Приводим его полностью.

                      ПРОЕКТ

вноситься народними

депутатами України

А.В.Павелком

А.А. Кожем’якіним

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень

Цей Закон спрямований на запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень та порушень, пов’язаних з корупцією (далі – корупційних правопорушень) у сфері спорту, визначає засади, особливості суб’єктів і заходів попередження та виявлення вказаних порушень і усунення їх наслідків, а також відповідальність за них.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

спорт – рід занять фізичних осіб, спрямованих на виявлення та уніфіковане порівняння шляхом проведення змагань за встановленими правилами їхніх досягнень у фізичній, інтелектуальній та іншій підготовленостях, набутих у навчально-тренувальному процесі;

діяльність у сфері спорту – діяльність визначених законом суб’єктів, пов’язана з підготовкою спортсменів, організацією, проведенням і забезпеченням спортивних заходів, а також з управлінням розвитком видів спорту, що офіційно визнані в Україні;

спортивна організація – громадське об’єднання, що здійснює керівництво спортом або одним з його видів, визнаних в Україні відповідно до закону. Спортивними організаціями є спортивні федерації, фізкультурно-спортивні товариства, громадські об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, Національний олімпійський комітет України, Спортивний комітет України;

спортсмен – фізична особа, яка систематично займається певним видом (видами) спорту, визнаним в Україні, та бере участь у спортивних заходах;

допоміжний спортивний персонал – будь-який тренер, наставник, менеджер, агент, співробітник команди, офіційна особа команди, медичний та інший персонал, що обслуговує або лікує спортсменів, які беруть участь або готуються для спортивних змагань;

посадова особа у сфері спорту – власник, акціонер, керівник чи співробітник юридичної особи, яка організовує і сприяє спортивним змаганням, а також особи, уповноважені на проведення офіційного спортивного змагання; керівники і співробітники міжнародної спортивної організації, інших компетентних спортивних організацій, що визнає змагання;  

особи, уповноважені на проведення офіційного спортивного змагання – спортивні судді змагання, члени журі, інспектор, делегат, інші акредитовані особи, які мають спеціальну професійну підготовку і в установленому порядку призначені для проведення офіційного спортивного змагання;

офіційне спортивне змагання – спортивне змагання, передбачене Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України, що проводиться уповноваженим організатором спортивних змагань з метою визначення переможців згідно з правилами спортивних змагань для відповідного виду спорту, визнаного в Україні, та положенням (регламентом) про дане змагання;

конфлікт інтересів – надання особою переваги її приватному інтересу перед інтересом належного виконання нею свого публічного обов’язку;

ставки на спорт – будь-яке парі із залученням грошових ставок в очікуванні виграшу у грошовому вираженні з урахуванням майбутнього і невизначеного перебігу подій, пов’язаних з офіційним спортивним змаганням та його результатами;

ексклюзивна спортивна інформація – службова інформація щодо офіційного спортивного змагання, його учасників тощо, якою особа володіє завдяки службовому становищу, крім інформації загальновідомої або легкодоступної, чи розкритої відповідно до правил, що регулюють відповідне спортивне змагання.

Стаття 2. Законодавство про запобігання корупційним правопорушенням у сфері спорту

1. Відносини стосовно запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень регулюються цим Законом,  Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про фізичну культуру і спорт», іншими законами, а також ратифікованими в установленому порядку міжнародними договорами та іншими нормативно-правовими актами.

2. У випадках, передбачених законодавством, суб’єкти запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень (далі – суб’єкти протидії корупційним правопорушенням) керуються актами відповідних міжнародних спортивних організацій.

Стаття 3. Принципи антикорупційної діяльності у сфері спорту

1. Діяльність суб’єктів протидії корупційним правопорушенням, що впливають на результати офіційних спортивних змагань, ґрунтується на принципах:

поваги прав людини;

законності;

пріоритетності профілактичних заходів;

відкритості та прозорості;

участі громадськості у запобіганні корупції у сфері спорту;

відшкодування шкоди, завданої впливом корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань.

Стаття 4.  Відкритість антикорупційної діяльності у сфері спорту

1. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням зобов’язані інформувати громадськість відповідно до цього Закону та Закону України «Про запобігання корупції» про результати проведення перевірок і вжиті заходи по фактах впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань.

2. Засоби масової інформації, незалежно від форм власності, мають право в установленому порядку отримувати від суб’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, відомості про їх антикорупційну діяльність у сфері спорту та висвітлювати ці відомості.

Стаття 5. Участь громадськості у запобіганні корупції у сфері спорту

1. Громадські об’єднання, їх уповноважені представники, окремі громадяни з метою протидії корупції у сфері спорту здійснюють громадський контроль за виконанням вимог щодо запобігання корупції в даній сфері, повідомляють про факти корупційного впливу на результати офіційних спортивних змагань суб’єктам протидії корупційним правопорушенням, а також реалізують інші функції та права, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Розділ ІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ НА РЕЗУЛЬТАТИ ОФІЦІЙНИХ СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ  

Стаття 6. Правила чесної гри (FAIR PLAY)

1. Спортивні змагання повинні відбуватися за правилами чесної гри. 

2. Правила чесної гри (FAIR PLAY) – загальновизнані у спортивному товаристві морально-етичні зобов’язання спортсменів, осіб допоміжного персоналу, які беруть безпосередню участь у спортивному змаганні, посадових осіб у сфері спорту суворо дотримуватися правил змагань, не допускати заборонених прийомів і методів боротьби, грубощів, шахрайства, інших протиправних діянь, як засобу досягнення спортивних результатів.

3. Спортсмени, особи допоміжного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадові особи у сфері спорту, повинні сумлінно виконувати свої спортивні, професійні та службові обов’язки, не допускати зловживань ними, не розголошувати і не використовувати в інший спосіб ексклюзивну спортивну інформацію, крім випадків, встановлених законом, утримуватися від виконання неправомірних рішень чи вказівок керівництва та задоволення пропозицій інших осіб, що можуть протиправно вплинути на хід або результати офіційних спортивних змагань.

Стаття 7. Результати офіційних спортивних змагань

1. За підсумками кожного офіційного спортивного змагання мають бути в установленому порядку визначені його результати.

2. Результатами офіційних спортивних змагань є досягнуті з дотриманням правил чесної гри показники, передбачені спортивними нормативними актами, за якими здійснюється порівняння досягнень спортсменів (спортивних команд) – учасників змагань, визначаються переможці згідно з правилами проведення змагань і встановлюються інші результати змагання.

Стаття 8. Заборона протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань 

1. Не допускається протиправний вплив у будь-який спосіб на результати офіційних спортивних змагань.

2. Протиправним впливом на результати офіційного спортивного змагання в цьому Законі визнається маніпулювання спортивним змаганням, тобто умисне вчинення корупційного правопорушення, спрямованого на некоректні зміни ходу спортивного змагання чи його результату шляхом повного або часткового виключення непередбачуваного характеру змагань і досягнення наперед визначеного їх наслідку, з метою отримання будь-якої неправомірної переваги для себе або для інших. 

3. Корупційним правопорушенням, що впливає на результати офіційних спортивних змагань, є вчинення хоча б одного з наступних діянь:

1) підкуп спортсменів, осіб допоміжного спортивного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадових осіб у сфері спорту, примушування або підбурювання їх до таких діянь чи вступання з ними в змову стосовно результату офіційного спортивного змагання («договірного» поєдинку) або стосовно надання ними ексклюзивної спортивної інформації;

2) отримання спортсменами, особами допоміжного спортивного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадових осіб у сфері спорту грошей, цінних паперів, іншого майна, користування ними послугами майнового характеру, здобуття ними інших зисків і переваг внаслідок діянь, зазначених у пункті 1, чи несанкціонованого використання ними ексклюзивної спортивної інформації.

4. Спортсменам, особам допоміжного спортивного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадовим особам у сфері спорту забороняється розміщати ставки на спорт щодо результатів офіційного спортивного змагання, в якому вони (їх команда) беруть участь.

Стаття 9. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням

1. Суб’єктами протидії корупційним правопорушенням, що впливають на результати офіційних спортивних змагань, є:

1) спеціально уповноважені суб’єкти, визначені Законом України «Про запобігання корупції», які здійснюють заходи щодо запобігання корупції у межах своєї компетенції;

2) центральні органи виконавчої влади, які забезпечують формування і реалізацію державної політики у сфері фізкультури і спорту, їх керівники;

3) спортивні федерації, Національний олімпійський комітет, Спортивний комітет України, інші спортивні організації, їх підрозділи й посадові особи, до компетенції яких належить організація та забезпечення проведення офіційних спортивних змагань і визначення результатів цих змагань, здійснення відповідних перевірок і прийняття рішень за наслідками проведених перевірок;

4) посадові особи у сфері спорту, визначені в статті 1 цього Закону.

Стаття 10. Обов’язки та повноваження суб’єктів протидії корупційним правопорушенням, що впливають на результати змагань

1. Суб’єкти, вказані у статті 9 цього Закону, здійснюючи в межах своєї компетенції заходи щодо запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань, зобов’язані:

а) враховувати при розробці й затвердженні відповідних нормативних актів щодо організації і проведення офіційних спортивних змагань конфлікт інтересів спортсменів, інших осіб, які здійснюють діяльність у сфері спорту, як передумову впливу корупційних правопорушень на результати змагань, попереджати й усувати організаційно-нормативні передумови такого впливу, встановлювати відповідальність і санкції за корупційні правопорушення, зазначені у статті 8 цього Закону;

б) у разі виявлення факту впливу корупційного правопорушення на результат офіційного спортивного змагання чи одержання інформації про таке корупційне правопорушення з боку спортсмена, особи, уповноваженої на проведення офіційного спортивного змагання, або особи допоміжного спортивного персоналу, вживати заходів до припинення правопорушення та невідкладно інформувати про його вчинення відповідних посадових осіб у сфері спорту, а в необхідних випадках – правоохоронні органи;

в) усувати у випадках, зазначених у пункті «б» цієї статті, від участі у відповідних спортивних змаганнях і підготовки до них спортсменів, осіб, уповноважених на проведення офіційного спортивного змагання, осіб допоміжного спортивного персоналу, – в порядку, встановленому законом та/або нормативними актами компетентних спортивних організацій;

г) застосовувати встановлені нормативними актами компетентних спортивних організацій санкції за порушення заборони щодо розміщення ставок на спорт, передбаченої частиною четвертою статті 8 цього Закону;

д) застосовувати встановлені нормативними актами компетентних спортивних організацій санкції до осіб, стосовно яких вступив у силу обвинувальний вирок суду, набула чинності постанова про адміністративне корупційне правопорушення, яке вплинуло чи могло вплинути на результати офіційного спортивного змагання;

е) інформувати в установленому порядку центральний орган виконавчої влади в сфері фізичної культури і спорту, відповідні міжнародні спортивні організації, правоохоронні органи про здійснені заходи та санкції, застосовані відповідно до п.п. «в» – «г» цієї статті;

є) надавати необхідну допомогу правоохоронним органам при розгляді ними матеріалів щодо фактів корупційних правопорушень, які вплинули або могли вплинути на результати офіційних спортивних змагань;

ж) вести через засоби масової інформації пропаганду, спрямовану на запобігання корупційним правопорушенням, що впливають на результати офіційних спортивних змагань.

2. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням при виконанні обов’язків, встановлених у частині першій цієї статті, мають право:

а) перевіряти факти впливу корупційного правопорушення на результат офіційного спортивного змагання чи отриману інформацію про корупційне правопорушення, проводити за власною ініціативою перевірку вказаних фактів порушень, створювати для цього відповідні комісії?

б) отримувати від спортсменів, осіб, уповноважених на проведення офіційного спортивного змагання, осіб допоміжного спортивного персоналу письмові пояснення щодо фактів впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень;

в) залучати до участі в перевірці фактів корупційних правопорушень, що вплинули на результати офіційних спортивних змагань, чи інформації про такі правопорушення представників громадськості та фахівців у відповідній галузі знань;

г) запитувати у суб’єктів, які здійснюють діяльність у сфері спорту, інформацію, необхідну для належного виконання обов’язків, встановлених у  частині першій цієї статті;

д) приймати за результатами перевірок, вказаних у п. «а», обов’язкові для виконання рішення?

е) здійснювати співробітництво з питань запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань з відповідними міжнародними та національними спортивними організаціями.

3. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням реалізують повноваження, вказані у частині другій цієї статті, у межах і в порядку, визначених Конституцією України і законами України, іншими нормативно-правовими актами та нормативними актами національних і міжнародних спортивних організацій.

Стаття 11. Попередження корупційних правопорушень, що впливають на результати змагань

1. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням, що впливають на результати офіційних спортивних змагань, вказані у п.п. 2, 3 статті 9 цього Закону, з метою попередження корупційних правопорушень, що впливають на результати офіційних спортивних змагань, забезпечують:

1) взаємодію в реалізації антикорупційної політики у сфері спорту із визначеними Законом України «Про запобігання корупції» спеціально уповноваженими суб’єктами протидії корупційним правопорушенням;

2) розробку і затвердження відповідно до їх компетенції і повноважень нормативних і нормативно-методичних актів з питань запобігання корупційним правопорушенням?

3) систематичний аналіз стану організації та проведення офіційних спортивних змагань і правомірності визначення їх результатів, з метою виявлення передумов корупційних правопорушень, що впливають на вказані результати;

4) узагальнення практики реагування суб’єктів протидії корупційним правопорушенням на повідомлення про факти корупційного впливу будь-яких осіб на результати офіційних спортивних змагань і на визначення їх результатів;

5) надання методичної, консультаційної допомоги суб’єктам, які здійснюють діяльність у сфері спорту, щодо виявлення та попередження корупційних правопорушень, пов’язаних з організацією і проведенням офіційних спортивних змагань та визначенням їх результатів;

6) здійснення моніторингу і проведення досліджень з проблем етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів осіб, які організовують, забезпечують чи беруть участь в офіційних спортивних змаганнях, визначенні їх результатів, а також діяльності суб’єктів протидії корупційним правопорушенням.

Стаття 12. Попередження та усунення передумов корупційного впливу на результати змагань

1. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням, вказані в п.п. 2, 3 частини 1 статті 9 цього Закону, повинні здійснювати антикорупційну експертизу нормативних актів, які вони ухвалюють. У разі виявлення в них положень, що можуть при їх застосуванні бути використані з метою корупційного впливу на результати офіційних спортивних змагань, зазначені суб’єкти зобов’язані невідкладно внести в нормативні акти відповідні зміни.  

2. У випадках виявлення підозрілих ставок на спорт, зміст, структура та обсяг яких свідчать про наявність передумов корупційного впливу на результати офіційного спортивного змагання, зокрема, шляхом проведення «договірного» поєдинку, що може надати будь-яким особам неправомірну вигоду, суб’єкти протидії корупційним правопорушенням встановлюють спостереження за таким поєдинком і, у разі потреби, проводять перевірки організації та проведення відповідного офіційного спортивного змагання та правомірності визначення його результатів.

Стаття 13. Повідомлення про факти корупційного впливу на результати спортивних змагань

1. Спортсмени, особи допоміжного спортивного персоналу, посадові особи у сфері спорту, інші особи, які здійснюють діяльність у сфері спорту, в тому числі представники засобів масової інформації, зобов’язані негайно повідомляти про відомі їм факти вчинення або підбурювання до вчинення корупційного впливу на результати офіційних спортивних змагань суб’єктам протидії корупційним правопорушенням.

2. Повідомлення, вказане в частині першій цієї статті, може бути здійснене без зазначення авторства (анонімно) і підлягає розгляду, якщо наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

3. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням у разі отримання ними повідомлення про факти корупційного впливу на результати офіційних спортивних змагань, невідкладно проводять перевірку повідомлення (або негайно інформують про нього осіб, повноважних призначити перевірку), та приймають відповідне рішення за наслідками перевірки повідомлення.

4. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням, вказані в п.п. 2, 3 статті 9 цього Закону, забезпечують умови для повідомлень про факти таких правопорушень у сфері спорту, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні вебсайти, засоби електронного зв’язку.

Стаття 14. Перевірка обставин впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань

1. За наявності підстав вважати, що офіційне спортивне змагання проведено чи буде проведене з порушенням правил чесної гри і корупційним впливом на його результати (зокрема, «договірний» поєдинок), суб’єкти протидії корупційним правопорушенням, до компетенції яких належать питання спортивної етики, здійснюють перевірку обставин даного змагання.

2. Порядок перевірки обставин впливу корупційних правопорушень на результати офіційного спортивного змагання встановлюється відповідними нормативними і методичними актами суб’єктів протидії корупційним правопорушенням, вказаних у статті 9 цього Закону.

3. Особи, щодо яких проводиться перевірка на предмет вчинення ними корупційного впливу на результати офіційного спортивного змагання, мають право оскаржувати в установленому порядку дії перевіряючих та їх висновки за наслідками перевірки суб’єкту, який призначив перевірку, а у випадках, передбачених законом, звертатися зі скаргами до суду.

4. Компетентні спортивні органи зобов’язані враховувати надані їм висновки за наслідками перевірки при остаточному визначенні результатів офіційного спортивного змагання.

Стаття 15. Захист прав осіб, які надають допомогу в запобіганні корупційного впливу на результати офіційних спортивних змагань 

1. Інформація про особу, яка повідомила про факти корупційного впливу на результати офіційного спортивного змагання, може бути розголошена лише за її згодою, крім випадків, встановлених законом.

2. Особу, яка повідомила про факти корупційного впливу на результати офіційного спортивного змагання, а також члена її сім’ї не може бути звільнено чи примушено до звільнення з роботи, навчання, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, піддано з боку керівника, роботодавця або органів чи посадових осіб спортивних організацій іншим негативним заходам впливу (відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати, зниження кваліфікаційних розрядів, позбавлення звань тощо) у зв’язку з вказаним повідомленням.

3. У випадках, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», здійснюються також інші заходи щодо захисту прав вказаних осіб.

Розділ IІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ СПОРТУ ТА УСУНЕННЯ НАСЛІДКІВ ЦИХ ПОРУШЕНЬ

Стаття 16. Контроль за дотриманням законодавства про запобігання корупційним правопорушенням у сфері спорту

1. Органи і посадові особи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням, визначені законом, положеннями та/або статутами цих суб’єктів, здійснюють в межах наданих їм повноважень систематичний контроль за дотриманням законодавства і положень нормативних актів спортивних організацій, що регулюють діяльність у сфері спорту, пов’язану з організацією і проведенням офіційних спортивних змагань, визначенням їх результатів, а також за реалізацією заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням, які впливають на результати цих змагань, і виконанням обов’язків, встановлених у частині першій статті 10 цього Закону.

2. У разі виявлення порушень, допущених при організації й проведенні офіційного спортивного змагання чи визначенні його результатів, або при реалізації заходів щодо запобігання корупційному впливу на результати офіційного спортивного змагання органи і посадові особи, зазначені в частині першій цієї статті, у встановленому порядку надають матеріали контролю з відповідними висновками компетентним дисциплінарним чи правоохоронним органам для вирішення питання про відповідальність осіб, які допустили корупційне порушення чи неналежне виконання обов’язків щодо протидії корупційним правопорушенням.

Стаття 17. Відповідальність за корупційний вплив на результати офіційних спортивних змагань і порушення вимог законодавства про запобігання цьому впливу

1. Умисне вчинення корупційного правопорушення, спрямоване на некоректні зміни ходу офіційного спортивного змагання чи його результату, або порушення заборони розміщати ставки на спорт, а також невиконання вимог законодавства щодо запобігання цим порушенням тягне встановлену законом кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність винних осіб.

2. Суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, що впливають на результати офіційних спортивних змагань, є особи, вказані в частині третій статті 6 цього Закону, які вчинили корупційне правопорушення; особи, які порушили заборону, встановлену в частині четвертій статті 8 цього Закону; особи, які примушували чи підбурювали їх до цих правопорушень або вступили з ними у змову.

3. Суб’єктами відповідальності за порушення законодавства про запобігання корупційному впливу на результати офіційних спортивних змагань є посадові та службові особи спортивних організацій та органів, вказаних у статті 9 цього Закону, які не вжили заходів до запобігання корупційним правопорушенням, або не забезпечили належного контролю за дотриманням законодавства у цій сфері, або не вжили санкцій до суб’єктів відповідальності.

Стаття 18. Усунення наслідків корупційного впливу на результати офіційних спортивних змагань

1. Спортсмени (спортивні команди) – учасники офіційних спортивних змагань (спортивного поєдинку, турніру), чиї спортивні інтереси порушено внаслідок корупційного правопорушення, що вплинуло на результати вказаних змагань, можуть у порядку, встановленому нормативними актами компетентних спортивних організацій, вимагати скасування цих результатів або приведення їх в інший спосіб у відповідність до вимог правил чесної гри.

2. Суб’єкти (фізичні і юридичні особи), права і законні інтереси яких порушено внаслідок корупційного впливу на результати офіційного спортивного змагання, чи порушення заборони розміщення ставок на спорт, мають право на відновлення своїх прав і відшкодування шкоди, завданої порушенням їх прав та законних інтересів.

3. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі, яка здійснює діяльність у сфері спорту, внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів протидії корупційним правопорушенням, вказаних у п.п.1-3 статті 9 цього Закону, відшкодовується згідно з Законом України «Про запобігання корупції». 

Розділ ІV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ СПОРТУ

Стаття 19. Засади міжнародного співробітництва

1.  Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням, вказані в статті 9 цього Закону, з метою захисту цілісності спорту та спортивної етики, попередження, виявлення і покарання національного або транснаціонального маніпулювання офіційними спортивними змаганнями, згідно з принципом автономії спорту здійснюють міжнародне співробітництво на засадах:

координації та заохочення спортивних організацій, організаторів спортивних змагань і операторів спортивних ставок до співпраці в боротьбі з маніпулюванням спортивними змаганнями;

заохочення підвищення рівня інформованості, освіти, професійної підготовки і наукових досліджень для посилення боротьби з маніпулюванням спортивними змаганнями;

заохочення здійснення заходів щодо запобігання конфлікту інтересів при прийнятті нормативних актів, що регулюють діяльність у сфері спорту, та активного і ефективного моніторингу в ході спортивних змагань;

заохочення застосування конкретних, ефективних, пропорційних і обгрунтованих дисциплінарних санкцій і заходів до порушників, взаємного визнання та застосування санкцій, встановлених іншими спортивними організаціями, зокрема, і в інших країнах.

Стаття 20.  Нормативна база та напрями міжнародного співробітництва

1. Міжнародне співробітництво з питань запобігання корупційним правопорушенням у сфері спорту здійснюється відповідно до Конституції України, законів України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів України, актів міжнародних організацій, членом яких є Україна, а також нормативних актів міжнародних спортивних організацій і укладених з ними угод про співробітництво.

2. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням, вказані в статті 9 цього Закону, забезпечують співробітництво з відповідними уповноваженими державними органами і міжнародними організаціями, спортивними та іншими організаціями, що здійснюють діяльність у сфері спорту або беруть участь в організації спортивних парі, за такими напрямами:

профілактика маніпулювання спортивними змаганнями, регулювання діяльності операторів спортивних ставок;

моніторинг спортивних змагань з метою виявлення, припинення і покарання національного і транснаціонального маніпулювання ними;

здійснення заходів щодо забезпечення прозорості фінансування національних спортивних організацій; 

інші напрями співробітництва, визначені міжнародними угодами.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня офіційного опублікування.

2. Внести такі зміни до законодавства України:

1) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122 зі змінами):

а) у статті 172 - 8 примітку доповнити словами: «та особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень.».

б) статтю 172 - 9 доповнити словами:

«Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є також особи, зазначені в частині третій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень.».

в) доповнити главу 13-А новою статтею такого змісту:

«Стаття 172 - 9-1. Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням.

Порушення заборони розміщення ставок на спорт зацікавленими сторонами офіційного спортивного змагання, в якому вони беруть участь, з одержанням за це неправомірної вигоди в розмірі, що не перевищує двадцяти мінімальних зарплат, –

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень.».

2) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131 зі змінами):

а) доповнити розділ ХVІІ новою статтею такого змісту:

«Стаття 369-3. Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань

1. Вплив на результати офіційних спортивних змагань шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу в змову стосовно результатів офіційного спортивного змагання з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, або одержання внаслідок таких діянь неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, –

караються штрафом від двохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, із спеціальною конфіскацією.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені стосовно офіційних спортивних змагань неповнолітніх, або повторно, –  

 караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

3. Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням з одержанням за це неправомірної вигоди для себе або інших осіб у розмірі, що перевищує двадцять мінімальних заробітних плат, –

карається штрафом від семисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень.».

б) у статті 96-1 цифри «368 – 369-2» замінити на «368 – 369-3».

3. Кабінету Міністрів України у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону.