До складу Робочої групи входять представники Мін’юсту, МВС, Генеральної прокуратури, юридичного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка, ОДА Івано-Франківської області, Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, ФФУ, Прем’єр-ліги та ПФЛ. Засідання відбулося під головуванням керівників Робочої групи народного депутата України Вадима Колесніченка та президента ПФЛ Мілетія Бальчоса.

У ході роботи розглянуто низку питань організаційного характеру, що стосуються  сфери застосування майбутнього законопроекту, розподілу повноважень та зон відповідальності задіяних установ. Окрему увагу учасники приділили співпраці з Інтерполом у контексті проведення всеукраїнських змагань та міжнародних матчів. 

«Про необхідність застосування такого закону у футболі йдеться давно. Більше того, це вимога сучасності, адже наразі футбол стрімко набуває рис, притаманних, скоріше, комерційному підприємству, аніж спорту. За прикладами далеко ходити не треба, пригадаймо лише події, що відбувалися наприкінці минулорічного сезону. Ми маємо усну інформацію про те, що деякі матчі, нібито, носили характер договірних. Що ми маємо з нею робити? Я прошу осіб, які мені телефонують, дати детальну письмову, підкреслюю, інформацію. Всі відмовляються! Ще приклад: ви добре знаєте, що відбувалося перед матчем плей-офф між «Авангардом» та «Миколаєвом». Ми зібрали письмову інформацію від головного тренера та футболістів команди «Миколаїв» та направили її до Миколаївської прокуратури та Комітету з етики та Чесної гри. У першому випадку наше подання запустили по колу і протягом майже трьох місяців ми отримуємо лише відписки. Ніяких конкретних дій немає. Комітет з етики та Чесної гри взагалі ніяким чином не відреагував. Іншими словами, отримавши офіційну інформацію, ми негайно зібрали необхідні дані, та, узагальнивши їх, направили до відповідних органів. Що відбувається: справи зависли у повітрі. Чому: немає адекватної законодавчої бази для врегулювання подібних випадків. Відверто кажучи, з прийняттям цього закону кількість таких ситуацій має якщо не зникнути, то хоча б зменшитися. Дія закону розповсюджуватиметься на всіх суб’єктів діяльності у футболі, у тому числі – і на організаторів міжнародних змагань. Тому, у цьому контексті співпраця з Інтерполом є пріоритетною. А в цілому, підготовку проекту практично завершено. Після вчорашнього засідання ми відкоригуємо його з урахуванням пропозицій та доповнень представників міністерств та відомств. Всі члени Робочої групи підписали проект, який найближчим часом направимо до профільних експертних та науково-дослідницьких установ для отримання експертної оцінки. Після цього проект буде зареєстровано у Верховній Раді», - зазначив президент ПФЛ Мілетій Бальчос.

ЧИ Є НЕОБХІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ КОРУПЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ ФУТБОЛІ?

Чи є необхідність законодавчого врегулювання корупційної активності в українському футболі? Відповідь на це запитання дає кандидат юридичних наук, доцент, заступник начальника управління контролю – начальник інспекторського відділу Івано-Франківської облдержадміністрації Уляна Ляхович, яка є членом Робочої групи з розроблення законопроекту «Про протидію досягненню фіксованих (договірних) результатів та запобігання іншим корупційним правопорушенням у футболі».

– Пані Уляно, тож, на ваш погляд, що наразі відбувається в українському футболі у контексті вчорашнього засідання?
– Проаналізувавши випадки, про які часто йдеться хоча б у ЗМІ, то, на моє переконання, одним із найхворобливіших на корупційну корозію є саме український футбол, якщо ми говоримо про сфери суспільного життя. Це набуває ознак системного явища, яке поширює свій негативний вплив на всі сегменти діяльності соціуму. Тому я вважаю, що корупційні явища у футболі повинні визнаватися державою однією з найгостріших проблем сучасності. Розв’язання цієї проблеми знаходиться у центрі уваги міжнародних футбольних організацій – ФІФА та УЄФА, а також найвищих європейських і світових політичних інституцій, у тому числі – Ради Європи, ООН та Інтерполу. Україна не може залишатися осторонь, особливо у контексті проведеного футбольного форуму Євро-2012.   

До того ж, не можна забувати про те, що 2011 рік започаткував процеси реформування у сфері запобігання і протидії корупції в Україні: набрали чинності нові антикорупційні закони «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Влада зробила черговий крок у напрямі зниження корупції в країні, але маю зауважити, що це лише один з чинників антикорупційного спрямування. Законодавче закріплення основоположних засад запобігання і протидії корупції в окремих сферах публічного та приватного секторів суспільних відносин не вирішує проблемних питань, породжених корупцією. Отже, український футбол у тому числі залишається осторонь, адже механізми протидії і боротьби з корупцією ніяк не відображені у відповідних законодавчих актах. Ініціатива ПФЛ щодо розроблення цього законопроекту є дуже своєчасною.

– Які питання є найбільш проблемними у цьому сенсі?
– Статтею 4 Закону України «про засади запобігання і протидії корупції в Україні» визначено перелік суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Однак, до цього переліку не включено суб’єктів діяльності у сфері фізичної культури та спорту. Також важливо відзначити, що Закон не враховує відмінності корупційних схем у різних сферах суспільної діяльності, у тому числі – і в футболі. Ці та інші обставини унеможливлюють застосування практичних заходів протидії корупційним проявам у змаганнях з футболу. Проект, розроблення якого ми практично завершили, повинен вплинути на вирішення саме таких проблем.