Останні зміни в системі проведення єврокубкових турнірів позбавили вболівальників декількох «родзинок» звичного формату групових етапів. Зокрема – спарених матчів на екваторі змагань у квартетах, які подеколи перетворювалися фактично на окремий раунд плей-оф.

Примхи календаря підкинули динамівцям такий собі момент ностальгії з цього приводу: гру, перенесену зі старту першості, та наступний матч 16-го туру з тією-таки «Олександрією» розділять усього чотири доби. Й, зважаючи на те, що саме цей тандем очолює таблицю розіграшу, подвійне протистояння тижня набуває цілком кубкового характеру.

Зайнятість «Динамо» та його гравців на міжнародній арені – тема, до якої так чи інакше повертаєшся, аналізуючи щільність календаря, стан лазарету (віднедавна там опинився із застудою ще й Шапаренко) та логістичні нюанси нинішнього періоду життєдіяльності команди Шовковського. Її суперник натомість має змогу готуватися до зустрічей внутрішнього календаря у відносно спокійному режимі, в чому, вочевидь, і полягає значною мірою секрет поточного успіху «Олександрії».

Наскільки важкий він, тягар лідерства? На це запитання – для кожного з суперників із окремим змістовим забарвленням – і мали відповісти учасники звітної дуелі.

Очікування від неї насамперед обережності посилилися враженнями від вельми жорсткого, із залишками снігу, газону.

Вірогідно, в більш сприятливих умовах точніше обробив би м’яч Ванат, на 16-й хвилині виведений на ударну позицію прекрасним пасом Кабаєва. Однак, «відклеївшись» від Кампуша, форвард витратив дорогоцінні частки секунди й у підсумку пробив повз ворота.

Не послизнувся би Бражко, втративши нагоду зіпсувати господарям нерви після перспективного штрафного ближче до завершення першого тайму.

Ці моменти підтвердили, що навряд чи доводиться сподіватися побачити мережива витончених комбінацій, водночас змусивши з підвищеною увагою реагувати на кожний стандарт чи навіс із флангу. В цьому плані «Олександрія» до перерви виглядала трішечки гострішою, насамперед завдяки правофланговому Кравченку. Втім – так і не вичавивши зі спалахів своєї активності бодай однієї гольової нагоди.

Початок другої половини ознаменувався помилкою господарів в обороні, що могла б стати фатальною. Запресингувавши Єрмакова, Ванат тим самим організував відмінний шанс для Буяльського. Той пробивав у дальній кут, але воротар у стрибку ліквідував загрозу.

Ближче до середини тайму темп гри підвищився. Суперники обмінялися атаками із заблокованими ударами, а олександрійці спромоглися ще й на стрімкий контрвипад із розкішною діагоналлю з лівого флангу на Безерру, який не поцілив у дальній кут.

А ось удар Волошина у дзеркальному епізоді на 77-й хвилині мав, здається, гольовий вектор. Але на висоті опинився Єрмаков, ефектно пірнувши за м’ячем і врятувавши команду.

Завершальний відтинок поєдинку пройшов напружено, попри відсутність нагод для взяття воріт усе ж не змусивши глядачів нудьгувати. Ніяк не назвеш безбарвними й загальні нулі, що зберегли двовладдя в таблиці.

ОЛЕКСАНДРІЯ – ДИНАМО 0:0
Олександрія: Єрмаков, Мартинюк, Шабанов, Кампуш, Кравченко (Скорко, 89), Мишньов (Шостак, 75), Калюжний, Ковалець (Козак, 64), Бєляєв (Костишин, 63), Філіппов (Кулаков, 75), Безерра.
Динамо: Бущан, Вівчаренко, Михавко, Попов, Тимчик, Михайленко (Рубчинський, 90), Бражко, Кабаєв (Караваєв, 69), Буяльський, Волошин, Ванат.
Арбітр – Романов (Дніпро).
Попередження: Кравченко (57) – Бражко (90+2).

Фото Олександра ПОПОВА (dynamo.kiev.ua)