...пішли на зимову перерву із шостим результатом та чотирма очками відставання від «зони УЄФА».

Відзначитися Бутку вдалося й на міжнародній арені. Вперше одягнувши футболку молодіжної збірної України у серпні, хлопець зробив вагомий внесок у завоювання нею путівки до фінального раунду чемпіонату Європи-2011. Богдан забив гол у надважливому матчі проти Франції (2:2) і взяв участь в обох зустрічах переможного плей-офф із Нідерландами (3:1 та 0:2).

Свого часу тренери використовували Бутка на місці лівого або центрального оборонця, але у юнацьких збірних, за які він загалом провів 45 поєдинків, Богдан зрештою застовпив за собою правий фланг. У клубі витривалого та швидкісного виконавця нерідко висувають уперед – це дозволяє ще більше розкрити його атакуючий потенціал.

Богдан залюбки підтримує напад і, маючи гарну техніку, сміливо йде в обіграш. Водночас, працюючи у відборі, відзначається непоступливістю й частенько бере гору в єдиноборствах завдяки вдалому вибору позиції та непоганим фізичним даним. Звісно, до національної збірної Бутко поки не дозрів, але у майбутньому він би міг цілком закрити проблемну позицію на тій таки правій бровці.

Займатися футболом Богдан почав у Костянтинівці Донецької області та згодом отримав запрошення до спортшколи «Шахтаря», куди їздив, щоразу долаючи відстань у 70 км в один бік. Пізніше наполегливий хлопець, витримавши шалений конкурс, вступив до юнацької клубної академії, а у 2008-му був переведений до третьої гірницької команди, яка виступає у другій лізі.

У юнацькі збірні Бутко почав залучатися у 2006-му. Він був одним з наймолодших гравців у складі синьо-жовтих, котрі вперше у своїй історії влітку 2009-го виграли золото першості континенту серед 19-річних. Щоправда, вже у другому матчі фінального турніру, що його приймали Донецьк та Маріуполь, захисник зазнав травми і за подальшими успіхами партнерів спостерігав із трибун. Утім, зараз, на відміну від більшості інших тріумфаторів турніру, він має стабільну ігрову практику на високому рівні.

У липні 2010-го, так і не відчувши зацікавленості з боку наставника «Шахтаря» Мірчі Луческу, хлопець погодився на зміни. «Я бачив, як мої партнери по дублю переходять в інші команди Прем'єр-ліги, і, звісно, також хотів зробити крок угору. Тому й відгукнувся на пропозицію «Волині». Саме тут я отримав нагоду по-справжньому перевірити свої можливості», – згадує Бутко. «Шахтар» віддав свого футболіста в оренду на один сезон, однак не забув перед цим пролонгувати з ним контракт до 2013 року.

Адаптація у Луцьку була нетривалою. Місцеві вболівальники відразу визнали Богдана за свого, а той віддячував їм за підтримку упевненою грою. «Волинь» поступово набирала оберти, і разом із нею прогресував новачок, устигнувши відзначитися двома забити м'ячами у поєдинках проти «Таврії» та «Кривбасу». Послугами Бутка скористався й тренер «молодіжки» Павло Яковенко, який зробив ставку на нього у вирішальний період відбору ЧЄ-2011. Вірогідно, і у Данії, що прийматиме фінальний турнір, на цього стрімкого крайка покладатимуться неабиякі надії.

«Бутко – гравець із великим майбутнім, – каже про підопічного наставник «Волині» Віталій Кварцяний. – За рік чи два він має вирости у класного майстра». Хоча самого захисника у Луцьку майже все влаштовує, він сповнений рішучості довести своє право на місце у складі рідного «Шахтаря». Каже, головне – працювати. «Я впевнений, що шанс рано чи пізно надається кожному. Потрібно лише його використати», – зазначає Богдан.

У Донецьку також задоволені прогресом Бутка, а отже, повернення оборонця додому може відбутися вже найближчим часом. Чув про це й він сам: «Багато що залежатиме від того, чи залишиться в «Шахтарі» Даріо Срна, котрий також діє на правому фланзі». Поки хорват, здається, нікуди не збирається. Але чи треба підганяти час талановитому українцю?