– Коли надійшла пропозиція  очолити «Львів»? Чи відразу на неї погодилися? – З Юрієм Івановичем Кіндзерським ми достатньо давно знайомі і спілкувалися десь упродовж останніх трьох років. Пропозиції про співпрацю виникали ще за існування команди «Княжа» зі Щасливого. Зустрічі і розмови у нас відбувалися і після чергових змін у тренерському складі «Львова»... – Коли для себе прийняли остаточне рішення відповісти згодою на таку пропозицію? – Для себе остаточно я вирішив після закінчення чемпіонату. Тому що в будь-якому випадку потрібно було, щоб «Десна», де я працював головним тренером до цього, дограла сезон. – Що сталося з чернігівською «Десною»? Є така інформація, що там проблеми з фінансуванням. – Здається, що подібних проблем у нашому футболі вистачає. Таке трапляється і в інших командах. Тому у цьому випадку немає логіки. А де немає логіки, там, вочевидь, основну роль грають гроші або щось інше. Давали гарантії і спонсор, який підтримував команду протягом другого кола, і мер міста, і віце-губернатор Чернігівської області... Я думаю, що різні бухгалтерські моменти та інші паперові питання можна було владнати за певний час. Але позбавляти такий обласний центр футболу – це неправильно. Що може бути гіршим? Ми ж граємо у футбол для вболівальників, і позбавляти їх такого видовища – це дуже жорстко… – Ви свого часу тренували і «Борисфен», і «Оболонь», і «Динамо» (Мінськ), і тепер от чернігівську «Десну». Який період роботи можете відзначити для себе як найкращий? – З «Борисфеном» ми починали в другій лізі, але ви знаєте, що ми грали і у першій, і у вищій лігах. Перший сезон у вищій лізі взагалі вийшов вдалим. Через цю команду пройшло дуже багато футболістів, які потім заграли в інших командах – сильніших в ігровому та фінансовому планах. Навіть до збірної дійшли деякі гравці. Крім того, гадаю, що вдалим був період роботи у мінському «Динамо». Ми з Олександром Приходьком та Юрієм Максимовим очолили команду коли вона перебувала на останніх місцях у турнірній таблиці, і нам у підсумку вдалося посісти друге місце і потрапити до Кубка УЄФА. До речі, й останній сезон з чернігівською «Десною» теж можна занести в актив, враховуючи ті складнощі, які були в команди і клубу. – Як вдавалося за такої скрутної фінансової ситуації налаштовувати футболістів? – У нас було обмежене коло футболістів – 12 чи 13 гравців, які тягнули весь сезон. Ну, й підбирали людей не тільки за ігровими якостями, але й за людськими. Тому особливих проблем не виникало. Ми всі були в рівних умовах – і тренерський штаб, і гравці, й обслуговуючий персонал. Вирішили грати у своє задоволення і для вболівальників. Коли вдалося поставити гру такою, як ми її бачили і до якої прагнули, то навіть почали отримувати задоволення від самого футболу. – Кого знаєте з футболістів «Львова»? З ким доводилося працювати? Напевно, бачили вже неодноразово матчі за участю львівської команди? – Багато матчів бачив. Усіх футболістів знаю. Деякі з них пройшли школу «Княжої» зі Щасливого, тож я мав можливість близько їх побачити. Крім того, основних гравців я добре знаю, маю на увазі ігрові якості. З людськими якостями знайомий менше, але це все у процесі будемо вивчати. Однак особливих проблем немає. А раніше з теперішнього «Львова» за мої команди грали, наприклад, Мусієнко, Мостовий… – Яких тренерських принципів ви дотримуєтеся? Що хочете принести нового у гру львівського колективу? – Нового? Ну, вигадати щось нове у сучасному футболі, мабуть, важко. Як кажуть, нове – це добре забуте старе. Скажу так: гармонійний футбол – ось що я хочу привити команді. Гармонія має основне значення у житті. І на футбольному полі також. Тобто, щоб гравці із задоволенням грали і в атаку, і в оборону, з однаковим задоволенням створювали моменти і відбирали м’яч у суперника. Щоб гармонійним був, перш за все, перехід від одного компоненту гри до іншого. Це, напевно, найголовніший принцип. Звісно, що ми будемо сповідувати комбінаційний футбол, повинні бути швидкі гравці – це просто вимоги часу. – Якої тактичної схеми ви дотримуєтеся? – Перший принцип – це чотири гравці в лінію в обороні. А далі можна змінювати схему з огляду на суперника та завдань на матч. Скажу так: 4-3-3 – це та схема, яка, на мою думку, найкраще покриває ігровий простір. Тому від цієї схеми можна робити якісь інші варіанти. – Як «Львів» буде проводити тренувальні збори? Які спаринги ви запланували? – До 2-го липня ми перебуватимемо у Львові та у Трускавці, де пройде наш перший збір. На нього з нами поїде 28 футболістів. Заплановано у нас 3 спаринг-матчі. Спочатку зіграємо 29-го червня у Стрию з моршинською «Скалою». 30-го червня проведемо матч із молдовським «ЦСКА-Рапідом», а 2-го липня – з київським «Арсеналом». Остання гра відбудеться у Києві. – Коли буде щось конкретніше відомо стосовно кадрових змін у команді та остаточних планів на сезон? – Думаю, що після першого збору перед тим, як ми вирушимо на запланований другий збір до Криму (5-го липня), ми вже визначимося з гравцями, кістяком команди. До речі, у Крим ми вже беремо 24 футболісти, з якими працюватимемо і надалі і які будуть вирішувати всі наші завдання під час сезону.