«Бліцкригу», який час від часу видають  авторитети з «МанСіті», цього разу глядачі не побачили, хоча деякі англійські фани напевно розраховували саме на такий розвиток подій. Не вийшло у Гвардіолової машини і геть знищити чорно-синій опір у першій половині зустрічі, як це сталося у півфіналі, коли під роздачу потрапили дядьки з «Реалу».

«Інтер» діяв сміливо, дисципліновано і самовіддано. На максимумі й навіть більше. Із гранично-дозволеним рівнем агресії. Власне, тільки так і можна втримати «містян». Притискатися до своїх воріт – це вирок. І міланці не притискалися, намагаючись пресувати суперника на чужій половині і чатуючи на свій шанс.

За перші 20 хвилин Ерлінг Голанн встиг одного разу отримати м’яч у небезпечній близькості від воріт і навіть пробити. Вище та до того ж із офсайду. Цілив у дальню «дев’ять» Бернарду Сілва – не влучив. Це все, і це – хіба шо напівмоменти. «Інтер» створив не більше (згадаймо «постріл» по горобцях від Марцело Брозовича), але навряд італійці розраховували на розсип можливостей.

Утім, було б дивно, якщо б зовсім без роботи залишався Андре Онана. Саме 27-річний камерунець врятував «Інтер», коли на 27-й хвилині нарешті з легальної позиції, під гострим кутом, але з невеликої відстані, пробивав Голанн. Виводив на удар норвежця Кевін Де Брейне – who else? Згодом з’ясувалося, що для бельгійського аса ця нагода записати до свого доробку асист у фіналі була останньої.

Травма у простій ситуації, відчайдушна спроба продовжити гру і потім – капітуляція, заклик до тренера проводити заміну. І хоча Філ Фоден – це теж швидкість, теж розум, теж небезпека, але робити все те, що зазвичай робить  Де Брейне, молодий англієць все ж таки не спроможний. До речі, фінал ЛЧ-2021 Кевін теж не дограв через пошкодження. Залишив тоді поле на 60-й хвилині, а «містяни» поступилися «Челсі». Але то таке.

У будь-якому разі, з огляду на всі передумови, свисток на перерву за рахунку 0:0 виглядав як безумовне досягнення команди Сімоне Індзагі.

Теревеньки в роздягальнях мало що змінюють. «Манчестер», як і раніше набагато довше контролює м’яч, «Інтер» демонструє дива витримки та сміливості. Един Джеко, який і без того був малопомітний, зашкутильгав. Замість боснійця виходить Ромелу Лукаку, проте вперше демонструвати свою реакцію Едерсона змушує не він.

Дитяча необачність Мануеля Аканджі дозволяє Лаутаро Мартінеса вивалитися на бразильського кіпера зліва. Лукаку вимагає пас, Пеп у відчаї падає на корачки, а аргентинець не забиває – Едерсон таки встиг перекрити м’ячу усі шляхи.

Ну а потім все-таки стався гол. Вода точить каміння, а тиск англійців все-таки народив тріщину у захисті «Інтера». Аканджі розрізною вертикальною передачею виводить до лицевої Бернарду, той, вмикаючи очі на потилиці, віддає на лінію карного майданчика, куди вже мчить усюдисущий Родрі. Щокою, але сильно і під саму стійку! Закритий партнерами Онана – лише спостерігач. Блакитна частина Олімпійського стадіону тоне у ейфорії.

Футбол – чарівна річ, і міланці цілком могли відігратися по гарячих слідах. Але після хаотичної метушні у володіннях Едерсона «парашут» з другого поверху від Федеріко Дімарко лише струснув поперечину. Італієць першим встиг на добивання, але за іронією долі влучив у Лукаку.

Індзагі використовує всі заміни, ризикуючи, ідучи ва-банк, максимально підсилюючи атаку. Як наслідок, «Сіті» стає ближчим до успіху. Фоден мав шанс закрити фінал, проте інтригу врятував чудовий сейв від Онана.

Рахунок залишається слизьким і гарантує нервову кінцівку. Такою вона і вийшла. Як Лукаку не забив, пробиваючи з лінії воротарського після навісу Робіна Гозенса, не відповість навіть Едерсон, який встиг виставити ногу. Але головне, що свою команду бразилець врятував і зрештою дозволив їй заволодіти бажаним, вистражданим трофеєм.

Третім трофеєм для Хосепа Гвардіоли, але першим для «Манчестер Сіті». Клубу, який цього сезону додав Кубок чемпіонів до національного золота та Кубку Англії. Клубу, який є дійсно найсильнішим у світі. На сьогодні.     

МАНЧЕСТЕР СІТІ – ІНТЕР 1:0
Гол: Родрі (68).
Манчестер Сіті: Едерсон, Аканджі, Діаш, Аке, Стоунз (Вокер, 82), Родрі, Бернарду Сілва, Де Брейне (Фоден, 36), Гюндоган, Гріліш, Голанн.
Інтер: Онана, Дарміан (Д’Амброзіо, 84), Ачербі, Бастоні (Гозенс, 76), Барелла, Брозович, Чалханоглу (Мхітарян, 84), Думфріс (Белланова, 76), Дімарко, Мартінес, Джеко (Лукаку, 57).
Попередження: Едерсон (90+4) – Барелла (59), Лукаку (83), Онана (90+2).
Арбітр – Шимон Марчиняк (Польща).
10 червня. Стамбул (Туреччина). Олімпійський стадіон. +21’C.