Воротар київського «Динамо» і молодіжної збірної України Руслан Нещерет в інтерв’ю телеграм-каналу «Єврофутбол» прокоментував поразку від молодіжної збірної Нідерландів (0:2) у вчорашньому матчі 3-го, заключного туру групового етапу Євро-2025 (U-21), що не дала змоги «синьо-жовтим» вийти до 1/4 фіналу турніру.

– Ми дуже впевнено пройшли відбірковий цикл Євро-2025 (U-21), дуже впевнено вийшли в його фінальну частину, і не так усе це ми хотіли закінчувати. Але вже як є. Як нам сказав головний тренер, ми або виграємо, або вчимося. Тому так.

– Сьогодні не було якогось мандражу перед ім’ям суперника?
– Ні, ми на це не звертали уваги. Ми припустилися прикрих помилок, і це дало нам той негативний результат, який є.

У нас немає такого: Голландія, Португалія. Ми завжди виходимо з думками про перемогу. Ми завжди б’ємося за нашу країну, за нашу герб, за наших воїнів, які борються за нашу свободу.

Ми намагалися грати у свій футбол. Ми не просто били м’яч, а намагалися грати в короткий пас, щоб не було приводу говорити, що ми якісь дроворуби. Вважаю, що якщо програвати, то з високо піднятою головою.

– Індивідуальні помилки були і в попередніх матчах. Не вистачило часу, щоб провести роботу над помилками?
– Терміни були досить стислими. Може, нам справді часу не вистачило, щоб усе як слід розібрати. Але вже є як є.

– Тренер говорив, що йому важливо, щоб команда прогресувала від матчу до матчу. Ви відчуваєте, що такий прогрес був?
– Прогрес оцінюється результатом. За ним прогрес – не дуже. Але якщо говорити про гру, про те, що від нас вимагає тренерський штаб, що вимагає, умовно, Ребров у плані стилю, який проповідує національна збірна, то я вважаю, що ми наближаємося до цього всього.

Найголовніше – прогресувати, не боятися грати у футбол. Краще програти так, ніж бити м’яч уперед і всю гру відбиватися. Тому я вважаю, що прогрес є. Просто потрібно вчитися і ще раз вчитися.

– Що сказав вам тренер після цієї гри?
– Подякував нам за відбірковий весь цикл, побажав нам удачі, сказав, що дуже задоволений нашою самовіддачею, тим, як ми працювали. Але у футболі завжди найголовніше – це результат.

– Для вас цим матчем закінчується період кар’єри в молодіжній збірній. Що було найбільш пам’ятним?
– Багато було позитивних емоцій. Наприклад, коли ми перемогли Англію в Кошице. Було чудово перебувати в такому прекрасному колективі з такими тренерами. Кожен приїзд у збірну – це завжди було дуже душевно. Те, що на це йшло 24 години, – це взагалі зовсім інша історія. Мені все тут дуже подобалося, я дуже задоволений усіма хлопцями, персоналом, усіма тими, хто залишався за кадром. Можу тільки подякувати всім за ті два роки, які у нас були тут.