– Віталію Володимировичу, недавно в одному з інтерв’ю на запитання «Якою ви бачите «Волинь» через півроку?», ви відповіли: «Зараз наша доля залежить від поєдинку з «Таврією». Але що зміниться у «Волині» вже навесні, коли розпочнеться друге коло?

– Перед нами стоїть завдання, щоб команда виглядала краще, ніж у першому колі, тому будемо намагатися, щоб усі зміни були на краще. З 4 по 6 січня відбулося медобстеження футболістів, проводимо селекційну роботу, а 12 січня вирушаємо на збори до Криму.

– З ваших слів зрозуміло, що за умови перемоги над «Таврією» можна чекати позитивних змін в команді. Це стосується, в першу чергу, фінансових вливань?

– Ми просто дуже хочемо віддячити нашому президенту, який справді любить футбол і робить для команди дуже багато. Ми прагнемо, аби вболівальники побачили, що таке справжній футбол, адже вони на це заслуговують. А далі побачимо.

– А чи обов’язково потрібно було чекати такого ось поштовху у вигляді півфіналу, адже, окрім нього, є ще одна непогана перспектива – Прем’єр-ліга?

– Цього сезону ми прагнули вдало виступити саме в розіграші Кубка і пройти, як мінімум, до півфіналу. Завдання виходу в Прем’єр-лігу перед нами не стоїть і зараз, оскільки часто буває, що женешся одразу за двома зайцями і нічого в підсумку не досягаєш. А Прем’єр-ліга нікуди від нас не дінеться. Якщо не зараз, то через півтора року ми там будемо!

– Також ви заявляли, що шкодуєте про відхід із команди Пищура. Ви задоволені грою свого нападу без Олександра?

– Спочатку це було проблемою, але пізніше повернулись у стрій травмовані, й ми знайшли змогу підсилити склад, підписавши кількох вільних агентів. Також івуарієць Бамба і два бразильці нам допомогли. Особливо це стосується Майкона, який дуже допоміг нам саме в кубкових протистояннях. З Пищуром, безумовно, було б краще, адже новобранці не одразу зрозуміли, що команда діє в атаці дуже агресивно – м’яч не повинен затримуватися в центрі поля.

– Узимку атакувальна ланка оволодіватиме новими тактичними схемами?

– Обов’язково! Команда демонструватиме абсолютно іншу гру, тож сподіваюсь, що футболісти, яких ми плануємо придбати, допоможуть нам в цьому. Ми купуватимемо справді класних нападників, які вміють грати як внизу, так і головою. Навіть той же Пищур слабкувато грав ногами.

– До речі, розкажіть про новобранців команди.

– Поки що не можу, бо не всі приїхали. Лише нагадаю, що придбали Лебединця з «Геліоса» і Годованого з тернопільської «Ниви».

– Але підсилюватись взимку ще будете?

– Так. У команді буде ще мінімум десять нових виконавців!

– Що скажете про молодь команди? Діями Єременка, Марковця, Жука, Карасюка, Павлова в першому колі задоволені?

– Павлов мав два переломи за короткий проміжок часу. В принципі, він – гравець основного складу, і його діями я залишився задоволений, хоча травми й завадили йому повністю себе проявити. Єременко місяць мучився біллю у спині, від того грав дуже нерівно. Жук, як й інші молоді виконавці, непоганий хлопець, але поки що морально заслабкий. Тому дуже переживає, в той час як треба привносити на поле міць і агресивний футбол. Якщо підбити підсумки, то діями Павлова я задоволений, інша молодь не виправдала сподівань.

– За кубковим сходженням команди спостерігала вся країна. Завдяки чому «Волинь» досягла такого успіху?

– Поки що результат не такий вже й визначний. Фінал – то вже інша справа. Втім, ці чотири гри давалися нам дуже важко і перемагали ми, в першу чергу, завдяки тому, що «Волинь» ніколи не втрачала свого характеру, ми завжди можемо зібратися й дати бій будь-кому. Також для нас вдало складався жереб і дуже допомогли вболівальники.