Команда Олександра Кучера мала відігравати фору першого матчу, однак неприємності спіткали «Дніпро-1» ще до початку матчу-відповіді. Через травму його пропускав найкращий бомбардир Артем Довбик, що значно ускладнювало завдання господарів. Та все ж, здавалося, один гол лідер УПЛ міг відігравати за будь-яких обставин.

Однак перебіг подій на полі дуже швидко дав зрозуміти, що дніпрянам доведеться дуже тяжко. АЕК із перших секунд увімкнув агресивний пресинг, і цей тиск значною мірою дезорієнтував номінальних господарів, більшість атак яких тухли ще на їхній половині.  

Щоправда, перші два удари у напрямку чужих воріт завдали саме українці. Піхальонок з-за меж штрафного майданчику намагався застигнути зненацька Пірича, проте той діяв на лінії надійно. А потім, до самої перерви, режисерували цей поєдинок гості. І вступати у гру частіше доводилося Максу Валефу.

На 20-й хвилині після розіграшу кутового захисники дніпрян загубили перед воротами Лопеса, який, на щастя, пальнув кудись у «молоко». А ще трохи згодом Луїш Густаву небезпечно пробивав у верхній кут Валефа, що також був напоготові.

Раз по раз АЕК знаходив щілини в оборонному порядку дніпрян, яким трохи везло із завершальним пасом чи верховою передачею – вона в кіпріотів чомусь не виходила. Тож треба визнати, що плани Кучера на цей вечір тріщали, наче тонка мотузка. Його команда відверто поступалася супернику, часто-густо застосовуючи доволі сумнівну тактику «бий-біжи».

Залишалося сподіватися, що у роздягальні наставник українців щось запропонує своїм гравцям, або хоча б підкаже, як саме вони мають діяти задля здобуття результату, яким чином звільнятися від нав’язливої та жорсткої індивідуальної опіки з боку гостей.

Кучер у перерві зробив одну заміну, випустивши на поле активного Танчика. Однак шанс для відновлення рівноваги з’явився в «Дніпра-1» не через це – ледве не першої грубої помилки у цьому двобії припустився кіпер кіпріотів Пірич. Після потужного і хитрого удару новобранця господарів Жоана Пеглоу він ледве не пропустив м’яч під своїм тілом – той влучив у штангу!

Поступово стало помітно, що в другому таймі дніпряни додали колективної швидкості, і АЕКу довелося складніше в захисті. Той вже не виглядав монолітно, хоча поки й не затріщав. Звичайно, дніпрянам дуже й дуже не вистачало попереду Довбика чи хоч когось, хто міг би загострити ситуацію в карному майданчику.

Піхальонок увесь час вишукував адресат для завершального пасу, але знаходив тільки закритого Гуцуляка, якого постійно випереджав один із захисників. Треба було вигадувати щось іще – АЕК більше аж ніяк не бажав помилятися самотужки, без примусу з боку нашої команди.

Тоді, маючи досить куцу лаву запасних, Кучер кинув у бій силового хавбека Когута та прудкого вінгера Назаренка. Час добігав завершення, і для останнього штурму необхідні були свіжі сили.

На жалі, очікуваний штурм так і не відбувся. «Дніпро-1» не мав у запасі більш складних рішень для подолання спротиву суперника, що у шістьох матчах поточного сезону жодного разу не поступився клубам УПЛ. А це були, між іншим, дніпряни та київське «Динамо»…

Отже, класифікувати успіх АЕКу як випадковий язик не повернеться.

ДНІПРО-1 (Україна) – АЕК (Ларнака, Кіпр) – 0:0
«Дніпро-1»: Валеф, Амаш, Сарапій, Сваток, Хайнер (Когут, 73), Бабенко, Рубчинський (Танчик, 46), Жоан Пеглоу (Назаренко, 84), Піхальонок, Бланко (Кононов, 90), Гуцуляк.
АЕК: Пірич, Гарсія, Томович, Мілічевич, Росалес, Луїш Густаву, Понс (Гонсалес, 90+1), Яколіш (Касас, 74), Ойер (Мамас, 83), Фараж (Ніколич, 83), Лопеш (Енглезу, 90+1).
Попередження: Жоан Пеглоу (56), Хайнер (61), Гуцуляк (75) – Гарсія (13), Томович (63), Понс (82).