Авторитет і досвід, клас і вартість гравців – ці та інші критерії робили «Реал» беззаперечним фаворитом 49-ї за ліком суперечки за Суперкубок УЄФА. Втім, навесні «Аталанта» довела, що поблажливе ставлення до неї є смертельно небезпечним. Команда Джан-П’єро Гасперіні наочно показала, що здатна на сюрпризи, не пасує перед грандами і може перемагати непереможних.

Італійці спокійно витримали стартову навалу Мадрида. Намагалися збивати темп і без вагань вдавалися до фолів, не звертаючи увагу на те, хто володів м’ячем, – чи то Вінісіус Жуніор, чи то Кіліан Мбаппе. Зірковий новачок «вершкових», попри те, що приєднався до «Реала» лише тиждень тому, вийшов у старті, розташувався на вістрі атаки і дуже старався. Проте до перерви запам’ятався хіба шо потужним, але заблокованим ударом метрів з десяти.

  
А згодом ледь не сталася біда біля воріт Тібо Куртуа. Після прострілу Мартена де Роона Едгар Мілітао необережно підрізав м’яч головою, і той, оминувши бельгійського кіпера, вдарився о поперечину. Захиснику пощастило.

Найпомітнішим у складі «Реала» був уже згаданий Жуніор, який створив два прекрасні моменти – спочатку для Джуда Беллінгема, потім для Родріго. Англієць не зумів випередити воротаря «Аталанти», а ось бразильському вінгеру «Реала» трішки бракувало влучності – після його гарматного удару останнє слово знову залишилося за поперечиною.

Друга половина зустрічі розпочалася з шикарного сейву Куртуа, який кінчиками пальців витягнув м’яч з-під стійки після повітряної атаки Маріо Пашалича. Так, багато працюючи в обороні, бергамці не забували час від часу показувати зуби.

Однак наступати на ті самі граблі, що й «Байєр» у фіналі Ліги Європи, мадридці не збиралися. «Королі» все-таки. Спалах активності підопічних Карло Анчелотті наприкінці години гри «Аталанта» проспала, що й вартувало їй двох пропущених м’ячів і ще кількох «пожеж» у карному майданчику.

  
Обом взяттям воріт передували втрати м’яча підопічними Гасперіні на власній половині. У першому випадку невтримний Жуніор вивів на порожню «рамку» Федеріко Вальверде, а в другому Беллінгем і його гросмейстерська передача дозволили Мбаппе, який до цього не вигравав жодного клубного європейського клубного трофея, відзначити голом дебют за «Реал». Нереалізовані моменти «вершкових», які цілком могли довести справу до розгрому, перераховувати не будемо.

  
«Реал» невимушено захистив свою перевагу, і, взявши шостий Суперкубок УЄФА, встановив рекорд за цим показником, випередивши на одну перемогу «Барсу» і «Мілан». Для Карло Анчелотті Суперкубок став уже сьомим – з урахуванням тих двох, що італієць брав упродовж ігроцької кар’єри, виступаючи в півзахисті «росонері».

Ну а наш Андрій Лунін, втретє залишившись у мадридському запасі в матчі за цей надпрестижний приз, вдруге отримав нагоду здійняти його над головою. Ще одним українцем, який здобув свою нагороду під час урочистої церемонії нагородження, став Микола Балакін – він без зайвих нарікань виконав обов’язки 4-го арбітра.  

Вже найближчими вихідними і «Реал», і «Аталанта» стартують в національних лігах. Європейське колесо набирає ходу.

РЕАЛ – АТАЛАНТА 2:0
Голи: Вальверде (59), Мбаппе (68).
Реал: Куртуа, Карвахаль (Лукас Васкес, 88), Мілітао, Рюдігер, Менді (Ф.Гарсія, 67), Вальверде, Чуамені, Беллінгем (Себальос, 88), Родріго (Модрич, 76), Вінісіус Жуніор (Гюлер, 88), Мбаппе (Браїм Діас, 83).
Аталанта: Муссо, Джимшиті, Хін (Палестра, 90), Колашинац (Баккер, 71), де Роон, Едерсон, Дзаппакоста (Годфрі, 62), Руджері,  Пашалич (Манцоні, 90), де Кетеларе (Ретегі, 62), Лукман.
Попередження: Беллінгем (35), Вінісіус Жуніор (42) – Едерсон (9), Джимшиті (64).
Арбітр – Сандро Шерер (Швейцарія).
14 серпня. Варшава (Польща). Ст-н «Народови». +25’C.