...а й умов проживання, тренувального процесу, загальних вражень від приймаючих міст.

Команди прибули до Донецька та Маріуполя за кілька днів до першого матчу групового турніру. У Донецьку команди групи «А» поселились в готелі «Атлас» і тренувалися на базі донецького «Металурга», на полях «Олімпіка» та «Смолянки».

Наставник Швейцарії Клод Ріф був абсолютно задоволений рівнем інфраструктури та сервісу: «Тренувальне поле у чудовому стані. Ми мали все необхідне для підготовки на високому рівні. Готель також чудовий. Вся команда задоволена умовами проживання, харчуванням і сервісом». Швейцарці в Донецьку не вперше і вже встигли вивчити центральну частину міста. Незважаючи на незвичний для альпійців урбаністичний колорит, місто їм дуже подобається. Основна причина – це неймовірна гостинність і привітність донеччан.

Тренер Словенії Мілош Костіч, чия команда також скоро залишить Донецьк, надзвичайно вражений відкритістю місцевих людей: «Нам допомагали на кожному кроці. Варто було лише попросити, і будь-яке наше розумне бажання виконувалося. А прості люди на вулицях приємно вражають – тут можна гуляти без жодного остраху. І дуже красиві жінки». Дебютанти юнацького Євро оцінили умови для підготовки: «Газон для тренування і на основному полі ідеальний. У нас не було жодних проблем у готелі чи при переїзді з одного об’єкту до іншого».

До речі, швейцарські та словенські гравці чергували в холі заради сучасної забавки – комп’ютерної приставки «PlayStation». Абсолютними лідерами прокату стали футбольні ігри та симулятори бійок. Хлопці обирали собі клуби, за які мріють грати – хтозна, може Євро-2009 допоможе їм у досягненні мети, адже на турнірі були присутні скаути відомих європейських клубів.

Англійці, більшість яких є вихованцями британських грандів, швидко зорієнтувались на місцевості. Першою причиною виходу в місто стало прагнення до економічної незалежності – хлопці шукали банкомат. Очевидно, що після тренувань і обідів тренерський штаб давав їм волю, бо хлопці швидко розвідали найближчі квартали. Одним з ватажків таких експедицій був нападник «Астон Віли» Натан Дельфунезо.

Їхній тренер Брайан Істік ще до початку турніру відзначив європейський рівень футбольної інфраструктури: «Для нас дуже важливим є стан полів – до них жодних претензій. Умови проживання нам теж подобаються. В ресторані задовольняють всі наші примхи – навіть самі здогадались про вівсянку». Містер Істік знає про те, що організатори підготували екскурсійні програми для команд: «Ми хотіли би відвідати кілька цікавих місць донецького регіону, але все буде залежати від прогресу команди і фізичного стану гравців».

Збірна України найсерйозніша і найскромніша. Всі керуються режимом, усе за розкладом. Звісно ж, нашим хлопцям набагато легше в Донецьку, адже у збірній грає багато місцевих вихованців. Але їх у комп’ютерних баталіях чи вуличних пригодах помічено не було.

Підготовчий процес учасників Євро-2009 у Маріуполі проходив на тренувальних полях маріупольського «Іллічівця» і на стадіоні «Азовець», що розташований поряд із «Західним» і входить з ним в один спорткомплекс. Готель «Спартак», що приймає команди, розташований у самому серці міста. Усі без винятку команди прогулювалися центром, зокрема відпочивали в парку біля драматичного театру.

Наставник Франції Жан Галліс вважає, що умови на чемпіонаті відповідають стандартам європейського рівня: «Поля хороші, навіть стадіон «Західний» щодо якого були деякі застереження нас приємно здивував газоном. Звичайно ж, відчувається, що «Іллічівець» є стадіоном професійного клубу, він кращий. Нас задовольняє харчування, але номери за французькими стандартами мали б лише дві зірки». Літній француз вважає, що важливим є не тільки спорт – чемпіонат має дати гравцям деяке уявлення про ту місцевість, яка тимчасово стала їхньою домівкою. «Ми не бачили всього міста, але той невеличкий квартал, де живемо, вивчили. Дуже милий приморський колорит. Сподобався фонтан у парку і сам театр. Крім того, для моїх хлопців організовували виїзд на море, щоправда за межі міста – це нам допомогло у фізичній реабілітації гравців».

Іспанці, які не очікувано покинули турнір, а разом із тим Маріуполь, були стримані в оцінках. «Все влаштовує. Для нас головне – це специфіка харчування. Ми привезли з собою іспанського кухаря», – прокоментував представник команди. Іспанці дещо розчаровані, що місцева торсида не настільки палко вболівала за них у матчі з сербами – тепер південні європейці знають, наскільки в України тісний зв’язок зі слов’янськими народами.

Молодий наставник Сербії Александар Станоєвич був повністю зосереджений на турнірних іграх: «Для мне головне – це успіх моїх хлопців. Ми маємо всі необхідні умови для проведення тренувань, відновлення сил і відпочинку». Серба можна було часто бачити в холі готелю, коли він поринав у вивчення суперників через мережу Інтернет – як бачимо, недарма.

Комунікативні турки виходили за рамки спортивної підготовки – і тренерський штаб, і самі гравці робили постійні вилазки на море, спілкувались з місцевими. Єдине, що засмутило турецьку делегацію, - це забруднена атмосфера. Південні сусіди вважають, що місто з таким рекреаційним потенціалом не варто було перетворювати на індустріальний центр. А от спортивна інфраструктура та умови проживання їм прийшлися до смаку.

Організатори добре попрацювали – це зазначили всі без винятку команди. Навіть дрібні проблеми вирішувались дуже швидко – це стосується надання інвентарю на замовлення чи придбання медикаментів. Збірні мають запам’ятати Донецьк і Маріуполь як міста, які серйозно поставились до організації турніру і радо зустріли футболістів, як гостей.