Наразі, після нічиєї з київським «Динамо» та перемоги над «Шахтарем» підопічні Сергія Ковальця претендують на титул справжньої грози авторитетів. Чергова перевірка амбіцій «Оболоні» – візит до Львова на поєдинок 10-го туру чемпіонату України з «Карпатами».

Місто Лева для Ковальця – не чуже, свого часу він захищав кольори «Карпат», здобувши бронзу національної першості. А два сезони тому очолював ФК «Львів». Однак усі сентименти фахівцеві доведеться відкласти – мова йде про турнірні очки, й «Оболонь» напевне намагатиметься скористатися тим, що її черговий суперник залишив багато сил і емоцій під час поєдинку Ліги Європи з дортмундською «Боруссією» (3:4).

Утім, наставник киян далекий від думки, що «зелено-білих» можна буде «взяти тепленькими». «У «Карпат» стабільний склад, – каже Сергій Ковалець, – команда Олега Кононова демонструє свій потенціал уже не тільки на внутрішній арені. Матч із «Боруссією» – зайве тому свідоцтво. Згоден, після таких зустрічей потрібні певні зусилля, аби налаштувати колектив на наступну гру, але ж на боці господарів у неділю буде підтримка рідних трибун, які навіть після поразки в Лізі Європи проводжали своїх улюбленців оплесками. Крім того, в розпорядження мого візаві – по два майже рівноцінні кандидати чи не на кожну ігрову позицію. Дивіться: дискваліфіковані чи травмовані основні виконавці, їхнє місце займають ті, хто абсолютно не псує загальної картини».

З іншого боку, за словами наставника «Оболоні», гра «Карпат» у стартовому матчі групового раунду ЛЄ – приклад для самих «пивоварів», які ще своїми діями в дуелі з «Шахтарем» довели: не боги горщики ліплять. «Головне завдання – правильно оцінити той успіх, сприймати його як закономірний результат щоденної роботи на тренуваннях і як стимул для подальших зусиль», – зазначає Ковалець, котрий волів би, щоб і його підопічні дарували вболівальникам справжні футбольні спектаклі, на кшталт того, що відбувся на полі «України» в четвер увечері.

Під час кар’єри гравця нинішній тренер «Оболоні» зажив слави такого собі талісмана: майже всі клуби, кольори яких він захищав, завойовували право участі в єврокубках. Перед «пивоварами» завдання здійснити прорив на міжнародну арену – це стратегія не найближчого майбутнього. Задекларована керівництвом ціль на сезон – фінішувати в десятці. Тобто еволюціонувати, відповідно до можливостей і вимог часу. Спілкуючись із журналістами після перемоги над «Шахтарем», президент клубу Олександр Слободян окреслив деякі перспективи: «Відвідуваність наших останніх матчів дала зрозуміти, що «Оболонь-Арена» вже замала. Ми обов’язково будувати мемо дві трибуни за воротами, а також подумаємо над тим, як розширити південну трибуну. Зробимо все, щоб умови для проведення матчів були найкращі для футболістів та глядачів».

«Оболонь» – унікальний для української Прем’єр-ліги клуб. Тут вирішують турнірні завдання зусиллями виключно доморощених футболістів, без жодного легіонера. «Багато з моїх підопічних – молоді, необстріляні гравці, для них дуже важливо працювати в гідних умовах, отримувати задоволення від процесу, – коментує Сергій Ковалець зусилля керівництва, спрямовані на розвиток клубної інфраструктури. – Якщо це вдається, то й на полі легше втілювати філософію, що її ми дотримуємося в «Оболоні»: прагнути яскравої, результативної гри, яка б приносила втіху глядачам».

Свою особисту тренерську філософію Ковалець формував, працюючи в командах, очолюваних Валерієм Лобановським, Мироном Маркевичем, Берндом Штанге. Навчився вірити в себе та заряджати цією вірою підопічних. Навчився дивитися вперед і не зупинятися на досягнутому. У світлі успіхів не забуває про недоліки. «Зокрема, – каже, – працюємо над реалізацією гольових моментів. А то результативність поки відверто залишає бажати кращого». Втім, зрушення в цьому плані – є. У тій же зустрічі з «Шахтарем», окрім голу Павла Худзіка, оболонці мали ще кілька нагод засмутити найкращу на сьогодні оборону елітного українського дивізіону.

До речі, для Худзіка це був дебютний матч у Прем’єр-лізі. Чи не боявся виходити проти володаря Кубку УЄФА, учасника групового турніру Ліги чемпіонів? «Ні, ми намагаємося не думати про силу й титули суперника, – сказав 25-річний нападник. – Прагнемо з будь-якою командою грати в свій футбол. І – доводити, що непереможних опонентів немає...»