... про ситуацію із завершенням фінансування клубу Юрієм Кіндзерським…

Насамперед хочу сказати, мені дуже приємно, що доля футбольного клубу «Львів» не є байдужою усім, хто любить футбол у Львові і в Україні.

Як ви пам’ятаєте, сезон у першій лізі ФК «Львів» починав із невизначеності. Юрій Іванович Кіндзерський дуже сподівався, що його клуб вийде в Прем’єр лігу, і коли ці сподівання не справдилися, він заявив, що ФК «Львів» таки перестане існувати. Тодішній головний тренер Роман Лаба все ж нашвидкуруч зібрав команду, і вона сезон таки розпочала.

На жаль, пошук спонсорів не увінчався успіхом, і під час нашої чергової зустрічі у вересні цього року у Києві він повідомив, що завершує фінансування клубу. Тому постало питання про те, щоб хоча б дограти це коло чемпіонату. Невиїзд команди на матч у Запоріжжя став сигналом того, що Юрій Іванович остаточно завершує фінансування ФК «Львова».

… про офіційне очолення «Львова»…

Ситуація, яка складалася у клубі мені була відома завжди, адже ми із самого початку обговорювали його долю із Юрієм Івановичем . Я був одним із ініціаторів того, щоб він очолив ФК «Львів» і чим міг допомагав, коли доля клубу була під великим знаком запитання. Найбільше мене цікавили футбольна школа та стадіон «Сокіл».

23 вересня 2011 р. я вже офіційно став президентом ФК «Львова». Оскільки я був із самого початку причетний до цього клубу, не міг залишитись байдужим до його долі. Моя совість має бути чистою, адже я все зробив для збереження ФК «Львова».

… про невиконані плани на сезон та зміну головного тренера…

На початку цього сезону, команда, зібрана Романом Лабою, певні очки таки здобула. На жаль, в подальшому на досягненні результату командою вирішальну роль зіграли невідповідні рівень гри наших футболістів та їхня самовіддача на полі. Тому перше коло цього чемпіонату ФК «Львів» і завершив на останньому місці. Це не лише провина футболістів, а й тренерів і керівництва клубу. Оскільки я очолив клуб лише у вересні, нам не вдалося заявити нових футболістів на цей сезон. Гра багатьох гравців нашої команди не відповідала рівню першої ліги, тому ми не змогли досягти того результату, якого хотіли. Відповідно Роман Лаба не зміг більше залишатися головним тренером команди, тому на цьому посту його замінив один із кращих тренерів нашої футбольної школи Роман Марич. Він розумів, що очоливши команду, візьме на себе велику відповідальність за можливі невдачі.

… про становище у команді…

Ми прекрасно розуміли, що із таким складом важко буде досягти успішних результатів. Проте мене дуже здивувала байдужість наших футболістів до долі клубу та міста. Я дав їм змогу ще пограти у нашому клубі до вияснення всієї ситуації. Але вони цим не перейнялись і у наступних матчах просто відбували номер. Я певний час був просто ображений на них, адже не міг зрозуміти їхнього відношення до гри. Ми навіть просили Володимира Журавчака допомогти врятувати турнірне становище команди. На тренуваннях футболісти старались, а в офіційних іграх не проявляли професіоналізму і самовіддачі. Лідерів, які мали би повести за собою колектив, не було. Для мене ця ситуація залишається незрозумілою. Повірте, в мене був такий період часу, коли я був готовий повбивати всіх наших футболістів через їхнє відношення до гри. Всі гравці нашої команди отримали статус вільних агентів, хоч з приводу деяких футболістів поступали пропозиції від інших клубів. Я не мав права їх тримати, і вони з розумінням поставилися до того, що я не хочу бачити їх у команді. Залишилося всього десять гравців й лише ті, до яких у мене немає претензій у плані самовіддачі. Також у нас на перегляді перебувають і інші футболісти, тому старатимемося зібрати нову команду.

… про пошук спонсорів…

Після того, як я очолив клуб, ми почали шукати нових спонсорів. Я спілкувався з багатьма людьми з цього приводу і на даний момент бачу два виходи із цієї ситуації: або командою керуватиме один власник, який очолить цей клуб, або група спонсорів. На сьогоднішній день я не можу назвати конкретних прізвищ людей, з якими ми ведемо переговори. Ми були вже на 90 % впевнені, що знайшли нового спонсора, проте все обірвалося, тому забігати наперед краще не буду. Велися переговори навіть з українцями, які живуть за кордоном, проте не судилось… Ми навіть вели переговори зі стрийською «Скалою» та її президентом Миколою Кмітем. Коли Юрій Іванович Кіндзерський зрозумів, що ФК «Львів» не вийде у Прем’єр лігу, він хотів передати управління клубом Миколі Івановичу, проте не склалося. На це напевно були свої причини.

Я не претендую на ФК «Львів» і взяв його, щоб знайти нового власника і зберегти клуб та підтримати футбольну школу. Одне із головних завдань на сьогодні – саме зберегти існуючу футбольну школу клубу. Ми сьогодні відкриті до діалогу зі всіма людьми, котрі хочуть допомогти ФК «Львову». Найцікавіше те, що незважаючи на обіцянки, далі слів справа не доходить.

… про сьогоднішню ситуацію у клубі…

Зараз про нас в Інтернеті з’являється багато чуток. Здається, крім Моуріньйо, нам приписували усіх тренерів, спонсорами бачили і Ахметова, і Коломойського. Хочу ще раз сказати: це все домисли. Поки не буде вирішена доля клубу, я не можу говорити про щось конкретно і вести переговори з тренерами. Так, деякі тренери були готові працювати безплатно, але ви самі розумієте, що це лише тимчасово. Тому я вдячний Роману Маричу, що він взяв на себе відповідальність очолити клуб. Він подякував, що йому дали можливість себе проявити. Зараз у команді тренуються 14 футболістів: ті, котрі залишились, і ті, котрих ми переглядаємо. Приходитимуть ще нові гравці, і ми проводитимемо кожного тижня двохсторонні ігри. Так ми матимемо змогу оцінити рівень гри цих хлопців.

План на сезон залежатиме від нового керівництва клубу.

… про розвиток футболу на Львівщині…

На мою думку, потрібно вибудувати чітку структуру футболу – і тоді буде результат, адже у нас недостатньо професійних команд, а багато випускників футбольних шкіл не можуть знайти собі команди. Я вважаю своїм обов’язком таку систему створити. Потрібно в нашу школу залучати молодих хлопців із сусідніх областей. Я завжди всім у приклад ставив «Аякс». Цей клуб не купляє гравців, а виховує своїх. Таку систему потрібно застосувати і до львівського футболу, оскільки в нас немає ні Ахметова, ні Ярославського, ні когось іншого. Петру Петровичу Димінському, котрий понад 11 років вкладає у «Карпати» власні кошти, гроші не повертаються. Тому ми повинні розвивати місцевий футбол. Якби нашим дитячим тренерам створити належні умови роботи, вони б добились хороших результатів. Ми недостатньо підтримували дитячо-юнацький футбол, тому на сьогодні існує чимало проблем у футболі професійному.

… про плани на майбутнє…

Я вважаю, що якщо у нас не буде достатньо коштів для того, щоб запросити тих футболістів, яких ми хочемо запросити, друге коло сезону просто немає сенсу догравати. Ми гратимемо у Львові, адже тут є чотири стадіони, і немає потреби їздити у Добромиль. «Карпати» навіть готові надати нам «Україну». Проте офіційної розмови з Петром Петровичем Димінським у мене не було. Також не слід забувати і про інші стадіони, зокрема «Скіф».

Якщо буде можливість, ми залучимо у команду гравців, які будуть «битися» за наш клуб. Адже такий мікроклімат, який був у команді – неприпустимий. Футболісти повинні виходити на футбольне поле і битися за честь свого клубу. Вони мають серцем переживати за його долю, а не думати, скільки ж їм заплатять. Футболісти повинні відпрацьовувати заплачені їм гроші, а не просто відбувати номер на полі. Я на даний момент шукаю спонсорів, але якщо побачу, що ніщо з цього не вийде, оголошу подальшу долю клубу.

Остаточні результати ми оголосимо 1 лютого наступного року.