при пострілі Ашрафа.

Арбітру нічого не залишилось, окрім призначення пенальті. Вітінья взявся його виконувати, по-піжонські тупцюючи до м'яча – і пробивши у правий нижній. І не забивши! Рая врятував лондонців.

Втім, щастя Арсенала тривало недовго. Вже на 72-й хвилині Хвіча пробіг лівим флангом і видав пас у зону перед штрафним, а Парті там не встиг накрити Хакімі. Ашраф переклав м'яч під праву й зарядив у ліву дев'ятку. 2:0! За сумою двох матчів ПСЖ повів 3:0.

Але Арсенал не здався, доволі швидко відігравшись. Свіжий Троссар отримав закидання на хід лівим флангом, після чого виконав крос у штрафний. Там залишався лишень Сака, але вдалий рикошет від Маркіньйоса спрямував м'яч у ноги Букайо. Той забив перший гол лондонців у протистоянні.

Але він залишився останніім...

ПСЖ – АРСЕНАЛ – 2:1 (заг. 3:1)
Голи: Руїс (27), Хакімі (72) – Сака (76)  
На 69-й хвилині Вітінтя не реализував пенальті (воротар)
ПСЖ: Доннарумма – Хакімі, Пачо, Маркіньйос, Мендеш (Рамуш, 88) – Руїс, Вітінья, Невеш – Барколя (Дембеле, 70), Дуе (Л. Ернандес, 74), Кварацхелія
Арсенал»: Рая – Тімбер (Вайт, 83), Ківіор, Саліба, Льюїс-Скеллі (Калафьорі, 68) – Райс, Партей, Едегор – Сака, Меріно, Мартінеллі (Троссард, 68)
Попередження: Мендеш (18), Кварацхелія (86) – Райс (26), Калафьорі (86), Сака (86)