Нагадаємо, що на 82-й хвилині поєдинку арбітр ухвалив дивне рішення, скасувавши гол Пономаренка, і  тим самим перервавши гольову серію молодого бомбардира, який до цього забивав у семи матчах поспіль (рекорд клубу).

– Хотілося б почути твій коментар щодо ситуації з твоїм скасованим голом.
– Та який мій коментар? Чистий гол. Подивіться самі. Усі люди пишуть. Я вже зайшов, мені всі пишуть, що дивилися по телевізору. Усі кажуть – чистий гол. Я впевнений, що в Англії навіть VAR не стали б дивитися в таких ситуаціях. А те, що воротар «Карпат» стрибнув і закричав, що йому потрібна заміна, то він потім підвівся і продовжив гру.

Я вважаю, що я забив чистий гол. Якщо такі голи не будуть зараховувати, то я не знаю, як далі продовжувати.

– Тобто, твоя позиція така, що ти перший м’яча торкнувся?
– Так, я перший був на м’ячі. Я бачив, що воротар не зафіксував м’яч, відпустив від себе і все: я пішов на м’яч і вибив його. Звісно, був контакт із воротарем, я не кажу, що я його не чіпав, але це ігровий епізод, таке трапляється. Але воротар не зафіксував м’яч.

Я знаю правила про те, коли воротар фіксує м’яч, а коли – ні. Коли в динаміці на VAR видно, що там гол, і всі кажуть, що гол, тоді вони просто стоп-кадр роблять, коли воротар не торкається м’яча, а його руки просто над ним (але він його не фіксує), і за рахунок цього скасовують гол. Не розумію, чесно.

– Далі пішли емоції. Твою червону картку вважаєш заслуженою?
– Я не можу сказати. Якщо рефері дав, значить заслужена. Але я не хотів ні відбрикуватись, ні чогось такого. Я підводився, дивлюся – на мене просто людина налітає зверху. У мене не було жодної думки, щоб його чимось зачепити. Я лежу собі далі, встаю, а на мене вся команда вже летить. З мого боку не було жодної агресії. Хотів встати і продовжити швидко вести м’яч, продовжувати гру. Дивлюся, вже заварушка, на мене всі летять. Ну гаразд, якщо червона, то червона.

– Тебе зараз багато обговорюють. Як ти сам це сприймаєш? Як заспокоїти себе в такий момент?
– Намагаюся абстрагуватися від цього і не читати жодних новин, а просто думати про наступну гру і все. Це доля футболістів: про них іноді багато пишуть. Тому, повторюся, намагаюся просто не читати все це, абстрагуватися і виходити на кожну гру з бажанням допомагати команді. Це все.