– Максиме, Ви очікували на таку впевнену перемогу Динамо?

– Мене більше здивувало не Динамо, а Партизан. Думав, що побачу від сербів якусь агресію, бажання перемогти, реваншуватися. Можливо, припускав, що вони гратимуть ва-банк, бо втрачати їм ще до гри фактично вже не було чого, маючи фору в мінус чотири голи, але…

Звісно, Партизану було важко і незвично грати за порожніх трибун без своїх навіжених фанів, та це все другорядне, насправді.

– Команда Олександра Шовковського, як на мене, не лише за рахунком, а й за грою повністю переграла Партизан.
– Так і є. Все тому, що вибрали правильну тактику на гру, а саме залишили суперника фактично без м’яча та з першої хвилини гри почали гнути свою лінію, контролювати перебіг гри. Я б навіть сказав, що почали грати в квадрат. Розібралися з суперником впевнено, продемонстрували потужну і разом з тим спокійну гру.

Динамо классно вибігало в атаку і, зрештою, саме швидкі переходи від оборони до нападу і принесли свої плоди у вигляді трьох голів, а могли забивати і більше.

Ну а від Партизана я взагалі не побачив осмисленого футболу. У сербів можна виділити хіба Салданью. Все. Один він старався хоч щось створити попереду й одного разу навіть у стійку воріт Динамо влучив.

– На поєдинок-відповідь Шовковський випустив майже такий самий склад, як і у першій грі. Змін було три: Піхальонок замість Бражка, бо Володимир «висить» на картці, мабуть, через це, Дубінчака замість Вівчаренка, а також Кабаєва замінив у старті Волошин… 
– Давайте по-порядку. Відсутність Бражка, я так думаю, ніяк не пов’язано з його жовтою і ймовірністю отримати другу й бути дискваліфікованим. Скоріше за все, була ставка на контроль м’яча, а для цього куди краще було зробити ставку на зв’язку Шапаренко – Піхальонок, на двох технічний виконавців. Все ж Бражко більше руйнівник, ніж креативний гравець.

Щодо появи на полі з перших хвилин Дубінчака замість Вівчаренка, то це якраз ротація у чистому вигляді. Ще коли Луческу Динамо тренував, то ці хлопці грали по черзі. Владислав і Костянтин за класом, ігровими якостями, приблизно однакові.

– Найгірший епізод гри – травма Максима Дячука. Його крик від болі було чути навіть під час трансляції. Вам не здалося, що Салданья навмисно підсів під українця?
– Ні. Це ігровий момент. Просто Дячук ледь не заліз на Салданью верхи. В нього було бажання виграти епізод, боротьбу на «другому поверсі». Дячук – сам по собі такий, якщо треба, то він і в підкат головою вперед полетить. Справжній боєць.

Скоріше за все, Максим зламав ключицю. Він не зміг згрупуватися під час падіння. Видно було по ньому, що йому дуже боляче було. В такій грі, де практично все було вирішено, таку травму отримати, дуже неприємно.

Пошкодження Дячука – реальна проблема для Шовковського. Бо хто його замінить? Вийшов Біловар, але, за всієї поваги, Крістіану Максима буде дуже складно гідно поміняти.

– Є ще молодий Тарас Михавко, але, згоден з Вами, що у Динамо знову проблеми із якісними захисниками… Та давайте не будемо про сумне. Кого у грі-відповіді з Партизаном Ви б назвали найкращим у складі Динамо?
– Дуже рівна й впевнена гра від кожного гравця Динамо, от правда. Тому і виділяти когось персонально не бачу сенсу. Всі молодці. Зіграли добре командно, виконали установку на гру. Глобального браку не було, мало помилок, на щастя.

– Після першої гри, попри погром з рахунком 6:2, довелось прочитати інтерв’ю Йожефа Сабо одному з вітчизняних видань, де той розкритикував Ваната. Мовляв, він не форвард рівня Динамо. Посередній, м’яко кажучи. В Белграді Владислав заробив пенальті, забив гол.
– Дивлячись що під словами «рівень Динамо» мав Йожеф Йожефович на увазі. Ванат не перший рік в команді, в УПЛ регулярно забиває. Звісно, кожен тренер хоче мати у складі потужного, міцного та швидкого нападника, який однаково добре діє ї на «другому поверсі», і внизу, який б’є однаково сильно з обох ніг. Форварда, який чітко діє на вістрі атаки і замикає всі передачі з флангів, володіє хорошою індивідуальною технікою. Такий собі ідеал, а Ванат… Владислав старається. Повторюсь, на рівні УПЛ, він свої голи забиває і моменти має практично у кожній грі. Побачимо, як він у цьому чемпіонаті зіграє.

У мене нещодавно питали, чи доріс Ванат до рівня європейських клубів, не якихось з другосортних чемпіонатів, а з першої п’ятірки першостей Старого світу. Тоді я сказав, що не знаю. Та, відверто кажучи, поки Ванат не доріс до того, щоб грати у хорошому європейському клубі з АПЛ, Серії А, Ла Ліги чи Бундесліги. Важко йому буде розкритися на такому рівні.

– Але ж Ванат став найкращим бомбардиром УПЛ минулого сезону. То це рівень нашого чемпіонату нині такий низький чи Владислав все ж не геть «дерев’яний»?
– У Ваната є всі задатки для того, щоб вирости у якісного форварда. У нього непогана швидкість, мислення, він правильно пропонує себе під час гри партнерам.

Однак йому не вистачає фізики нині, м’язів. Зараз він бере іншими своїми хорошими якостями. Побачимо, що з нього буде далі. Зараз, повторюсь, він не готовий до гри у Європі, якщо говорити про топові чемпіонати, але все може змінитися за сезон-другий.

– В поєдинку відповіді проти Партизана зі старту вийшов Піхальонок. Чому він почав з перших хвилин матч, Вашу точку зору я почув, а що скажете про Олександра назагал? Може він стати одним з нових лідерів Динамо?
– Піхальонок – реальне підсилення для Динамо. Він дуже розумний та технічний гравець, я пам’ятаю його ще юним, коли він грав за Маріуполь.

Піхальонку потрібно показати себе на тривалій дистанції. Поки, за підсумками двох ігор, давати оцінку його грі за Динамо зарано. Думаю, про це можна буде поговорити більш предметно після першого кола в УПЛ, коли буде зимове міжсезоння.

– Попереду Рейнджерс. Всі, хто хоч трошки розуміється на футболі, усвідомлює, що за рівнем гри ця команда на голову сильніше Партизану. Є віра в те, що Динамо зможе пройти шотландців?
– А чому б і ні? Перед такими іграми, як у кваліфікації, кубковими матчами, скажімо так, шанси майже завжди рівні: 50 на 50. Звісно, що Рейнджерс сильніший за Партизан. І історія у них куди славніше, але не краща за Динамо.

Я дивився декілька ігор Рейнджерс і хочу сказати, що вони вже не сповідують суто британський футбол з лонгболами і ставкою на силову гру. Вони вміють грати не лише з позиції сили, тобто атлетизму, постійної боротьби.

Особливо складно буде в Ґлазго. Великий стадіон, тисячі фанів, але я не бачу в Рейнджерс ту команду, яку нереально переграти за сумою двох матчів.